Рішення № 90429180, 16.07.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1970/20

Провадження № 2/711/1311/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 3995398, адреса місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позову вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності.

09.02.2017 року між ТзОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Договір позики № 135761 в електронній формі, відповідно до умов якого Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 2400 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Пунктом 1.3 Договору позики від 09.02.2017 року встановлено, що позика надається строком на 30 днів.

Відповідно до п. 1.4 Договору дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між Позичальником і Позикодавцем.

Крім того вказує, що ним на картковий рахунок відповідачки була перерахована сума позики в розмірі 2400 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк - еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів № ВП -180516-3 від 18.05.2016 року.

Станом на 10.03.2020 року відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за Договором позики не виконала, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість в сумі 102978 грн., з яких: 2400 грн. – основний борг, 25680 грн. – заборгованість по відсотках; 74898 грн. – заборгованість за простроченим відсотками.

А тому, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за Договором позики № 135761 від 09.02.2017 в сумі 102978 грн. та судовий збір по справі в розмірі 2102 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2020 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. В позовній заяві представник позивача, за довіреністю Коцар О.С., просив розглянути справу у відсутність представника та на підставі наявних у справі доказів. Також вказував, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку – шляхом направлення судових повісток за останнім зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада України».

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачки ОСОБА_1 , повідомленої у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, яка не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, та зі згоди представника позивача щодо такого порядку розгляду справи, викладеної в позовній заяві.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 09.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики № 135761, відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язався надати Позичальникові на умовах, що передбачені Договором, грошові кошти у сумі 2400 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п. 1.5 цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору позики встановлено, що строк позики за Цим договором складає 30 днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків до 11.03.2017 року.

Відповідно до п. 1.4 Договору позики цей Договір є укладеним з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 1.5 Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою на наступних умовах:

- протягом строку позики, встановленого пунктом 1.3 Договору, розмір основних процентів складає: 0,95 процента від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 0,95 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.2 договору (п. 1.5.1 Договору);

- у разі, якщо Позичальник не повернув суму позики у строк, що встановлений пунктом 1.5.1 Договору, нарахування процентів проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу Позикодавця, доведену до Позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення в особистому кабінеті, Позичальник зобов`язаний сплатити 2,85 проценти від суми позики за кожен день прострочення. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів (п. 1.5.2 Договору).

В пункті 7.5 Договору позики Позичальник ОСОБА_1 підтвердила, що вона усвідомлює правової наслідки використання, в якості аналога власноручного підпису, для підписання цього Договору та що вона ознайомлена, повністю розуміє, зобов`язується і погоджується неухильно дотримуватися Правил програми лояльності, текст яких розміщене а сайті Позикодавця.

Таким чином між ТзОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 виникли правовідносини, внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідачка ОСОБА_1 ознайомлена та погодилася.

Також в судовому засіданні встановлено, що 09.02.2017 року, в порядку встановленому п. 1.4 Договору позики від 09.02.2017 року, на картковий рахунок власника картки № НОМЕР_2 – ОСОБА_1 , який зазначений в заявці на видачу кредиту, була перерахована сума позики в розмірі 2400 грн., що підтверджується повідомленням за вих. № 6383-ВП від 08.02.2020 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року (а.с. 24, 25-27).

Таким чином, позивачем належним чином виконані умови Договору позики № 135761 від 09.02.2017 року. В той час як відповідачкою ОСОБА_1 отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останньої утворилась заборгованість за Договором позики № 135761 від 09.02.2017 року зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.

Відповідно п. 1.1, 1.5 Договору позики від 09.02.2017 року загальний розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем станом на 10.03.2020 року становить 102978 грн., з яких: 2400 грн. – основний борг; 25680 грн. – заборгованість по відсоткам; 74898 грн. – заборгованість за простроченим відсотками, що підтверджується довідкою щодо заборгованості за Договором № 135761 від 09.02.2017 року (а.с. 23). Вказаний розрахунок відповідачкою не спростований.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж рожу та такої ж якості.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Позичальник ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за Договором позики № 135761 від 09.02.2017 року, не повернула ТзОВ «ВЕЛЛФІН» суму позики та проценти за користування грошовими коштами, в зв`язку з чим станом на 10.03.2020 року має заборгованість за вказаним Договором в загальній сумі 102978 грн., з яких: 2400 грн. – основний борг; 25680 грн. – заборгованість по відсоткам; 74898 грн. – заборгованість за простроченим відсотками, тому суд приходить до висновку про задоволення позову ТзОВ «ВЕЛЛФІН» та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Договором позики № 135761 від 09.02.2017 року в загальній сумі 102978 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 543, 554, 599, 611, 627, 631, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 80, 81, 82, 89, 95, 141, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (юридична адреса: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄРДПОУ 39952398) заборгованість за Договором позики № 135761 від 09.02.2017 року в сумі 102978 грн. та судовий збір в розмірі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, а також на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складений 16.07.2020 року.

Головуючий: В.М. Скляренко