Вирок № 90427781, 15.07.2020, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1148/20

Номер провадження 1-кп/950/204/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Стеценка В. А. ,

при секретарі – Радковській О.В.,

з участю прокурора – Лук`яненка Ю.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12020200090000220 від 01.06.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Майдаки Лебединського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України;

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 о 18 год. 00 хв. 31 травня 2020 року прийшов до домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 і помітивши, що в ньому відсутні господарі, діючи з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, через хвіртку, яка розташована позаду господарства, зайшов на його подвір`я, через вхідні двері проник до незачиненого погребу, і скориставшись тим, що його не бачать інші особи, умисно, таємно, взяв поліетиленовий пакунок з двома шинами та двома цепами до бензопили, вартість яких згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 19/119/11/1-1472е від 30.06.2020 року становить 787 грн. 00 коп.

Однак, вийшовши з погребу, обвинувачений був помічений співмешканцем власниці домогосподарства ОСОБА_3 , який відібрав у ОСОБА_1 пакунок з майном, внаслідок чого обвинувачений з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, так як він здійснив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням до сховища.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що о 18 год. 00 хв. 31 травня 2020 року, він за власними потребами прийшов до домогосподарства по АДРЕСА_2 Лебединська в с. Грицини Лебединського району і помітивши, що вхідна хвіртка заперта, діючи з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, через хвіртку, яка розташована позаду господарства, зайшов на подвір`я, де проник до незачиненого погребу, і скориставшись тим, що його не бачать інші особи, умисно, таємно, взяв поліетиленовий пакунок з двома шинами та двома цепами до бензопили, однак не встиг ними розпорядитися, так як був помічений співмешканцем власниці ОСОБА_3 , який відібрав у нього пакунок з майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході дізнання та досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються, що дає можливість визнати винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

При визначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим правопорушення згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом під час розгляду справи встановлено не було.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб дій обвинуваченого, його стан здоров`я, матеріальний і сімейний стан та його позитивну характеристику з місця проживання.

Приймаючи до уваги наявність декількох обставин, що пом?якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме – те що обвинувачений повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв його розкриттю, що потерпіла ОСОБА_2 не має до нього претензій матеріального та морального характеру та беручи до уваги особу обвинуваченого, суд вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 69 КК України і призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає покарання за цей злочин.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання, пов?язане з позбавленням волі, але поскільки його можливо виправити і перевиховати без відбування покарання, застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України і покласти на обвинуваченого обов?язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- 2 шини та 2 ланцюги до бензопили, які зберігаються під розпискою ОСОБА_2 за її місцем проживання, на думку суду, необхідно вважати повернутими власниці.

Витрати на залучення експерта становлять 653 грн. 80 коп.

Запобіжний захід у справі не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 349, 368, 370-371, 373-376 КПК України;

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання по цьому закону, застосувавши ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Застосувати п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України і покласти на ОСОБА_1 обов?язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- 2 шини та 2 ланцюги до бензопили, які зберігаються під розпискою ОСОБА_2 за її місцем проживання вважати повернутими власниці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на р/р UA638999980313060115000018214, отримувач Лебединське УК/Лебедин. р-н/24060300, код класифікації доходів бюджету – 24060300, код 37345566, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, кошти на відшкодування витрат за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/119/11/1-1472е від 30.06.2020 року в сумі 653 грн. 80 коп.

Запобіжний захід у справі не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: В. А. Стеценко