Постанова № 90420385, 15.07.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1377/20

Провадження № 3/935/975/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2020 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення), за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Бородіна Д. В.,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 23.06.2020 від Управління патрульної поліції в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №077031 від 14.06.2020 в Житомирській області, Коростишівський район, траса М-06 108км 14.06.2020 о 01:00 годині водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Transit Ford», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні 09.07.2020 ОСОБА_1 пояснив, що його зупинили працівники поліції, він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» у присутності свідків, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

ОСОБА_1 у судове засідання 15.07.2020 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином з дотриманням вимог статті 277? Кодексу України про адміністративні правопорушення. У судовому засіданні 09.07.2020 ОСОБА_1 надано пояснення по суті порушення, у судовому засіданні 15.07.2020 був присутній його захисник, який повідомив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явиться у судове засідання, положеннями статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено його обов`язкової присутності під час розгляду справи, забезпечено дотримання права на захист ОСОБА_1 , а тому справа розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні захисник Бородін Д. В. пояснив, що справу слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та у зв`язку з скасуванням адміністративної відповідальності. Також пояснив, що на відеозаписі не видно особи, щодо якої складають протокол, а видно лише свідків, більше того, вказаний відеозапис не є допустимим доказом у справі, так як відсутні зазначення у протоколі пристрою, на який здійснювався запис, також він є копією запису, а не оригіналом.

Також захисником Бородіним Д. В. подавалися до канцелярії суду та заявлялися у судовому засіданні клопотання про: закриття провадження у справі на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП, оскільки виключено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що виключає притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за правопорушення, вчинені до 01.07.2020; закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки за ч.1 ст. 130 КУпАП встановлено лише одне стягнення у вигляді штрафу у фіксованому розмірі із обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами, а відсутність можливості у суду диференціювати адміністративні стягнення суперечить вимогам ст. 61 Конституції України, що свідчить про неконституційність ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині передбаченого адміністративного стягнення. Захисник стверджує, що поїздка до медичного закладу часто використовується як тиск на водія, а час витрачений призведе до зриву планів особи; визнання доказів недопустимими, а також проведення судової експертизи файлів аудіо-відео запису, обґрунтування яких є ідентичними, оскільки відеозапис, наданий інспектором патрульної поліції є неприпустимим. Захисник стверджує, що на відеозаписі відсутнє обличчя ОСОБА_1 , який відмовляється від проходження медичного огляду або відбір біоматеріалу, на відеозаписів видно обличчя свідків та на заднього плані йде мова про відібрання зразків біоматеріалів. Копія відеозапису є неналежним доказом, оскільки відеозапис є копією, а тому встановити технологічні властивості відеозапису є неможливим, ані оригінал запису, ані записуючий пристрій та їх місцезнаходження встановлені не були, що на думку захисника може свідчити про монтаж, порушення безперервності запису, стирання, обрізання тощо.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника,вважаю, що підстави для закриття провадження по справі відсутні та приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення).

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018.

Відповідно до п. 1 Розділу І частину 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в такій редакції: Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення), настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, відповідно до статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Юридична відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння була виключена зі статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак вона не була скасована, а посилена.

Отже, посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника на наявність підстав для закриття справи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення є необґрунтованими.

Відповідно до рапорту поліцейського УПП в Житомирській області Колосової М. від 14.06.2020 під час несення служби 14.06.2020 у складі екіпажу «Граніт-201» спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_2 було зупинено транспортний засіб «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР. Під час спілкування у вищевказаного водія виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, від чого водій відмовився у присутності двох свідків. На ОСОБА_3 винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП та складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП /а.с.2/.

До протоколу також додано письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 14.06.2020. За клопотанням захисника у судовому засіданні 15.07.2020 було відібрано пояснення вказаних осіб як свідків, пояснення надано у режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_3 ) пояснив, що десь у травні чи червні цього року їхав з Житомира у напрямку міста Київ, його зупинили працівники поліції та запросили бути свідком, у його присутності у водія запитали чи згоден він пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, водій при ньому відмовився здати біоматеріал, свідок також пояснив, що працівники поліції оголосили дані імені водія, свідок перевірив дані, звірив дату, тільки тоді підписав документи. Свідок пояснив, що не пам`ятає імені, хлопець стояв біля мікроавтобуса білого кольору, момент його зупинки не бачив, особисто свідок не бачив, що хлопець проходив огляд за допомогою приладу «Драгер», однак працівники поліції озвучили, що особа освідувалася на стан алкогольного сп`яніння, оголошено ознаки наркотичного сп`яніння, хлопець відмовився від здачі аналізів у медичному закладі у присутності свідка.

У судовому засіданні ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_4 ) пояснила, що у кінці травня чи на початку червня, точної дати не пам`ятає, вночі їхали з Житомира до Києва додому, зупинили працівники поліції та запитали чи погоджуються вони бути свідками того, що особа відмовляється пройти огляд на наркотичне сп`яніння у медичному закладі, точного імені хлопця, якому пропонували, не пам`ятає, якби знала, що буде викликатися до суду, то сфотографувала б інформацію, також пояснила, що перевірила дані документів, тільки після цього підписала, паспорт чи посвідчення водія хлопця особисто не бачила, довіряє працівникам поліції. Свідок пояснила, що хлопець близько тридцяти років, з темним волоссям зі звичайною зачіскою, стояв біля мікроавтобуса білого кольору, не бачила як він рухався за кермом, працівники поліції повідомили, що вони запідозрили, що особа є під дією препаратів, їй здалося, що він був напівсонний, «заторможений».

Заперечення захисником факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 14.06.2020 спростовується поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими у судовому засідання 09.07.2020, який пояснив, що його зупинили працівники поліції та провели огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер».

Відповідно до відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції 14.06.2020 о 01:03 годині особа, яка зовні схожа до ОСОБА_1 , нахилилася до вікна автомобіля працівників поліції, потім камера була направлена на свідків, працівник поліції назвав вказану особу « ОСОБА_6 », покликав його та просив не затягувати час, озвучено причину зупинки, названо ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 , запитано у останнього чи згоден він проїхати до медичного закладу для здачі біорідини, повторно запитали їде він чи відмовляється, на що особа повідомила, що відмовляється, оголошено, що особа відмовляється проїхати у найближчий медичний заклад для здачі біорідини. Згодом 14.06.2020 о 01:39 годині ОСОБА_1 оголошено постанову щодо керування ним транспортним засобом без підсвітки номерного знаку, не пред`явлено посвідчення водія, на що ОСОБА_1 не висловив заперечень, о 01:41 годині 14.06.2020 ОСОБА_1 оголошено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписано вказаний протокол, заперечень не висловлено та не зазначено у протоколі.

Клопотання захисника про визнання копії відеозапису недопустимим доказом та проведення судової експертизи файлів аудіо-, відеозапису є безпідставними, адже у протоколі зазначено, що до нього додано відео з бодікамери АМ00050. Зазначений відеозапис події відповідає вимогам статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до положень якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язано водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, досліджені докази є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, зокрема пояснення свідків не суперечать змісту протоколу, рапорту та відео, ознаки наркотичного сп`яніння зазначені в такому протоколі, зафіксовані в рапорті поліцейського, озвучені свідкам та особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому наявність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не викликають у суду сумнівів.

Таким чином, не виникають сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення), а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Не є обґрунтованими посилання захисника на невідповідність положенням Конституції України стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення), адже положення частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не було визнано неконституційними.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно положень статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 14.06.2020 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до статті 40? Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40?, 130, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 14.06.2020 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції закону, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення).

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001, отримувач коштів ГУК у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37976485.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко