Постанова № 90429014, 14.07.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/707/20

№ пров. 3/697/317/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2020 Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Льон О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Канівського відділу поліції Золотоніського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою по АДРЕСА_1 , -

- за вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення – 14.04.2020),

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 398215 від 14.04.2020, вбачається, що ОСОБА_1 , 14.04.2020 о 20 год. 15 хв. в м. Канів по вул. Дорошенка – керував ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення – 14.04.2020).

У судові засідання 29.05.2020, 24.06.2020 для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`являвся та будь-яких пояснень суду не надав. Про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою, що підтверджується рекомендованими листами із повідомленнями про отримання 05.05.2020 (а.с. 9), 06.06.2020 (а.с. 10) судових повісток особисто.

10.07.2020 ОСОБА_1 направив на адресу суду клопотання у відповідності до ст. 268 КУпАП про надання можливості обрати захисника та ознайомлення з матеріалами справи, яке було ззадоволено, а тому розгляд справи відкладено на 13.07.2020.

13.07.2020 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином (а. с. 12).

13.07.2020 представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокатом Гончаруком А.В. подано клопотання про виклик в судове засідання інспекторів поліції Синьоокого О.С., Ярмоленка А.Ю., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та зобов`язати інспекторів поліції надати письмові відповіді на питання, які зазначені в клопотанні, яке було задоволено, а тому розгляд справи відкладено на 14.07.2020, про що, останнього було повідомлено в судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.07.2020 представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокатом Гончаруком А.В. знову подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання стороні у справі судової повістки у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП.

Отже, дослідивши вказане вище клопотання суддя приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позицію ОСОБА_1 та його представника – адвоката Гончарук А.В., суд розцінює його як спосіб затягування строків розгляду справи задля уникнення відповідальності.

До таких висновків суддя приходить зважаючи на те, що ОСОБА_1 та його представником – адвокатом Гончаруком А.В. 10.07.2020 та 13.07.2020 були подані клопотання, які були задоволені.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні письмові покази ОСОБА_1 , які були записані з його слів вірно, що підтверджується написом у поясненнях та підписом ОСОБА_1 .

Статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вказані обставини свідчать про намагання подальшого затягування розгляду справи з метою уникнення належної адміністративної відповідальності, адже 14.07.2020 закінчуються строки для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, визначені ст. 38 КУпАП.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги ст.268 КУпАП, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Гончарук А.В. надав усні пояснення в яких заперечує вину останнього в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, вважає, що зібрані працівниками поліції докази є неналежними та недопустимими, протокол було складено з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, крім того зазначив, що ОСОБА_1 не згоден з показами приладу «Drager Alcotest 6810», та стверджував, що працівниками поліції не доведено факту керування останнім автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, оскільки єдиним доказом цього є акт огляду на стан сп`яніння, який проведений приладом «Drager Alcotest 6810», що не пройшов перевірку калібрування кожні шість місяців; також зазначив, що пояснень ОСОБА_1 не надавав; рапорт інспектора СРПП №3 Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Синьоокого О.С. не містить резолюції начальника поліції; в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння не вказані дата, місяць, рік; те, що транспортний засіб ОСОБА_1 не належить; крім того ОСОБА_1 ніхто не пропонував пройти огляд на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я, оскільки останній в протоколі вказав, що вживав ліки, а в поясненнях зазначено. Що вживав спиртні напої; та те, що чек результату тестування на алкоголь за допомогою пристрою «Drager Alcotest 6810» з результатом 0.51 пром. не містить посилання, до якого протоколу він додається, а тому просить винести постанову про закриття провадження в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання викликалися інспектори Канівського ВП Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області Синьоокий О.С., Ярмоленко А.Ю. та свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які не з`явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01.07.2020 року, внесено зміни до ст.130 КУпАП та викладено у такій редакції: "Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Також даним законом доповнено ст.286-1 КК України, а саме: Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Оскільки, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 14.04.2020, до набрання чинності змін викладених у ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01.07.2020, та які посилюють його відповідальність, то розгляд справи необхідно провести у межах закону, що діяв до 01.07.2020, оскільки відповідно до ч.2 ст.8 КУпАП закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

З роз`яснення викладеного Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду вбачається, що суди мають здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, які було вчинено до 01 липня 2020, відповідно до цієї статті у редакції чинній на час вчинення таких діянь, оскільки відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП, законом не скасована, а навпаки посилена.

Всебічно з`ясувавши обставини справи на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 398215 від 14.04.2020; даних результату тестування на алкоголь за допомогою пристрою «Drager Alcotest 6810» з результатом 0.51 пром.; даних акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатом якого згоден ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які були записані з його слів вірно, що підтверджується написом у поясненнях та підписом ОСОБА_1 , з яких вбачається, що він 14.04.2020 вживав спиртні напої, а саме: пиво, після чого сів за кермо свого автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 і по вул. Дорошенка м. Канів був зупинений працівниками поліції; рапортом інспектора СРПП № 3 Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області Синьоокого О.С.; копією свідоцтва про повірку законодавчого регулювання засобу вимірювальної техніки, з якої вбачається, що останнє чинне до 05.06.2020, суддя приходитьдо висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, є доведеною.

Суддя обґрунтовує свої висновки на наступних підставах.

Відповідно до ст. ст. 280 та 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.

Відповідно до ст. 251 КУпАП будь-які фактичні дані (докази) в справі про адміністративне правопорушення встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 1, ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 КУпАП, протоколи про правопорушення за ст. 130 КУпАП мають правоскладати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду, визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015року № 1452/735 (далі Інструкція №1452/735). Відповідно до пункту 2 розділу І вказаної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Судом встановлено, що згідно з даними результату тестування на алкоголь працівниками поліції проведено лабораторне дослідження ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» о 20:32 год. 14.04.2020, тобто не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а саме: з часу зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 . Суддя визнає допустимими результати драгеру, оскільки відповідно до копії свідоцтва про повірку приладу «Drager Alcotest 6810» він чинний до 05.06.2020.

Посилання представника ОСОБА_1 – адвоката Гончарук А.В. на порушення проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема посилання на припинення дії свідоцтва на право ввезення та введення його в експлуатацію на території України даного вимірювального приладу, не впливає на вироби, які вже були введені в експлуатацію. Також, відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 лікар уповноважений зробити висновок про стан алкогольного сп`яніння особи, яка керувала транспортним засобом, на підставі лише огляду. Обов`язок проведення лабораторних досліджень біологічних зразків особи, яка керувала транспортним засобом в стані сп`яніння у лікаря виникає у разі якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами або у разі визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, в наслідок вживання яких водій перебуває у стані сп`яніння. (пункти 7 та 14 Інструкції №1452/735).

Крім того, посилання представника ОСОБА_1 – адвоката Гончарук А.В., на те, що порушена процедура огляду на стан сп`яніння, зокрема ОСОБА_1 не запропоновано на місці зупинки пройти огляд на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я, спростовується власним погодженням ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 398215 в якому зазначені свідки, які були присутні під час проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатом якого згоден ОСОБА_1 ..

Крім того, посилання представника ОСОБА_1 – адвоката Гончарук А.В., на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та пояснень не надавав, спростовується його ж письмовими поясненнями, які були записані з його слів вірно, що підтверджується написом у поясненнях та підписом ОСОБА_1 , з яких вбачається, що він 14.04.2020 вживав спиртні напої, а саме: пиво, після чого сів за кермо свого автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 і по вул. Дорошенка м. Канів був зупинений працівниками поліції.

Щодо посилання представника ОСОБА_1 – адвоката Гончарук А.В., на те, що акт огляду на стан сп`яніння алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів – не містить дати, місяця та року його складання, однак відповідно до п.п.4-8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» N-1103 від 17 грудня 2008 року із змінами постанов КМ №476 від 08.07.2015 року та №888 від 28.10.2015 року: огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС.

Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази вважаю, що наявні фактичні обставини достовірно підтверджують те, що ОСОБА_1 порушив, як це правильно зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, вимоги п. 2.9 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення – 14.04.2020).

Суддя, не вбачає підстав для визнання доказів наданих поліцейським по справі не допустимими, оскільки вони відповідають критеріям допустимості. Допущені неточності в деяких документах (в протоколі про адміністративне правопорушення; в рапорті інспектора СРПП №3 ОСОБА_4 ; в чеку результату тестування на алкоголь за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810»), не тягне за собою наслідків недопустимості для всього документу, оскільки обставини, які зафіксовані ними, в своїй сукупносі доводяться об`єктивними доказами.

Суддя розцінює критично пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Гончарук А.В., оскільки, вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що невизнання ОСОБА_1 вини, в той час коли докази свідчать про протилежне, є його наміром уникнути відповідальності за вчинення правопорушення.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з правлюдини» від 23 лютого 2006 року N3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Адміністративне правопорушення передбачене ст. 130КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст.33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, не розкаявся, вперше притягується до адміністративної відповідальності, скоїв правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, при керуванні джерелом підвищеної небезпеки.

Оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його позицію під час розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість застосування щодо нього основного та додаткового стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення – 14.04.2020).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку встановленому порядку. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП на ОСОБА_1 необхідно покласти сплату судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення – 14.04.2020), ст.ст. 8, 23, 24, 25, 33, 36, 40-1, 245, 251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення 14.07.2020).

За вчинене правопорушення піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді накладення штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: ЄДРПОУ: 38048557, одержувач: Канівське УК/Канів/21081100, номер рахунку: UA408999980313040106000023717, МФО: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати громадянином штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 420 грн. 40 коп., який необхідно сплатити на наступні реквізити: стягувач: ДСА України отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача:899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через міськрайонний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Канівського

міськрайонного суду /підпис / О. М. Льон