Ухвала суду № 90427090, 16.07.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4713/20

Провадження № 1-кп/638/1129/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

за участю прокурора Гєрцик Г.Р.

захисника Крутько І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт кримінального провадження № 12020220480000961 від 07.03.2020 року у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

01.04.2020 року в провадження Дзержинського районного суду м.Харкова надійшов обвинувальний акт кримінального провадження № № 12020220480000961 від 07.03.2020 року у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , посилаючись на наявність та не зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник Крутько І.М. заперечувала проти заявленого прокурором клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків, на які посилався прокурор, просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, суд прийшов до наступного.

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт ; тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, відповідно до вимог ст. 12 КК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від суду та незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого, свідків.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування обвинуваченого від суду (продовження існування цього ризику) як цілком ймовірний з огляду на тяжкість можливого покарання у разі визнання його винними у вчиненні, що може спонукати до вчинення спроби ухилитися від суду.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання під вартою обвинуваченого суд враховує його вік та стан здоров`я, про які відсутні відомості та докази що свідчать про неможливість перебування в умовах слідчого ізолятора; його репутацію та майновий стан.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків учасниками кримінального провадження суду не надано.

За таких обставин, враховуючи продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого (ризиків можливості переховуватися від суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні) та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію; майновий стан; розмір майнової шкоди; відсутність доказів на підтвердження наявності у нього міцних соціальних зв`язків, суд вважає, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт суд залишає без задоволення через його необґрунтованість та безпідставність.

Керуючись ст.ст.291, 314 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Гєрцик Г.О. про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб - до 14 вересня 2020 року.

Клопотання захисника Крутько І.М. про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення.

Головуючий: