Вирок № 90427173, 16.07.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/602/20

Провадження № 1-кп/622/53/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю: секретаря Дмитренко А.О.,

прокурора Кришталя С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12020220310000097 від 30.03.2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Березівське Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останні рази: 21.06.2016 року Золочівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 23.03.2017 року Золочівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 02.01.2019 року звільнений згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.12.2018 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання 4 місяці 23 дні позбавлення волі, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

28 березня 2020 року, приблизно о 22 год. 40 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, в ході конфлікту з ОСОБА_2 , розпочатого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, шляхом схоплення останнього двома руками за одяг, повалив ОСОБА_3 на підлогу та, нахилившись до останнього, наніс кулаками правої і лівої рук не менше п`яти послідовних ударів по обличчю ОСОБА_3 в область щелепи, після чого, піднявши останнього і вивівши на вулицю Молодіжна в с.Литвинове Золочівського району Харківської області, перебуваючи біля домоволодіння №26 по вказаній вулиці, ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел наніс кулаками правої і лівої рук не більше чотирьох послідовних ударів по обличчю ОСОБА_3 в область щелепи, від яких ОСОБА_3 впав на землю і не чинив опору, в подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, наніс один удар правою ногою по голові ОСОБА_3 в область обличчя. В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в навколоочних ділянок, травматичну екстрацію 10 зубів (12,11,21,23,33,32,31,41,42,43: на верхній щелепі с права, 1,2 зуби, з ліва 1,2 зуби, на нижній щелепі с права 1,2,3, з ліва 1,2,3 зуби), що належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило стійку втрату працездатності менш як на одну третину, а також, ушиблену рану з крововиливом на нижній губі, що належить до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що 28.03.2020 року приблизно о 22.40 год. він із потерпілим знаходилися у нього вдома в домоволодінні АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої. Під час чого виник конфлікт і він наніс потерпілому кулаками правої та лівої рук 5 ударів по обличчю, потім вивів потерпілого із домоволодіння на вулицю, де наніс кулаками правої та лівої рук близько 4 ударів по обличчю потерпілого. Після того як потерпілий упав на землю, він наніс правою ногою удар останньому в область обличчя. Від його ударів у потерпілого утворилися зазначені в обвинувальному акті тілесні ушкодження. До даної події у потерпілого видимих тілесних ушкоджень не було, ніхто інший не бив. Цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди визнав, проте коштів на відшкодування шкоди він не має та не може відшкодовувати шкоду в добровільному порядку та у визначеному потерпілим розмірі. У вчиненому розкаявся, попросив пробачення у потерпілого.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, доведено повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, раніше неодноразово судимий, не одружений, неофіційно працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога.

За висновком органу пробації ймовірність вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб є високими. Виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити певну небезпеку для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, конкретні обставини вчинення злочину, дані про особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наявність непогашених судимостей і вважає за неможливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, що є підставою для призначення йому покарання у виді позбавлення волі і буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався, клопотання про його обрання не заявлено.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., суд виходить із наступного.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов визнав, просив зменшити суму відшкодування у зв`язку із відсутністю грошових коштів у зазначеному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлено вину обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у зв`язку із чим потерпілому завдано моральні страждання, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Приймаючи до уваги суть позовних вимог, глибину моральних і психічних страждань потерпілого з приводу ушкодження здоров`я, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, частково задовольнивши його позовні вимоги в цій частині.

Задовольнити вимоги потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000 грн., суд не вважає можливим, оскільки зазначена сума не відповідає глибині моральних і психічних страждань потерпілого з приводу ушкодження здоров`я, ступеню вини обвинуваченого, та його матеріальному становищу.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Чернова О. В.