Рішення № 90420590, 10.07.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9260/20

Провадження № 2-а/234/146/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

при секретарі Харькової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 234/9260/20 (2-а/234/146/20) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Соколова Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського 3 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Соколова Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 30.05.2020р. відповідачем стосовно нього винесено постанову про справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн. В постанові зазначено, що він (позивач ОСОБА_1 ) перевищив швидкість руху на 36 км/год., рухався зі швидкістю 86 км/год при дозволеній швидкості руху не більше 50 км/год. Швидкість руху відповідач вимірював лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000744. Вважає, що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки швидкість руху його автомобіля становила 65 км/год. При цьому відповідач не повідомив його щодо проходження даним приладом повірки, чи є на ньому пломба та чи відповідає він технічним вимогам. Також, вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено приладом із функцією фото- та відеофіксації, але не в автоматичному, а у ручному режимі.

Крім того, оскаржувану постанову відповідач виніс «на місці вчинення правопорушення», тому він не мав можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП, а саме: подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою.

Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення винесена із грубими порушеннями прав позивача (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) та вимог чинного законодавства України щодо її винесення, така постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

З винесеною постановою він не згодний і вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

У зв`язку з цим, позивач просить провадження по адміністративній справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання по справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, письмового відзиву не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

ВСТАНОВИВ:

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАМ №2606952 від 30.05.2020 року, винесеної інспектором 3 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП у Донецькій області ДПП лейтенантом поліції Соколовим О.О., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.

В оскаржуваній постанові вказується, що у м. Краматорськ, Траса Н 20,10 км 300 м, водій керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 року о 09-36 год. рухався зі швидкістю 86 км/год, перевищивши встановлене обмеження на 36 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відзив не надав, будь-яких доказів, встановлених ст. 251 КУпАП, на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував вказане твердження позивача.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач жодних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог п.п 8.4 в ПДР України не надав і в постанові не зазначив.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксація порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Оспорювана постанова не відповідає приписам ч.3 ст. 283 КУпАП та належних та допустимих доказів факту, того що позивач здійснив порушення вимог п.12.4 ПДР.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Отже, оскаржувана постанова серії ЕАМ №2606952 від 30.05.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 122, 126 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Соколова Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2606952 від 30.05.2020 року, винесену інспектором 3 роти 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції у Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Соколова Олександра Олександровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. 00 коп.

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко