Ухвала суду № 90419466, 16.07.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6552/20

1-кс/219/1487/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2020 року слідчий суддя Хомченко Л.І. Артемівського міськрайонного суду Донецької області

секретар Халаджи А.В.

за участю прокурора Цяпа Ю.О.

слідчого Козачок В.М.

захисника Павличук В.П.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітана поліції Козачок Вікторії Миколаївни, за матеріалами кримінального провадження № 42020051100000055 від 20.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, КК України про обрання міри запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золоте, Луганської області, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні має неповнолітньою дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням посилаючись на те ,що в провадженні слідчих слідчого відділу Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 42020051100000055 від 20.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним у вказаному кримінальному провадженні здійснюється військовою прокуратурою Донецького гарнізону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 будучи громадянином України був обізнаний з діючим законодавством щодо заборони зберігання, придбання чи збуту боєприпасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

Так, відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, всупереч зазначених вимог законодавства, вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, точна дата та час слідством не встановлені, але до 13 год. 40 хв. 23 червня 2020 року, ОСОБА_2 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав боєприпаси, без передбаченого законом дозволу, а саме шістдесят п`ять предметів, схожих на патрони калібру 5,45х39 мм, вісім предметів, схожих на патрони калібру 7,62х54 мм, один предмет, схожий корпус гранати типу Ф-1, один предмет схожий на запал УЗРГМ, та достовірно знаючи, що придбані ним предмети є боєприпасами, продовжив їх зберігати без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , вчинивши тим самим незаконне придбання та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Так, 23.06.2020 у період часу з 11 год. 30 хв. до 13 год. 40 хв., ОСОБА_2 , знаходячись на автодорозі сполученням Бахмут-Лисичанськ, в районів селища Берестове, Бахмутського району, Донецької області, за попередньою домовленістю, зустрівся з оперативним покупцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та під час зустрічі з останнім ОСОБА_2 , діючи з корисливих спонукань, керуючись жагою до легкої наживи, умисно, не маючи відповідного дозволу, в порушення вимог діючого законодавства України, а саме Положення про дозвільну систему, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 № 622, Постанови ВР України від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», збув громадянину ОСОБА_3 , шляхом продажу (реалізації) за що отримав грошові кошти в сумі 3000 гривень, наступні заборонені в обігу предмети: шістдесят п`ять патронів калібру 5,45х39 мм, які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм: зі звичайною кулею (сорок дев`ять патронів), з бронебійною кулею (шість патронів), з трасуючою кулею (десять патронів), вісім патронів калібру 7,62х54 мм, які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54 мм: з кулею зі сталевим осердям (п`ять патронів), трасуючою кулею (один патрон), а також корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од), який виготовлений промисловим (заводським) способом та споряджено вибуховою речовиною групи бризантних, нормальної потужності-тротилом, масою 50-56 г, засіб підриву (засіб детонування) уніфікований запал ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УЗРГМ (1 од), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховими речовинами, що у конструктивному поєднанні корпусу гранати Ф-1 (1од) із запалом типу УЗРГМ (1од), являє собою оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1 (1од), яка відноситься до категорії бойових припасів та до вибуху придатна. Вказані патрони можуть бути використані для стрільби в нарізній вогнепальній зброї калібру 5,45 мм (автомати і кулемети конструкції Калашникова АК-74, АК-105, АКС-74, РПК-74, Вулкан-ТК, Вепрь-5,45х39, Сайга-МК та ін.), а також в саморобній та переробленій зброї відповідного калібру, а також в нарізній вогнепальній зброї калібру 7,62х54 мм (ПК, ПКМ, РПД, СВД, СВТ, КО-44, Вепрь-Хантер, тигр, Рекорд та ін.) та саморобній та переробній зброї відповідного калібру, та придатні до стрільби, виготовлені промисловим способом.

Цього ж дня, 23.06.2020 у період часу з 13 год. 40 хв. до 15 год. 57 хв. слідчим СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецької області, у оперативного покупця Єфремова В.А., в приміщенні службового кабінету на другому поверсі військової прокуратури Донецького гарнізону за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, 168, було виявлено та вилучено боєприпаси, а саме шістдесят п`ять патронів калібру 5,45х39 мм, які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм зі звичайною кулею (сорок дев`ять патронів), з бронебійною кулею (шість патронів), з трасуючою кулею (десять патронів), вісім патронів калібру 7,62х54 мм, які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54 мм з кулею зі сталевим осердям (п`ять патронів), трасуючою кулею (один патрон), а також корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною групи бризантних, нормальної потужності-тротилом, масою 50-56 г; засіб підриву (засіб детонування) уніфікований запал ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УЗРГМ (1 од), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховими речовинами та у конструктивному поєднанні корпус гранати Ф-1 (1од) із запалом типу УЗРГМ (1од) являються оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф-1 (1од), яка відноситься до категорії бойових припасів та які ОСОБА_2 , діючи умисно, незаконно придбав, носив, зберігав з метою збуту та незаконно збув ОСОБА_3 .

В подальшому, 06.07.2020 злочинні дії ОСОБА_2 були припиненні співробітниками правоохоронних органів під час збуту громадянину ОСОБА_3 предметів зовні схожих на гвинтівку СКС (самозарядний карабін ОСОБА_4 ), № ИШ 3349, 1952 року випуску зі штик – ножем в комплекті до неї та 10 предметів схожих на патрони, калібру 7,62 мм – 8 з яких мають маркування «60х62» і 2 мають маркування «60х60».

Цього ж дня, під час обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_2 , в приміщенні зальної кімнати, в шафі виявлені та вилучені 8 предметів схожих на патрони, калібру 7,62 мм з маркуванням «60х62».

Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - тобто зберігання, придбання, збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у зв`язку з чим, 06 липня 2020 року його затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 07 липня 2020 року його повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та вручено відповідне письмове повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема:

-заявою ОСОБА_3 щодо протиправних дій ОСОБА_2 ;

-протоколом про результати аудіо, - відео контролю особи ОСОБА_2 від 23.06.2020, за результатами якого зафіксовано факт збуту ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_3 - шістдесят п`ять патронів калібру 5,45х39 мм, які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм зі звичайною кулею (сорок дев`ять патронів), з бронебійною кулею (шість патронів), з трасуючою кулею (десять патронів), вісім патронів калібру 7,62х54 мм, які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54 мм з кулею зі сталевим осердям (п`ять патронів), трасуючою кулею (один патрон), а також корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною групи бризантних, нормальної потужності-тротилом, масою 50-56 г; засіб підриву (засіб детонування) уніфікований запал ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УЗРГМ (1 од), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховими речовинами та у конструктивному поєднанні корпус гранати Ф-1 (1од) із запалом типу УЗРГМ (1од) являються оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф-1 (1од), яка відноситься до категорії бойових припасів

-висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/2 - 180 від 25.06.2020, згідно якого придбані ОСОБА_3 23.06.2020 у ОСОБА_2 патрони є боєприпасами;

-висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21 - 79 від 25.06.2020, згідно якого придбана ОСОБА_3 23.06.2020 у ОСОБА_2 граната є оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф – 1, яка відноситься до категорії бойових припасів.

-протоколом огляду від 23.06.2020, за результатами якого ОСОБА_3 добровільно видав гранату та патрони, які він придбав у ОСОБА_2

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.06.2020, за результатами якого ОСОБА_3 вручено грошові кошти для придбання у ОСОБА_2 обмежених в обігу предметів та речовин;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.07.2020, за результатами якого ОСОБА_3 вручено грошові кошти для придбання у ОСОБА_2 обмежених в обігу предметів та речовин;

-протоколами допитів свідка ОСОБА_3 , який детально вказав на обставини придбання ним у ОСОБА_2 бойових припасів;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який вказав на обставини збуту 06 липня 2020 року ОСОБА_2 зброї (гвинтівки «СКС») та бойових припасів до неї;

-протоколом огляду від 06.07.2020 території домоволодіння АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено предмети схожі на патрони;

-протоколом огляду від 06.07.2020 автомобіля марки ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_5 в ході якого було виявлено та вилучено частину грошових коштів, які ОСОБА_6 надав ОСОБА_2 під час придбання гвинтівки та боєприпасів до неї 06 липня 2020 року.

Таким чином, під час досудового розслідування, були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, за яким останньому повідомлено про підозру.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.

У зв`язку з повідомленням ОСОБА_2 про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення, потребується застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 , покладається необхідність запобігання спробам:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється. Крім цього, підозрюваний проживає неподалік лінії розмежування ЗСУ та НЗФ, де тривають бойові дії і у будь-який момент може перетнути лінію розмежування в сторону непідконтрольної Україні території Донецької чи Луганської області, що може створити умови для переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, створить складності явки або запізнення останнього до органу досудового розслідування чи суду та призведе до перешкоджання забезпеченню швидкого, об`єктивного та повного досудового розслідування, що в свою чергу створить передумови уникнення підозрюваним в подальшому кримінальної відповідальності.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується, тим що ОСОБА_2 з метою приховати очевидні сліди вчинення ним злочину та взагалі уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, зможе знищити, сховати або спотворити інші сліди злочину, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні і мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується в ході допиту свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що 06.07.2020 ОСОБА_2 попросив його підвезти його на зустріч із знайомим, вже безпосередньо під час зустрічі підозрюваного із чоловіком на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зрозумів, що останній продає чоловіку на ім`я ОСОБА_8 гвинтівку. І після продажу гвинтівки та початку затримання правоохоронними органами ОСОБА_2 після вчинення ним злочину, останній наказав ОСОБА_10 відірватися від автомобілів правоохоронців щоб уникнути покарання за збут зброї та з метою приховати очевидні сліди вчинення ним злочину та взагалі уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_2 під час зустрічей із оперативним покупцем постійно попереджав останнього що він нікому не розповідав про обставини збуту боєприпасів та зброї в противному випадку погрожував розправою. Крім цього, ОСОБА_2 може надавати вказівки третім особам на здійснення такого впливу на свідків, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_11 не тільки погрозами, а й підкупом, вмовлянням тощо.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що ОСОБА_2 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може здійснити вплив на свідків, як благаючі або умовляючи їх, так і в ході досудового розслідування достовірно не встановлено джерело походження боєприпасів та зброї, що дає підстави припускати, що підозрюваний має безперешкодний доступ до вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин за допомогою яких може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді. Також, ОСОБА_2 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та судового слідства.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за тяжкі злочини та перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин проти громадської безпеки, маючи вільний доступ до вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв, також ОСОБА_2 може продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується тим, що підозрюваний може мати інші сховища зброї та боєприпасів, які на цей час не встановлені слідством.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана із тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_2 отримає можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Не можливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що перебування підозрюваного навіть під цілодобовим домашнім арештом, не виключає його можливості спілкування чи надання іншим особам вказівок або прохань на знищення, приховування чи спотворення речей та документів (речових доказів), які мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, а також надавати вказівки (прохання) щодо незаконного здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слід також зазначити, що практика застосування цілодобового домашнього арешту із носінням електронних засобів контролю є досить не ефективною, у зв`язку із відсутністю в підрозділах ГУ НП достатньої кількості електронних засобів контролю, їх несправністю, а забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних без таких засобів контролю є малоефективним (службова завантаженість поліції, відсутність можливості цілодобового нагляду за особами).

Крім того, під час розгляду можливого клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд повинен звернути увагу та з`ясовувати позицію власника житла та підтвердження його однозначної згоди на застосування домашнього арешту до ОСОБА_2 в такій ситуації. Сторона захисту повинна надати суду згоду повнолітніх осіб, які проживають в одному житловому приміщення із підозрюваним, обвинуваченим щодо застосування цього запобіжного заходу, вказаним особам суд повинен роз`яснити при цьому порядок здійснення контролю за дотриманням умов застосування домашнього арешту, зокрема – щодо права з`являтися в житло. Вказана позиція прослідковується в п. 15 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 р. «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» де зауважується, що правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, судів, які застосовують домашній арешт, з`ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема, спробам підозрюваного, обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.

Також прошу врахувати, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави має бути не менший ніж 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Менший розмір застави буде неефективним та не зможе забезпечити виконання ОСОБА_2 , передбачених КПК України обов`язків, з огляду на викладені вище обставини та наявність реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Зазначені ризики та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів підтверджується матеріалами, отриманими за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

З метою запобігання переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, необхідно останньому обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; що підозрюваний ОСОБА_2 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може здійснити вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, схильний продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення; тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його вік, те що підозрюваний не працює, репутацію, стан здоров`я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_2 для запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що санкція статті за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачає покарання від 3 до 7 років, також ті обставини, що ОСОБА_2 не має стійких соціальних зв`язків, зареєстрований за однією адресою, а фактично мешкає за іншою адресою, розлучений, раніше судимий, може здійснити вплив на свідків, вважаю не можливо застосувати більш м`який запобіжний.

