
справа № 415/4230/20
провадження № 3/415/1141/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" липня 2020 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И Л А:
17 червня 2020 року о 06 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 керував належним йому транспортним засобом, - ЗАЗ 110557, державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі буд. 2 вулиці Космонавтов міста Бахмут, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
У судове засідання, призначене на 15 липня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням, з особистим підписом ОСОБА_1 про вручення судової повістки. Причини його неявки суду не відомі, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою, відповідно до положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з`явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтями 251, 280 КупАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність складу та події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, він 16.06.2020 о 18 годині 00 хвилин вжив 1 л. алкогольного пива, а 17.06.2020 о 06 годині 30 хвилин керував належним йому автомобілем ЗАЗ 110557, державний номерний знак НОМЕР_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер, або в медичному закладі, відмовився (а.с.1).
У судовому засіданні були досліджені пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 17 червня 2020 року вони були запрошені співробітниками поліції в якості свідків, коли в їх присутності ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом - автомобілем марки ЗАЗ 110557, державний номерний знак НОМЕР_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою АLKOTEST DRAGER, а також у медичному закладі. При цьому, у останнього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота(а.с.4,5).
В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка співробітників поліції від 10 травня 2020 року, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що 17 червня 2020 року співробітниками поліції був зупинений гр. ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки ЗАЗ 110557, державний номерний знак НОМЕР_1 . З наступного відео файлу вбачається, як в присутності двох свідків, які представилися як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 працівниками поліції у зв`язку з наявними у нього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.
З дослідженої в судовому засіданні копії посвідчення вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія: НОМЕР_2 видане 04.06.1974 ДАІ МВС Ворошиловградської області (а.с.3).
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився.
Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При цьому слід зазначити, що на час розгляду справи Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018, що набрав чинності 01.07.2020, стаття 130 КУпАП викладена у новій редакції, яка не передбачає відповідальності водіїв транспортних засобів та інших осіб за зазначені вище діяння. Однак, підпунктом 171 пункту 2 цього ж Закону встановлена кримінальна відповідальність (ст. 286-1 КК України) вказаних суб`єктів за вчинення діяння, яке складало об`єктивну сторону ст. 130 КУпАП в редакції до 01.07.2020.
Враховуючи, що згідно ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, то діяння, вчинене ОСОБА_4 до набрання вказаним Законом чинності, не є кримінально караним.
Вважаються також відсутніми підстави для закриття провадження у справі за п. 6 ст. 247 КУпАП, згідно з яким провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Хоча на час розгляду справи КУпАП не містить норми, яка передбачає відповідальність за відмову від проходження в установленому порядку огляду на стан сп`яніння, однак в результаті внесення змін Законом від 22.11.2018 юридична відповідальність за вказані у протоколі діяння не скасована, а посилена.
За таких обставин, вбачається, що застосуванню підлягає ст. 130 ч.1 КУпАП в редакції станом на час вчинення правопорушення (17.06.2020).
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення – не працює, згідно довідки Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 повторності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП не має. Посвідчення водія ААЗ № 316458 видане 04.06.1974 ДАІ МВС Ворошиловградської області - здано (а.с.6).
Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя: М.М. Старікова
Судове рішення № 90425762, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 15.07.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/4230/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: