Рішення № 90423055, 08.07.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/416/20

2/337/695/2020

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 липня 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бойко Л.Л.

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - Енергодарський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі з 18.07.2009р. Шлюб розірвано за рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 30.03.2012р. Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився мешкати разом з матір`ю. Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 10.01.2012р. з нього на користь відповідачки були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 30% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно. Однак з 01.09.2019р. неповнолітній син ОСОБА_5 мешкає разом з ним та цього моменту повністю знаходиться на його утриманні та вихованні, він піклується про його розвиток та стан здоров`я, забезпечує матеріально. При цьому, з його заробітної плати продовжують утримувати аліменти на утримання сина та перераховувати відповідачці. Остання, отримуючи аліменти, ніякої матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Просить визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_4 з ним за адресою: АДРЕСА_1 , припинити з нього стягнення аліментів на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , відкликати з примусового виконання виконавчий лист про стягнення з нього аліментів, стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини та стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 12.02.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

Представник позивача - адвокат Силкіна Н.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не прибула за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, відзиву на позов або зустрічного позову не подала.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачки ОСОБА_3 в заочному порядку відповідно до вимог ст.280 ЦПК України.

Представник третьої особи Енергодарського міського ВДВС Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, просить прийняти рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників третіх осіб.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.07.2009 року (арк.8).

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 30.03.2012р., яке набрало законної сили 10.04.2012р., шлюб розірвано (арк.10).

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.9).

Після розірвання шлюбу неповнолітня дитина залишилася мешкати разом з матір`ю –відповідачкою ОСОБА_3 .

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 10.01.2012р. з батька дитини ОСОБА_2 на користь матері ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 30% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до його повноліття (арк..11).

На підставі цього рішення було видано виконавчий лист, який пред`явлений для примусового виконання до ВДВС Енергодарського МУЮ (арк.12,14).

Постановою державного виконавця ВДВС Енергодарського МУЮ №30739528 від 19.01.2012р. звернено стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2 . Аліменти утримуються із його заробітної плати за основним місцем роботи - ДП НАЕК Енергоатом ВП «Запорізька АЕС», станом на 01.02.2020р. заборгованість за аліментами відсутня (арк.15-16).

З 01.09.2019р. неповнолітній син сторін ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (арк.19).

Згідно з довідкою №518 від 16.01.2020р. за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані три особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.18).

Неповнолітній ОСОБА_4 навчається в 4-В класі Енергодарської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ЕМР, за час навчання зарекомендував себе як старанний, дисциплінований та уважний учень з достатнім рівнем загального розвитку, вихованням дитини займаються батько ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_8 , вони відвідують батьківські збори, приймають участь у житті класу, цікавляться успіхами дитини, забезпечують його усім необхідним (арк.21-23).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_3 , встановлено, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично мешкає разом зі своїми батьками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 . Квартира трикімнатна, обладнана необхідними меблями та побутовою технікою, є окрема кімната для малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де є місце для навчання та відпочинку. Книжки, іграшки, розвиваючі ігри, шкільне приладдя, одяг та взуття, яке б могло належати Марку, в приміщенні не виявлені. Стан квартири відповідає санітарно-гігієнічним нормам та сприятливий для проживання. В ході бесіди з ОСОБА_3 , вона повідомила, що до вересня 2019р. вона мешкала з дитиною в м.Запоріжжі, в вересні 2019р. разом з сином ОСОБА_11 повернулась до м.Енергодар і з цього часу син мешкає разом з батьком ОСОБА_2 . Зазначила, що підтримує бажання сина мешкати разом з батьком ОСОБА_2 , спілкується з ним майже щодня по телефону, інколи він приходить до неї в гості, стосунки у них добрі, гроші, які отримувала від ОСОБА_2 як аліменти, йому не повертала, купувала продукти харчування сину (арк.128).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він зареєстрований та проживає разом з батьком ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Квартира двохкімнатна, обладнана необхідними меблями та побутовою технікою, є місце для навчання та відпочинку малолітнього ОСОБА_4 , мається необхідний сезонний одяг і взуття для дитини, він забезпечений повноцінним харчуванням та належним доглядом, створені сприятливі умови для проживання, виховання та розвитку. Стан квартири відповідає санітарно-гігієнічним нормам. В ході бесіди з малолітнім ОСОБА_11 з`ясовано, що з вересня 2019р. він постійно проживає з батьком ОСОБА_2 , до цього часу мешкав разом з матір`ю ОСОБА_3 у м.Запоріжжі. Також повідомив, що до матері ходить рідко, останній раз бачив її наприкінці лютого цього року, проживати бажає разом з батьком.

Згідно з висновком органу опіки та піклування в особі виконкому Енергодарської міської ради Запорізької області №01-01-40/2864 від 02.07.2020р. ним визнано доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 (арк..132-135).

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.82 ЦПК України обставини,які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Відповідно до ст.141,150,155 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків, мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

При цьому, відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч.2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає необхідним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 , оскільки судом достовірно встановлено, що з 01.09.2019р. дитина фактично постійно проживає разом з ним, перебуває на його утриманні та виховані, батько разом з бабусею ОСОБА_8 піклується про розвиток, стан здоров`я та навчання дитини, забезпечує його побутові потреби тощо. Батько ОСОБА_2 має власне житло, офіційно працевлаштований, має регулярний дохід у вигляді заробітної плати в середньомісячному розмірі 19-20тис.грн., за місцем роботи характеризується позитивно.

Неповнолітній ОСОБА_4 на час розгляду справи досяг десяти років і за наданим суду висновком органу опіки та піклування під час проведеної з ним психологом бесіди виказав бажання проживати разом з батьком. При цьому, психологом проведено ряд тестів, за результатами яких визначена більша прихильність дитини до батька, ніж до матері.

Крім того, за результатами бесіди з матір`ю дитини – відповідачкою ОСОБА_3 , проведеної спеціалістами органу опіки та піклування, з`ясовано, що вона періодично проживає то в м.Запоріжжі, то в м.Енергодар, не працює, доказів прийняття заходів щодо утримання дитини не надала, фактично не заперечує проти проживання сина разом з батьком, підтримує бажання дитини і вважає недоцільним впливати на нього.

У зв`язку з цим, суд вважає, що визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_4 з батьком – позивачем ОСОБА_2 буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, є розумним та справедливим, тому відповідні позовні вимоги слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про припинення стягнення з позивач ОСОБА_2 аліментів на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , суд виходить з того, що згідно з ст.180,181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Діючий СК України передбачає підстави звільнення батьків від обов`язку дитини (ст.188 СК України) та припинення права на аліменти на дитину (ст.190 СК України). Жодна з цих підстав не пов`язана із зміною дитиною під час утримання стягнення аліментів місця свого проживання.

Разом з тим, відповідно до ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Отже, беручи до уваги, що аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні, а також те, що в діючому законодавстві відсутня імперативна заборона на припинення стягнення аліментів, таке припинення за положеннями ст.273 СК України, ст.273 ЦПК України є можливим, зокрема, у тому випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому, обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

В даному випадку суд встановив, що з 01.09.2019р. неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає разом з батьком ОСОБА_2 , а не з матір`ю ОСОБА_3 , на користь якої за рішенням суду були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини. Позивач здійснює заходи щодо утримання дитини і, при цьому, продовжує сплачувати аліменти на користь матері дитини - відповідачки ОСОБА_3 , яка фактично не забезпечує утримання дитини через її не проживання з нею.

Суд вважає, що вказані обставини свідчать про зміну сімейного та матеріального стану як одержувача, так і платника аліментів, істотно впливають на перерозподіл їх прав та обов`язків як батьків, зокрема, вказують про відсутність підстав для подальшого стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки на утримання їх неповнолітнього сина.

У зв`язку з цим, суд вважає необхідним захистити порушене право позивача і припинити стягнення аліментів з нього на користь відповідачки з моменту набрання цим рішенням суду законної сили.

Підстав для припинення стягнення аліментів з 01.09.2019р., як просить позивач, суд не вбачає, оскільки в даному випадку припинення стягнення аліментів пов`язується із місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , спір про яке вирішувався судом за позовом платника аліментів ОСОБА_2 і судом в заочному порядку ухвалено відповідне рішення, яке може бути переглянуто за заявою відповідачки ОСОБА_3 та оскаржено учасниками справи в апеляційному порядку. Місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_2 вважається визначеним судом з моменту набрання відповідним рішенням законної сили.

Також суд вважає безпідставними вимоги позивача ОСОБА_2 про відкликання судом виконавчого листа, виданого Енергодарським міським судом Запорізької області 10.01.2012р. про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 30% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до його повноліття.

Суд виходить з того, що чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права як відкликання виконавчого листа. В даному випадку виконання в примусовому порядку судового рішення про стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів припиняється в порядку Закону України «Про виконавче провадження» і підставою для цього є рішення суду про припинення стягнення аліментів, яке фактично скасовує обов`язок платника аліментів щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Вирішуючи позов ОСОБА_2 в частині стягнення на його користь з відповідачки ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , суд виходить з такого, що на батьків покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення повноліття, способи виконання такого обов`язку визначаються за домовленістю між батьками. У випадку відсутності такої домовленості, аліменти стягуються за рішенням суду за позовом того з батьків, з ким проживає дитина.

Оскільки судом достовірно встановлено, що неповнолітній син сторін з 01.09.2019 р. проживає з батьком – позивачем ОСОБА_2 , перебуває на його повному утриманні, відповідачка ОСОБА_3 добровільно матеріальної допомоги на дитину не надає і між сторонами не досягнуто згоди щодо цього, суд вважає необхідним стягнути з неї аліменти на утримання неповнолітнього сина судовим рішенням.

Визначаючи розмір аліментів, суд згідно з ст.182 СК України враховує вік дитини – 10 років, що дитина здорова, власних доходів та майна не має, відповідачка працездатна, не працює, інших утриманців немає.

Виходячи з цього, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подання даного позову до суду і до повноліття дитини.

Суд вважає, що такий розмір аліментів є розумним, справедливим, необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково.

Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в частині визначення місця проживання неповнолітньої дитини та припинення стягнення аліментів в загальному розмірі 1681,60грн., а також на користь держави судовий збір за подання позову в частині стягнення аліментів в сумі 840,80грн.

Згідно із ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Керуючись ст.7,19,141,150,155,160,161,180-184,273 Сімейного кодексу України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280,282,430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 30% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, які стягнуті на підставі рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10.01.2012р., починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ., аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.02.2020р. і до повноліття дитини.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 1681,60грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 840,80грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження та строк подання заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.07.2020р.

Суддя Н.А. Мурашова

08.07.2020