Ухвала суду № 90435849, 13.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15358/18

Провадження №: 6-а/522/11/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

"16" липня 2020 р. Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючої судді – Домусчі Л.В.,

з секретарем судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 – адв. ОСОБА_2 про поворот виконання постанови по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про поновлення строку і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 – адв. ОСОБА_2 02.06.2020 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про поворот виконання рішення суду, по адміністративній справі №522/15358/18 за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про поновлення строку і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Просить суд в порядку повороту виконання зобов`язати Перший Приморський відділ ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ОСОБА_3 безпідставно стягненні кошти згідно постанови заступника начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №666/17 від 18.12.2017 року та виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій у загальному розмірі 56 300, 00 грн..

Ухвалою суду від 12.06.2020 року заяву було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.06.2020 року. Через неявку представника УДАБК Одеської міської ради 19.06.2020 року розгляд справи був відкладений на 13.07.2020 року.

У судове засідання 13.07.2020 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представник заявника надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності. Суд вбачає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду питання по суті.

За змістом ч. 9 ст. 380 КАС України Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши подану заяву, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 22 березня 2018 року старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанову № 56034456 з виконання постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №666/17 від 18.12.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 51 000, 00 грн.. Також, даною постановою присуджено стягнути із ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 5100 грн..

У рамках даного виконавчого провадження ОСОБА_3 13.09.2018 року було перераховано на депозитний рахунок відділу виконавчої служби суму штрафу, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій, отже кошти на загальну суму 56 300 грн. (т.2, а.с.32).

19 вересня 2018 року виконавче провадження №56034456 згідно постанови старшого державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було закінчене у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2019 року по справі №522/15358/18 було частково задоволено позов ОСОБА_3 , а саме:

- поновлено ОСОБА_3 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської;

- скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №666/17 від 18 грудня 2017 року, винесену заступником начальника управління – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 96 КпАП України;

- в частині вимог про закриття справи про адміністративне правопорушення – відмовлено..

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2019 року вищевказане рішення суду 1ї інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 було задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №666/17 від 18 грудня 2017 року, винесену заступником начальника управління – начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 96 КпАП України;

- справу про адміністративне правопорушення закрито.

Правовідносини із повороту виконання судових рішень визначені ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Зокрема, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, із наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.

Натомість, предметом заявленого позову було скасування постанови суб`єкта владних повноважень, а не стягнення грошових коштів чи іншого майна, фактично саме за цим судовим рішенням сторонами не було отримано чи стягнуто грошових коштів чи іншого майна, відсутні боржник та стягувач.

Суд вбачає, що представник заявника просить суд в порядку повороту виконання стягнути з відділу ДВС на користь ОСОБА_3 безпідставно стягнуті кошти в сумі 56300,00 грн., які остання сплатила при примусовому виконанні постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №666/17 від 18.12.2017 року в рамках виконавчого провадження, тобто заявник, по суті, просить суд допустити поворот виконання не судового рішення, а просить фактично допустити поворот виконання постанови №666/17 від 18.12.2017 року, тобто рішення іншого органу, що не передбачено діючим законодавством.

Таким чином, суд вбачає, що відсутній предмет правового регулювання, передбачений статтею 380 КАС України.

При цьому, постановлення судом рішення у справі не передбачало будь-якого примусового його виконання.

Додатково суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 45 Бюджетного кодексу України та Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 №1650/24182 (далі - Порядок), органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) здійснюють повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до пунктів 3 та 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Так, подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Оскільки кошти, про повернення яких у порядку ст. 380 КАС України було заявлено, надійшла на рахунок Державної казначейської служби України і підлягає поверненню з державного бюджету, за вказаних обставин представника заявника/ заявник мав звертатися з заявою про поверненням коштів з бюджету за вищевказаною процедурою.

З урахуванням наведеного, до спірних правовідносин неможливо застосувати поворот виконання судового рішення, а отже подана заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись 9, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 242 - 246, 250, 256, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адв. ОСОБА_2 про поворот виконання постанови по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про поновлення строку і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 16.07.2020 року.

Суддя Л.В. Домусчі