Постанова № 90425760, 16.07.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/4033/20

провадження № 3/415/1099/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2020 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., за участі: прокурора Зайченка І.А., правопорушниці ОСОБА_1 , захисника Свистун Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані матеріали справи, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Луганській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Комишуваха Попаснянського району Луганської області, громадянки України, незаміжньої, не є особою з інвалідністю, яка працює головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 1727 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , займаючи посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб Лисичансько - Попаснянського управління ГУ ДФС у Луганській області, як суб`єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), 07.02.2019 не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила свого безпосереднього керівника про наявність у неї реального конфлікту інтересів, пов`язаного з проведенням камеральної перевірки звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік ФОП ОСОБА_2 , який є її близькою особою (рідним братом), чим порушила вимоги, встановлені пунктом 2 частини першої статті 28 Закону.

Крім того, займаючи посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб Лисичансько - Попаснянського управління ГУ ДФС у Луганській області, як суб`єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), 07.02.2019 вчинила дії в умовах конфлікту інтересів, а саме: провела камеральну перевірку звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік ФОП ОСОБА_2 , який є її близькою особою (рідним братом), чим порушила вимоги, встановлені пунктом 3 частини першої статті 28 Закону.

Також, ОСОБА_1 , займаючи посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області, як суб`єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), 24.02.2020 не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила свого безпосереднього керівника про наявність у неї реального конфлікту інтересів, пов`язаного з проведенням камеральної перевірки звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік ФОП ОСОБА_2 , який є її близькою особою (рідним братом), чим порушила вимоги, встановлені пунктом 2 частини першої статті 28 Закону.

Та, займаючи посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області, як суб`єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), 24.02.2020 вчинила дії в умовах конфлікту інтересів, а саме: провела камеральну перевірку звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік ФОП ОСОБА_2 , який є її близькою особою (рідним братом), чим порушила вимоги, встановлені пунктом 3 частини першої статті 28 Закону.

Правопорушниця ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнала, пояснивши, що нею, як головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Лисичанського управління ГУДПС в Луганській області на підставі отриманих щоденних реєстрів поданих податкових звітів проводяться камеральні перевірки платників податків в ІТС «Податковий блок» в підсистемі «Обробка податкових звітів та платежів», а саме «Податкової декларації про майновий стан і доходи», «Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів», «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ)», «Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця», «Податкової декларації з податку на додану вартість», «Податкової декларації екологічного податку». В ІТС «Податковий блок» підсистеми «Обробка податкових звітів та платежів» знаходиться уся подана платниками звітність, яка підлягає камеральній перевірці, в реєстрі зазначена інформація щодо подання звітності, а саме: вид звітності, її назва, ким подана, яким способом, дата подання, реєстраційний номер документу (звіту) та інше. При проведенні камеральної перевірки реєстру поданої звітності обирається реєстраційний номер документу (звіту), який вноситься в ІТС «Податковий блок» в підсистемі «Обробка податкових звітів та платежів», завантажується звітність та на панелі програми з`являється позначка «Перевірити», яка натискається і у разі помилок з`являється інформація про них, і тоді більш звертається увага на дані податкової звітності, у разі відсутності помилок ставиться відмітка «Пройдено камеральну перевірку» і закривається звітність. Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів» надходять до ДПС після обробки Пенсійним фондом України. У зв`язку з значним навантаженням та великим обсягом роботи нею було автоматично проставлені відмітки про камеральні перевірки податкової звітності 07.02.2019 № 14710557 та 24.02.2020 № 9171739, а саме: «Звіт про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» та «Податкової декларації про майновий стан і доходи» ФОП ОСОБА_2 , який перебуває на обліку у Попаснянській ДПІ Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області та є її рідним братом. Про те, що в списку звітів, які вони перевіряла, можуть бути декларації її брата вона допускала. Про конфлікт інтересів своєму безпосередньому керівнику вона раніше повідомляла. Просила врахувати, що умислу на неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів чи вчинення дій в умовах конфлікту інтересів у неї не було.

Захисник Свистун Г.В. просив суд провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, посилаючись на те, що сукупність доказів, на підставі яких особою, що склала протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зроблено висновок про її винуватість, була сформована станом на 12.06.2020 року у повному обсязі, тобто сама ця дата є моментом виявлення особи, яка вчинила правопорушення. За таких умов, відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протоколи відносно ОСОБА_1 повинні бути складені не пізніше 13.06.2020 року, проте їх було складено тільки 19.06.2020 року, тобто з порушенням встановленого процесуального строку, у зв`язку з чим, протоколи про адміністративні правопорушення мають бути визнані судом недопустимими доказами у справі, а за таких умов, інших доказів недостатньо для висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих їй адміністративних правопорушень.

Прокурор Зайченко І.А. у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП, доведена та цілком підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, порушень вимог процесуального закону, які б являлись підставою для визнання отриманих доказів недопустимими, не встановлено. Просив суд накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що надав письмовий висновок, відповідно до ст. 250 КУпАП.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Свистун Г.В., думку прокурора Зайченка І.А., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП відносно ОСОБА_1 було складено оперуповноваженим 1 сектору (протидії корупції) УСР в Луганській області ДСР Національної поліції України лейтенантом поліції Виноградовим Є.А.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені на складання адміністративних протоколів за ст. 1724 - 1729 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), а тому протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складені уповноваженою на це особою.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).

Частиною 1 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Луганській області від 28.07.2017 № 411-о «Про призначення ОСОБА_1 », призначено з 28 липня 2017 року на конкурсній основі ОСОБА_1 на посаду завідувача сектору адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Первомайської ОДПІ Управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Луганській області.

Наказом № 300-0 від 04.09.2018 «Про переведення працівників», завідувача сектору адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Первомайської ОДПІ Управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_1 переведено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів фізичних осіб Лисичансько - Попаснянського управління ГУ ДФС у Луганській області.

Відповідно до постанов КМУ від 06.03.2019 № 27 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України а Державну митну службу України» та від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби України» у зв`язку з реорганізацією територіальних органів Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби наказом ГУ ДПС у Луганській області № 529-о від 05.09.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області.

Згідно з підпунктами «в» та «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону головний державний ревізор - інспектор відділу є суб`єктом, на якого поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, визначені статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції».

ОСОБА_1 ознайомлена з вимогами Закону, про що свідчить заява від 28.07.2017, написана нею власноручно, де зазначено, що остання прочитала, зрозуміла та зобов`язалась виконувати Правила етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС, затвердженої наказом ДФС від 01.12.2016 № 979 «Про затвердження Правил етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС».

Згідно п. 2.1.2 Посадової інструкції головний державний ревізор інспектор відділу адміністрування податків зборів з фізичних осіб Лисичанського - Попаснянського управління ГУ ДФС у Луганській області, тобто ОСОБА_1 , наділена повноваженнями проведення камеральних перевірок юридичних та фізичних осіб в межах повноважень підрозділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб.

Крім того, відповідно до згаданої Посадової інструкції одним із основних завдань ОСОБА_1 як головного державного ревізора - інспектора відділу, є застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність подання звітності, встановленої законодавством, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, та за результатами проведення перевірок платників податків, штрафних (фінансових) санкцій до платників єдиного внеску за порушення законодавства з єдиного внеску.

Також, судом встановлено, що близька особа головного державного ревізора - інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_1 - рідний брат ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем і перебуває на податковому обліку в Попаснянській ДПІ Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області.

06.02.2019 ФОП ОСОБА_2 було подано до Попаснянської ДПІ Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік.

07.02.2019 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Лисичансько - Попаснянського управління не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила свого безпосереднього керівника про наявність у неї реального конфлікту інтересів пов`язаного з проведенням камеральної перевірки звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_2 за 2018 рік, який є її рідним братом та провела вищевказану перевірку.

Крім того, 04.02.2020 ФОП ОСОБА_2 було подано до Попаснянської ДПІ Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік.

24.02.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила свого безпосереднього керівника про наявність у неї реального конфлікту інтересів пов`язаного з проведенням камеральної перевірки звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_2 за 2019 рік, який є її рідним братом та провела вищевказану перевірку.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її приведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, у тому числі така, що подається ФОП ОСОБА_2 .

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки необов`язкова.

Згідно з інформацією, наявною в АІС «Податковий блок», встановлено, що головний державний ревізор - інспектор відділу Зайцева О.А., 07.02.2019 провела камеральну перевірку звіту за 2018 рік ФОП ОСОБА_2 (близької особи - рідного брата) та проставила відмітку: «перевірений, пройдено камеральну перевірку, звіт оброблено ПФУ».

Згідно з інформацією, наявною в АІС «Податковий блок», встановлено, що головний державний ревізор - інспектор відділу Зайцева О.А., 24.02.2020 провела камеральну перевірку звіту за 2019 рік ФОП ОСОБА_2 (близької особи - рідного брата) та проставила відмітку: «перевірений, пройдено камеральну перевірку, звіт оброблено ПФУ».

Відповідно до статті 1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 1 Закону близькі особи - особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки яких із суб`єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також не залежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба,, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб`єкта.

При цьому, слід зазначити, що сімейні відносини завжди створюють для особи, на яку поширюються положення Закону, передумови для виникнення приватного інтеpecy, зумовлені природнім прагненням піклуватись про близьку особу. Відповідно, наявність у такої особи службових повноважень, пов`язаних з вчиненням/не вчиненням дій, прийняттям рішень стосовно близької особи, утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових повноважень стосовно близької особи - реальний конфлікт інтересів.

З викладеного вбачається та є очевидним, що у головного державного ревізора - інспектора Відділу ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес у зв`язку з особистим проведенням камеральної перевірки декларації ФОП ОСОБА_2 (близької особи - рідного брата), зумовлений позаслужбовими (сімейними) відносинами, які формували прагнення ОСОБА_1 піклуватись про близьку особу, якою для неї є її рідний брат, з огляду на положення абзацу третього частини першої статті 1 Закону, а саме убезпечити від можливих наслідків у разі виявлення з його боку порушень податкового законодавства України.

Водночас, між приватним інтересом головного державного ревізора - інспектора Відділу ОСОБА_1 та її повноваженнями, пов`язаними із вирішенням питання щодо проведення камеральної перевірки звіту ФОП ОСОБА_2 (близької особи - рідного брата), виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття відповідного рішення.

Така суперечність полягала в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес, який стосується її близької особи, а з іншого - така особа, як відповідальний працівник органів ДПС, державний службовець, який має виконувати свої посадові обов`язки, у тому числі щодо здійснення камеральних перевірок стосовно суб`єктів господарювання, при цьому, виключаючи вплив приватного інтересу на реалізацію повноважень, які, передусім мають здійснюватися в інтересах держави.

Таким чином, при проведенні камеральної перевірки звіту ФОП ОСОБА_2 (близької особи - рідного брата) у ОСОБА_1 була суперечність між приватним інтересом, що полягав у особистій зацікавленості у сприятливому результаті такої перевірки, та її службовими повноваженнями, які мали б насамперед реалізуватись в інтересах держави, яка мала вплив на об`єктивність та упередженість щодо прийняття рішення, що в розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування на посаді, яка не передбачає наявності безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган.

В свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з офіційним тлумаченням положення частини першої статті 276 в Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2015 від 26.05.2015, - положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

А відтак, місцем вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією у цьому випадку є юридична адреса місця роботи правопорушниці, а саме: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри , буд. 347 , що територіально підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП.

Разом з тим, сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, тобто справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом у загальному порядку у п`ятнадцяти денний строк із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи.

При цьому, законодавець пов`язує початок обчислення строку з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення (встановлено правопорушення). Процесуально цей висновок оформлюється у виді протоколу.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол.

Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання починає спливати строк накладання стягнення.

Беручи до уваги те, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені 19 червня 2020 року, суд вважає, що на момент розгляду справи строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, не закінчився.

Суд вважає, що посилання захисника на недотримання вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП щодо порушення встановленого строку при складання протоколів про адміністративні правопорушення, як на підставу для визнання протоколів недопустимим доказом та закриття провадження у справі, є безпідставними, оскільки, на думку суду, моментом виявлення правопорушення, в тому числі і суб`єкта правопорушення, як одного з елементів складу адміністративного правопорушення, є дата складання протоколу - 19.06.2020 року, так як саме в цей момент спеціально уповноважений суб`єкт, зібравши всі необхідні докази, встановлює наявність всіх елементів складу правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, і саме з цього моменту для особи, щодо якої цей протокол складений, починають відбуватись правові наслідки.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП знайшла своє підтвердження в суді, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП, так як ОСОБА_1 , - головний державний ревізор - інспектор Відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб, тобто суб`єкт, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи про наявність у неї позаслужбових (сімейних) відносин з ФОП ОСОБА_2 та маючи у зв`язку з цим приватний інтерес зумовлений сімейними стосунками, всупереч вимогам пунктів 2 та 3 частини першої статті 28 вищевказаного Закону вчинила дії в умовах конфлікту інтересів та не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомила про реальний конфлікт інтересів, який виник у зв`язку з проведенням камеральної перевірки ФОП ОСОБА_2 , який є її рідним братом.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність правопорушниці: ОСОБА_1 працює, не є особою з інвалідністю, до адміністративної відповідальності притягується вперше.

Обставин, що, згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.

Обставин, що, згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.

Що стосується доводів правопорушниці ОСОБА_1 про відсутність у неї умислу на неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів чи вчинення дій в умовах конфлікту інтересів, суд зазначає наступне.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1727 КупАП є правопорушенням з формальним складом, для доведеності наявності якого встановлення суспільно - небезпечних наслідків не вимагається, і суб`єктивна сторона якого може виявлятись як в умисній так і в необережній формі вини.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В даному випадку ОСОБА_1 порушено встановлені вказаним Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено адміністративну відповідальність.

Протидія корупційним та пов`язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.

Більше того, факт вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці ОСОБА_1 , яка працює, не є особою з інвалідністю, вперше притягується до адміністративної відповідальності, незаміжня, неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку на утриманні немає, ступеню вини, та відсутності обставин, які б пом`якшували або обтяжували її відповідальність, враховуючи відсутність тяжких та негативних наслідків від вчиненого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП (якщо особа вчинила кілька адміністративних порушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених) у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 1727 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 401 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 420 гривень 40 коп.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 36, 38, 40-1, ч. 1, ч. 2 ст. 172-7, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 1727 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , судовий збір - у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя М.М. Старікова