
Справа № 646/2223/18
Провадження № 1-кп/645/127/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2020 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.
суддів – Бондарєвої І.В., Ульяніч І.В.
секретар судового засідання – Романюк А.О.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – Мозгового М.,
захисника – Левкова В.М.,
обвинуваченого – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харковаобвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
в с т а н о в и л а:
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою посилаючись на особливу тяжкість злочину в якому останній обвинувачується та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі матиме всі умови для залишення як території області, так і перетину державного кордону України у напрямку країн, які не передбачають необхідність пред`явлення закордонного паспорту для виїзду на їх територію з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Окрім вищезазначеного, також просив врахувати дані про особу останнього, а саме, що він не одружений, на момент затримання не працював, що свідчить про відсутність міцних соціальних зав`язків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Левков А.М. проти клопотання прокурора заперечував посилаючись на його необґрунтованість, при цьому зазначаючи, що на даний час ризики, перелічені прокурором нічим не підтверджені, а тому просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на будь-який інший, не пов`язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 02 квітня 2020 року.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини.
Статтею 29 Конституції України визначено, що за вмотивованим рішенням суду і на підставах та у порядку, встановлених законом, особа може триматись під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «Гарькавий проти України» також зазначив, що право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене державою на підставах та в порядку, визначених законом.
Підстави та порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначені КПК України та застосовуються з урахуванням позицій Європейського Суду з прав людини.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, а також приймає до уваги тяжкість інкримінованого йому злочину.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, у зв`язку з чим клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, судова колегія –
п о с т а н о в и л а:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Левкова В.М., щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов`язаний із триманням під вартою – відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 вересня 2020 року включно.
Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27) для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 15.07.2020 року о 17-00 годині.
Головуючий суддя - О.В. Горпинич
Судді - І.В. Бондарєва
І.В. Ульяніч
Судове рішення № 90428495, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 15.07.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/2223/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: