Вирок № 90427989, 16.07.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1806/20

Номер провадження 1-кп/629/341/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Габор В.В.,

прокурора - Решетняк В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Герсеванове Лозівського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який мешкає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 23.04.2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 29.03.2020 року близько 09-30 год. знаходився в квартирі свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Скориставшись тим, що ОСОБА_2 вийшов зі своєї квартири і в ній не було сторонніх осіб, у ОСОБА_1 виник раптовий умисел на здійснення крадіжки. Маючи умисел, направлений та таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 зі столу в кімнаті таємно викрав: мобільний телефон марки «Sigma» моделі «Моbіlе Х-stуle 33 Stеll», вартістю 307 гривень, ресивер для приймання цифрового ефірного телебачення марки «STRONG» моделі «SRT 8500», в повному комплекті, вартістю 233 гривні. Після скоєння крадіжки ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 540 гривень.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченого не має.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 29.03.2020 року, знаходячись в квартирі свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , скоїв крадіжку майна потерпілого, а саме мобільного телефону марки «Sigma» та ресивер для приймання цифрового ефірного телебачення марки «STRONG». Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений скоїв середньої тяжкості злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він має середню освіту, не працює, неодружений, раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєнні злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17 кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК України, не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України.

На підставі викладеного, враховуючи, що обвинувачений раніше судимий вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, суд після призначення покарання за даним вироком призначає покарання відповідно вимог ч. 4 ст. 70 КК України.

Враховуючи викладене, обставини і тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення щодо призначення покарання з застосуванням випробувального строку, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових злочинів можливе без відбування покарання, звільнивши від такого з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/796СЕ-20 від 10.04.2020 року в розмірі 980 грн. 70 грн.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2020 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: мобільний телефон марки «Sigma» модель «X-style 33 Stell»; цифровий ефірний приймач ТБ ВЧ SRT 8500 «STRONG» з пультом управління, які знаходиться у потерпілого ОСОБА_2 - залишити останньому.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/796СЕ-20 від 23.04.2020 року в розмірі 980,70 грн. (отримувач УК Слобідсь/м.Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA298999980313050115000020005, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету інші надходження).

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов