Рішення № 90433075, 16.07.2020, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/232/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальностю "Канівці" про визнання договору припиненим, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до СТОВ «Канівці» (далі - відповідач) про визнання договору припиненим.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач, як власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, 19 серпня 2009 року уклала з відповідачем договір оренди землі строком на 10 років. 08 січня 2019 року позивач звернулася до відповідача з попередженням про не бажання продовжувати договір оренди землі та попросила припинити користування даною земельною ділянкою з 19 серпня 2019 року. Відповідач продовжує використовувати належну позивачу земельну ділянку на правах оренди, мотивуючи це тим, що право оренди було зареєстровано лише в 2016 році у державному реєстрі. За таких обставин, позивач просила суд зазначений договір оренди землі визнати припиненим з 19 серпня 2019 року.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2020 року відкрито провадження у справі призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого останній вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не мають законодавчого обґрунтування, а тому у їх задоволенні має бути відмовлено. Зокрема стверджував, що договором оренди землі укладеним між сторонами визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Вказав на те, що відповідно до законодавства право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації. Крім того, у своїй постанові від 18.01.2017 року у справі № 6-2777цс16 ВСУ зробив висновок, що строк дії договору оренди земельної ділянки починається після набрання таким договором чинності, а не з моменту його укладення.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача неодноразово подавав до суду заяви, в яких просив слухання справи відкласти, які були задоволені судом. В судове засідання 16 липня 2020 року не з`явився, подав заяву про відкладення слухання справи, оскільки на даний момент він перебуває у відпустці. Від відповідача надійшла заява, відповідно до змісту якої останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, справу розглянути за його відсутності.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки до заяви представника позивача про відкладення слухання справи не додано жодних доказів перебування його у відпустці, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.

Позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1029 га, кадастровий номер 7125181600:03:000:0699, розташованої в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку від 19 серпня 2009 року серії ЯЕ № 370299 (а.с. 10).

19 серпня 2009 року між позивачем (як орендодавцем) і відповідачем (як орендарем) укладено договір оренди землі (далі - договір), строк його дії становить 10 років (а.с. 8-9).

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 19 серпня 2009 року

ОСОБА_1 передала, а відповідач прийняв в оренду спірну земельну ділянку (а.с. 7).

Відповідно до п. 43 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 листопада 2017 року № 105042053 право оренди належної позивачу на праві власності земельної ділянки зареєстровано за відповідачем 03 серпня 2016 року на підставі договору оренди землі від

19 серпня 2009 року (а.с. 13).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються відповідними нормами, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 ЗК України).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, законодавство чітко передбачало вимогу про здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, такий договір набирає чинності саме з моменту його реєстрації.

А тому, десятирічний строк дії укладеного договору оренди земельної ділянки слід обчислювати саме з моменту його державної реєстрації, тобто з 03 серпня 2016 року. Враховуючи, що договір укладено строком на десять років, він припинить свою дію 03 серпня 2026 року.

У своїй постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 Верховний суд України зробив правовий висновок, який зводиться до того, що строк дії договору земельної ділянки починається після набрання таким договором чинності, а не з моменту його укладання.

За змістом статей 18 та 20 Закону України «Про оренду землі», які підлягають застосуванню до договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами ст. 792 ЦК України, укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації. Набрання договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладанні цього договору.

З вказаним висновком стосовно початку строку дії договору земельної ділянки погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 532/384/16-ц від 15 серпня 2018 року.

З огляду на викладене доводи позивача щодо закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 19 серпня 2009 року не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" однією з підстав для припинення договору оренди землі, на наявність якої і вказувала позивач, є закінчення строку, на який його було укладено.

Проте позивач не довела та не підтвердила належними і допустимими доказами, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 19 серпня 2009 року закінчився, а тому підстави для визнання договору оренди припиненим відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальностю "Канівці" про визнання договору припиненим, - відмовити.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Канівці" - місцезнаходження: вул.Преображенська, 10, с.Великі Канівці, Чорнобаївський район, Черкаська область, поштовий індекс 19931, код ЄДРПОУ 00856988.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В.Левченко