Рішення № 90435890, 09.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12311/19

Провадження №2-а/522/78/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

при секретарі судового засідання – Скибінській Є.С.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 18.07.2019 року звернувся позивач із вказаним позовом та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. по справі про адміністративне правопорушення №531/19 від 04.07.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950,00 грн.; закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Окрім цього позивач просить суд поновити строк на оскарження зазначеної постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 29.01.1987 року, загальною площею 68,1 кв.м., виданого Виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів.

Разом з тим, в результаті проведеної технічної інвентаризації будинку ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» були виявлені технічні помилки у технічному паспорті на будинок оскільки при його складанні не були враховані підсобні приміщення, а також площа змінена у зв`язку із уточненням лінійних розмірів та площ приміщень і не належить до самочинного будівництва та не є реконструкцією. Загальна площа будинку складає 119,4 кв.м., житлова площа 68,1 кв.м. Разом з тим, відповідачем при проведенні перевірки віднесено вказані приміщення до самочинного будівництва.

Позивач зазначає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності в його діях ознак складу адміністративного правопорушення та події правопорушення в цілому, справу розглянуто за відсутності адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, внаслідок чого протиправно притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до судового засідання.

В судове засідання 06.08.2019 року сторони по справі не з`явились, представником позивача надано заяву відповідно якої просив відкласти розгляд справи у зв`язку з першою неявкою відповідача. Розгляд справи було відкладено на 19.09.2019 року.

19.08.2020 року від представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради – Хлистун Р.В. надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради як другого відповідача.

27.08.2019 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до справи співвідповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Судове засідання 19.09.2019 року не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні, розгляд справи відкладено на 07.10.2019 року.

В судове засідання 07.10.2019 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Розгляд справи відкладено на 06.11.2019 року.

В судове засідання 06.11.2019 року сторони по справі не з`явились, представник позивача надав клопотання про відкладення судового засідання. Розгляд справи відкладено на 21.01.2020 року.

22.11.2019 року електронною поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого представник просив залишити адміністративний позов без задоволення у повному обсязі.

25.11.2019 року через канцелярію суду було подано повторно відзив на позовну заяву.

03.12.2019 року представником позивача було надано відповідь на відзив, відповідно якого просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 21.01.2020 року сторони по справі не з`явились, розгляд справи було відкладено на 26.02.2020 року.

Ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2020 року та 13.02.2020 року відмовлено у забезпеченні позову.

В судове засідання 26.02.2020 року сторони по справі не з`явились, представником позивача надано заяву про розгляд справи без її участі, також просила вирішити питання щодо залучення співвідповідача. Розгляд справи відкладено на 20.03.2020 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2020 року залучено Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР до участі у справі в якості співвідповідача.

В судове засідання 20.03.2020 року сторони по справі не з`явились, враховуючи запровадження карантину на території України, розгляд справи відкладено на 07.04.2020 року.

В судове засідання 07.04.2020 року сторони по справі не з`явились, враховуючи продовження карантину на території України, розгляд справи відкладено на 28.04.2020 року.

В судове засідання 28.04.2020 року сторони по справі не з`явились, враховуючи продовження карантину на території України, розгляд справи відкладено на 02.06.2020 року.

В судове засідання 02.06.2020 року сторони по справі не з`явились, враховуючи продовження карантину на території України, розгляд справи відкладено на 09.07.2020 року.

04.06.2020 року до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 09.07.2020 року сторони по справі не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

Судом встановлено, що згідно технічного паспорту від 18.10.1985 року за адресою: АДРЕСА_2 Одеса АДРЕСА_1 19-А ОСОБА_1 збудований житловий будинок літ. А загальною площею 95,6 кв.м., житловою площею 68,1 кв.м., який в цілому складається: №1 – житлова кімната площею 20,0 кв.м.,№2 – житлова кімната площею 22,7 кв.м., №3 – житлова кімната площею 25,9 кв.м., №1 – веранди площею 13,9 кв.м., №ІІ, ІІІ – підвал площею 13,9 кв.м., літня кухня літ. В, вбиральня літ. Е, сараї літ. Г,Д – без дозволу та проектної документації.

Відповідно до акту районної приймальної комісії Київського району м. Одеси від 26.12.1985 року будівництво одноповерхового 3-кімнатного житлового будинку корисною площею 95,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 Одеса АДРЕСА_3 прийнято до експлуатації.

Згідно листа ЖЕО Київського району №130 від 16.03.1987 року вбачається, що на підставі рішення Київського райвиконкому №38 від 16.01.1987 року Виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів видано ОСОБА_1 свідоцтво про право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 68,1 кв.м.

В подальшому, ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» виготовлено технічний паспорт від 10.09.2018 року, в якому зазначено, що на земельній ділянці загальною площею 668 кв.м. розташовано одноповерховий житловий будинок літ. А з підвалом, загальною площею 119,4 кв.м., житловою площею 68,1 кв.м., який в цілому складається з: №І-ІІ - підвал площею 13,9 кв.м., №І – веранда площею 13,9 кв.м., №1 – житлова кімната площею 20,0 кв.м., №2 – житлова кімната площею 22,2 кв.м., №3 – житлова кімната площею 25,9 кв.м., літ. В- літня кухня, літ. Г,Д – сараї, літ. Ж- гараж, літ. Е- вбиральня, №1 огорожа, №І- вимощення, теплиця.

Окрім цього, згідно довідки за вих. номером 184329 від 10.09.2018 року, виданої ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» згідно проведеної технічної інвентаризації будинку були виявлені технічні помилки, а сам при попередній інвентаризації не були враховані підсобні приміщення, а також площа змінена у зв`язку з уточненням лінійних розмірів та площ приміщень, і не належать до самочинного будівництва та не являється реконструкцією .

На підставі вказаної довідки, довідки з адресного реєстру №378923/2 від 17.07.2018 року, виданої Юридичним департаментом Одеської міської ради, технічного паспорту від 10.09.2018 року, виданого ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», свідоцтва про право власності від 29.01.1987 року, виданого Виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів держаним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Дунай Х.Б. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42989987 від 13.09.2018 року, а саме зареєстровано за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок загальною площею 119,4 кв.м., житловою площею – 68,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі направлення від 11.06.2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С.А. 14.06.2019 року складено акт №001094 та протокол про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що в результаті позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснені будівельні роботи з реконструкції житлового будинку шляхом прибудови додаткових приміщень, а саме: коридору площею 8,4 кв.м., санвузлу – площею 6,8 кв.м., кухні площею 8,3 кв.м., чим збільшено загальну площу житлового будинку на 23,5 кв.м. самочинно, який тепер експлуатується, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року.

Окрім цього головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С.А. 14.06.2019 року складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, яким вимагається усунути порушення шляхом введення об`єкту в експлуатацію.

Постановою заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича №531/19 від 04.07.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950,00 грн.

Копію постанови позивачем отримано 08.07.2019 року, а не 09.07.2019 року як зазначено останнім, що вбачається з підпису позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Дослідивши доводи позивача стосовно причин пропуску строку на оскарження постанови, враховуючи клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджено належними доказами.

Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч. 8 ст. 96 КУпАП встановлено відповідальність за експлуатацію об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до частини першої статті 39 України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до частини восьмої названої норми експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем не встановлено коли саме позивачем здійснено реконструкцію житлового будинку шляхом прибудови додаткових приміщень. Разом з тим, з технічного паспорту від 18.10.1985 року, протоколу та постанови вбачається, що під час первісного будівництва будинку було збудовано приміщення без дозволу та проектної документації, площа яких не була включена до площі, на яку видано правовстановлюючі документи.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, вказує на неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Крім того, поняття "експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта" не може тлумачитися як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов`язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не у недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об`єкта містобудування з початку його використання.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частина восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з урахуванням змін встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до технічного паспорту від 18.10.1985 року збудований житловий будинок загальною площею 95,6 кв.м., а в технічному паспорті від 10.09.2018 року зазначений житловий будинок загальною площею 119,4 кв.м., різниця в площі зафіксована в довідці за вих. номером 184329 від 10.09.2018 року, виданої ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», а саме згідно проведеної технічної інвентаризації будинку були виявлені технічні помилки, а сам при попередній інвентаризації не були враховані підсобні приміщення, а також площа змінена у зв`язку з уточненням лінійних розмірів та площ приміщень, і не належать до самочинного будівництва та не являється реконструкцією. На підставі чого було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42989987 від 13.09.2018 року, а саме зареєстровано за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок загальною площею 119,4 кв.м., а отже право власності було зареєстровано до проведення перевірки Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Отже, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена певна відповідальність.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 04.03.2014 року у справі № 21-433а13.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що відповідні роботи з реконструкції будинку були проведені позивачем після набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ №461 від 13.04.2011 року, не доведено підстав для застосовування до даних спірних відносин положень вищезазначених нормативно-правових актів оскільки не доведено, що період виконання таких робіт та початку експлуатації об`єкту припадав на період після набрання чинності вказаним законом та у період, коли був встановлений обов`язок вчинення дій по прийняттю в експлуатацію результатів таких робіт.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст. 96 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав, за відсутності події та складу правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 9, 77, 205, 241-246, 268-271, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. по справі про адміністративне правопорушення №531/19 від 04.07.2019 року.

Позов ОСОБА_1 до Заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. по справі про адміністративне правопорушення №531/19 від 04.07.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строкиапеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складено 14.07.2020 року.

Суддя Д.Ю. Донцов