Рішення № 9042388, 16.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

16.03.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

16 березня 2010р. справа № 12/41

Позивач:          Закрите акціонерне товариство "Термінал Центр", вул. Примакова, 7, м. Чернігів, 14000

Відповідач:          Приватне підприємство „СТАДБУД-08”

15554, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, вул. Колгоспна, 23

Предмет спору: про стягнення заборгованості 3996,53 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Куріло В.І. - голова правління

відповідач: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 3996,53 грн., з яких: 3956,30 грн. сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 40,23 грн. 3% річних , згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0001158 від 01.06.2009 року та №ОУ-0001197 від 02.06.2009 року.

Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Приватне підприємство „СТАДБУД-08” зареєстровано за адресою 15554, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, вул. Колгоспна, 23

Ухвала суду від 19.02.10р. про порушення провадження у справі, направлена за адресою 15554, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, вул. Колгоспна, 23, повернулась з відміткою "за відмовою адресата від одержання". Ухвала суду від 02.03.2010 року про відкладення розгляду справи повернулась з відміткою „по закінченню терміну зберігання”.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав усні пояснення по справі та заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додакових документів, яке задоволено судом.

Заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Ухвалою суду від 02.03.2010 року явка сторін в судове засідання не була визнана судом обов’язковою. Також сторони були попереджені, що не з’явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 977 Цивільного кодексу України, за договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов’язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту № ОУ-0001158 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.06.2009 року, копія якого додана до матеріалів справи, Виконавцем (позивачем) були проведені роботи (надані послуги) по рахунку № СФ-0001162 від 01.06.2009 року: послуги митного терміналу на суму 1133,33 грн. та послуги автостоянки на суму 6900 грн. Всього надано послуг на загальну суму 9640 грн. (в т.ч.ПДВ).

Відповідно до Акту № ОУ-0001197 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.06.2009 року, копія якого додана до матеріалів справи, Виконавцем (позивачем) були проведені роботи (надані послуги) по рахунку № СФ-0001201 від 02.06.2009 року: послуги автостоянки на суму 230 грн., ПДВ –46 грн., всього надано послуг з ПДВ на суму 276 грн.

Відповідно до Актів № ОУ-0001158 від 01.06.2009 року, № ОУ-0001197 від 02.06.2009 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторони претензій одна до одної не мають. Вищевказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані сторонами та скріплені печатками.

01.06.09р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок № СФ -0001162 на суму 9640 грн. щодо оплати послуг митного терміналу і послуг автостоянки, та 02.06.09р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок № СФ -0001201 на суму 276 грн. щодо оплати послуг автостоянки

01.06.2009 року відповідач перерахував позивачу 6 000 грн., із заначенням в призначенні платежу „ передплата за послуги митного терміналу згідно рахунку-фактури СФ-0001162 від 01.06.2009 року” , що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача , доданої до матеріалів справи.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Єдиний письмовий договір про надання послуг між сторонами не укладався.

Таким чином, право чин щодо надання послуг , відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, був укладений між сторонами шляхом вчинення конклюдентних дій.

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов’язаний оплатити надані йому послуги.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо сторонами не визначено строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, а боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором.

Відповідач листом вих. № 07 від 01.06.2009 року гарантував позивачу оплату залишку заборгованості за надані послуги у десятиденний строк.

02.10.2009 року позивачем була направлена відповідачу вимога № 69 про оплату заборгованості станом на 01.10.2009 року по рахунках № СФ-1162 від 01.06.2009 року, № СФ-1201 від 02.06.2009 року на протязі 10 діб, що підтверджується фіскальним чеком від 02.10.09р., копія якого додана до матеріалів справи.

Відповідач вимогу позивача в семиденний строк не виконав, і залишок заборгованості по рахунках № СФ-1162 від 01.06.2009 року, № СФ-1201 від 02.06.2009 року в сумі 3916 грн. не сплатив, а тому вимоги позивача щодо стягнення 3916 грн. боргу є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

          Позивач просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 40 грн. 23 коп. за період прострочки з 10.10.2009 року по 11.02.2010 року та інфляційні втрати за час прострочення за період з 10.10.2009 року по 11.02.2010 року в розмірі 40 грн. 30 коп.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати наданих послуг митного терміналу та автостоянки, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 40 грн. 23 коп. за період прострочки з 10.10.2009 року по 11.02.2010 року та інфляційних втрат за час прострочення за період з 10.10.2009 року по 11.02.2010 року в розмірі 40 грн. 30 коп., є правомірними та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за надані послуги митного терміналу та автостоянки своєчасно в повній сумі не розрахувався і позовні вимоги не оспорив, суд з урахуванням вищезазначеного доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 3916 грн. боргу, 40 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних в сумі 40 грн. 23 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача , то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 202, 525, 526, 625, 626, 901,903,977 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179,181,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „СТАДБУД-08”, 15554, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Андріївка, вул. Колгоспна, 23 (р/р 26009001326140 в РВ ЗАТ ОТПБанк м. Чернігів, код ЄДРПОУ 36130906, МФО 300528) на користь Закритого акціонерного товариства "Термінал Центр", вул. Примакова, 7, м. Чернігів, 14000 (р/р 2600600015268 в ЧФ ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 353649, код ЄДРПОУ 31691337) 3916 грн. боргу, 40 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, три відсотки річних в сумі 40 грн. 23 коп., 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішення законної сили.

Суддя Л.М. Лавриненко