Рішення № 90423827, 06.07.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1537/17

Провадження № 2/459/33/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Новосада М.Д.

з участю секретаря судового засідання Шульган Л.І.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з участю третіх осіб без самостійних вимог Червоноградської міської ради Львівської області, Комунального підприємтсва Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

08.06.2017 позивачі звернулись у суд з позовом, у якому з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 25.12.2017 просить зобов`язати відповідачів усунути створені йому перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідачів відновити межові знаки у вигляді паркану довжиною 5м, який знаходився на відстані 0,95 м від стіни літньої кухні, позначеної на технічному плані літерою «Б» і по прямій дотикався до стіни належного їм житлового будинку та забезпечити їм в подальшому вільне та безперешкодне користування відповідною частиною земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог вказали, що вони є власниками житлової квартири по АДРЕСА_1 . Для обслуговування даної квартири та господарських будівель і споруд, вони користуються земельною ділянкою площею 0,0406 га.. Вказали, що відповідачі створюють конфлікти та суперечки з приводу встановленого порядку користування даною земельною ділянкою. Останні порушують правила добросусідства, змінюють розташування умовних межових знаків та здійснили захоплення їхньої частини земельної ділянки орієнтовною площею 5 кв.м., на якій влаштували город.

11.07.2017 року було відкрито провадження у справі.

31.08.2017 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Червоноградську міську раду Львівської області, витребувати від Комунального підприємства «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» копію матеріалів інвентаризаційної справи по будинку АДРЕСА_2 , розгляд справи було відкладено.

25.10.2017 представник відповідача ОСОБА_4 подав заперечення на позовну заяву.

25.10.2017 було витребувано додаткові докази, розгляд справи відкладався.

30.10.2017 позивач ОСОБА_1 подав письмове пояснення на заперечення відповідача.

30.10.2017 позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позов підтримують.

27.11.2017 оголошувалась перерва.

27.12.2017 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали уточнення до мотивів позовної заяви, ухвалою було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, оголошувалась перерва.

Ухвалами від 05.02.2018 в судовому засіданні залучено до участі у справі Комунальне підприємтсво Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, та призначено земельно-технічну експертизу, провадження у справі було зупинено.

29.10.2018 поновлено провадження у справі.

13.12.2018 оголошувалась перерва за клопотанням представника відповідача.

06.06.2016 оголошувалась перерва за клопотанням представника позивача.

23.08.2019 оголошувалась перерва у зв`язку із неявкою відповідачів для їх повторного виклику.

06.12.2019, 26.12.2019 оголошувалась перерва за клопотаннями представника позивачів.

10.04.2019 оголошувалась перерва у зв`язку із неявкою відповідачів для їх повторного виклику.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Вказала, що відповідачами чиняться перешуоди у користуванні земельною ділянкою, яка виділена під їх квартиру. Останні знищили межовий знак між їхніми земельними ділянками у вигляді паркану та влаштували на частині їхньої території город. Пояснили, що мирним шляхом вирішити спір з відповідачами не вдалось. Вони хочуть приватизувати земельну ділянку, а відповідачі не приватизовують ділянку та не бажають відновити межі.

Відповідачі в судовому засіданні позов заперечили. Вказали, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_3 . Цю частину будинку він отримав у спадок. В їх користуванні знаходиться земельна ділянка, межа якої проходить по середині будинку. В такому стані, як були визначені межі до того, вони користуються даною земельною ділянкою. Суду пояснили, що намагались домовитись з сусідами з приводу спільної межі. Але вони вимагають пересунути паркан. Просили відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини спору та оцінивши наявні докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, сторони у справі являють сусідами.

Згідно із свідоцтвом на право власності від 10.02.1999 позивачі являються власниками квартири по АДРЕСА_1 (а.с.5 т.1).

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстровані іта проживають по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою відділу реєстрації Червоноградської міської ради №18592 від 18.05.2017.

Як вбачається з копії технічного плану на земельній ділянці по АДРЕСА_2 за вказаною адресою розташований жилий дім, прибудова, гараж, літня кухня та сарай (а.с.7 т.1).

З копій повідомлень виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 31.03.2017 та Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області від 13.04.2017 встановлено, що позивач ОСОБА_1 у 2017 році звертався із заявою щодо незаконних дій сусідів ОСОБА_9 , ОСОБА_5 (а.с.8,9 т.1)

Згідно із випискою з рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради народних депутатів Львівської області від 17.10.1991 №398 за ОСОБА_10 було закріплено по АДРЕСА_4 приквартирну земельну ділянку площею 450 м.кв. в постійне користування (а.с.36 т.1).

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.07.2014 та витягу з Державного реєстру речових прав відповідач ОСОБА_5 успадкував після смерті ОСОБА_11 Ѕ частини житлового будинку, а саме квартиру АДРЕСА_3 (а.с.37 т.1). Приквартирною земельною ділянкою користується відповідач ОСОБА_5 та його дружина - відповідачка ОСОБА_4

Копією технічного паспорту на квартиру по АДРЕСА_4 стверджується, що за даною адресою розташовані житловий будинок загальною площею 67,7 кв.м., веранда, гараж, літня кухня та прибудова (а.с.40-47 т.1).

Наведене вище також підтверджується копіями матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_2 (а.с.62-73).

З відповіді Міського управління у Сокальському районі та місті Червонограді ГУ Держгеокадастру у Львівській області встановлено, що правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку не видавались (а.с.78 т.1)

09.11.2017 КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» надало суду план земельної ділянки АДРЕСА_2 , на якій згідно матеріалів по технічній інвентаризації земель збудованого кварталу АДРЕСА_5 станом АДРЕСА_6 1980 рік, квартира АДРЕСА_7 – станом на 1991 рік (а.с.95-96 т.1). Отже, станом на 1991 рік встановлено первинні межі спірних земельних ділянок.

Згідно з архівним витягом з рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради №300 від 26.01.2018 позивач ОСОБА_1 з сім`єю 4 чоловіки здійснив обмін житлової площі по АДРЕСА_8 із ОСОБА_12 на трикімнатну квартиру по АДРЕСА_1 (а.с.116 т.1).

Рішенням Червоноградської міської ради від 22.12.2009 №497 позивачам було надано дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право за земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0500 га. (114 т.1).

З відповіді, наданої виконавчим комітетом Червоноградської міської ради від 27.11.2017 №3/24-9521/2-17 встановлено, що позивачі звертались з питанням про встановлення (відновлення) межових знаків спірної земельної ділянки, яка перебуває у спільному користуванні із відповідачами. Однак їм було відмовлено у зв`язку із відсутністю земельно-кадастрової документації. Для цього усім співвласникам необхідно звернутись до міської рали із заявою на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.101).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів «г» та «е» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

За загальними правилами добросусідства, закріпленими законом у статтях 103-109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов`язком для власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається щонайменше незручностей.

Статтею 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

За правилами статті 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють: виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (пункти 1.1., 1.2., 1.3).

У пунктах 4.1-4.3 Інструкції зазначено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та фізичним особам рівні умови захисту права власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом встановлено, що права позивача були порушені, так як відповідачі фактично змінили розташування межових знаків в свою користь, тобто здійснили самовільне захоплення та користуються їхньою територією, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до пункту 3.25 Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни слід приймати не менше 1,0 м.

Крім того, як зазначено в пункті 5.6 Технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах, затверджених Державним комітетом України по земельним ресурсам, якщо встановлення меж земельної ділянки призводить до ущемлення інтересів суміжних землекористувачів (неможливість проїзду, проходу до шляхів загального користування, підключення до інженерних комунікацій тощо), то у висновках відповідних державних органів у обов`язковому порядку зазначаються обмеження та сервітути.

Оцінюючи встановленні факти й обставини справи у світлі вище викладених норм права, суд вважає, що в судовому засіданні доведено порушення прав позивачів на земельну ділянку відповідачами.

Враховуючи вище викладене, відповідачів слід зобов`язати не чинити перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивачів від стіни літньої кухні, позначеної на технічному плані літерою «Б» відповідно до плану земельної ділянки АДРЕСА_9 ) станом на 1991 рік шляхом відновлення межових знаків.

Вимоги про відновлення межових знаків у вигляді паркану та забезпечення вільному та безперешкодному користуванню відповідною частиною земельної ділянки до задоволення не підлягають, так як такі є похідними від вимог, які задоволені судом.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не чинити перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1 від стіни літньої кухні, позначеної на технічному плані літерою «Б» відповідно до плану земельної ділянки АДРЕСА_9 ) станом на 1991 рік шляхом відновлення межових знаків.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по 320 грн. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.07.2020.

Суддя: М. Д. Новосад