Обґрунтованість підозри у відповідності до рішень Європейського суду з прав людини вказує на те, що узагальнююче визначення поняття «обґрунтованість підозри» у вчиненні особою кримінального правопорушення сформульовано у правових позиціях ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04. 2011 ЄСПЛ зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. При цьому така підозра не може ґрунтуватися лише на тому, що особа вчинила в минулому правопорушення, навіть аналогічне. Таким чином, підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Дане визначення склалося за загальною практикою європейського суду з прав людини, з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти сполученого королівства» (fox, campbellandhartley v. Theunitedkingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32.

У рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. Розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, ЄСПЛ підкреслив також, що при визначенні «ступеня підозри» підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту може бути «більш низький поріг обґрунтованості підозри» при вчиненні особливої категорії злочинів». У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Власну думку щодо визначення початкового моменту кримінального переслідування висловив Конституційний Суд України. У Рішенні від 27 жовтня 1999 р. у справі № 1-15/99 він дійшов висновку, що притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з моменту висунення особі обвинувачення. Обґрунтовуючи твердження про те, що поняття «притягнення до кримінальної відповідальності» (кримінальне переслідування) включає пред`явлення особі постанови про притягнення її як обвинуваченої, Суд спирається на існування в Кримінальному кодексі України (далі - КК України)статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

У плані здійснення прокурором у досудовому розслідуванні функції підготовки державного обвинувачення є важливим розгляд позиції Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) щодо визначення початкового моменту офіційного висунення особі «кримінального обвинувачення» й порівняння її з позицією українських вищих органів законодавчої та судової влади

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обґрунтуванням необхідності тримання особи під вартою можуть бути:

– ризик неявки підозрюваного до слідчого, прокурора, суду (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року);

– ризик перешкоджання здійсненню обвинувачення з боку обвинуваченого у випадку його звільнення (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року);

– тривалість існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину як неодмінна умова законності її тримання під вартою (рішення ЄСПЛ «Геращенко проти України» від 7 листопада 2013 року);

– суворість покарання, яке може бути призначено, як слушний елемент в оцінці ризику можливості переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Серйозність висунутих обвинувачень свідчить про те, що державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує (рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 року).

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити та сховати будь-які речі та документи, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та підстав для визначення розміру застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не має.

Враховуючи викладені обставини, керуючись вимогами ст. ст. 36, 40, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194, 199 КПК України, просив .Клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, задовольнити.

1.Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золоте, Луганської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, раніше судимого, розлученого, на утриманні має неповнолітньою дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Слідчий у судовому засіданні підтримала клопотання просила їх задовольнити по підставах викладених у клопотанні .

Підтримав клопотанні просив його задовольнити по підставах викладених у клопотанні .

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на те , що обвинувачений має стійкий соціальні зв`язки , мешкає з батьками похилого віку ,злочин скоїв в наслідок важких сімейних обставин так як мати підозрюваного вирішує і потребує лікування ,крім того його підзахисний має стійкі соціальні зв`язки , ризики прокурором не доведені , гуртуються на припущеннях просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту .

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив ,що він ці патрони та гранту забрав у дітей у 2014 році та заховав ,в цьому році продав так як потрібні були кошти на лікування матері , просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту .

Заслухав пояснення сторін та дослідив матеріали справи суд встанови наступні обставини .

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання, приходжу до наступного висновку.

Установлено, що підставою для звернення з відповідним клопотанням стало те, що відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, всупереч зазначених вимог законодавства, вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, точна дата та час слідством не встановлені, але до 13 год. 40 хв. 23 червня 2020 року, ОСОБА_2 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав боєприпаси, без передбаченого законом дозволу, а саме шістдесят п`ять предметів, схожих на патрони калібру 5,45х39 мм, вісім предметів, схожих на патрони калібру 7,62х54 мм, один предмет, схожий корпус гранати типу Ф-1, один предмет схожий на запал УЗРГМ, та достовірно знаючи, що придбані ним предмети є боєприпасами, продовжив їх зберігати без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , вчинивши тим самим незаконне придбання та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Так, 23.06.2020 у період часу з 11 год. 30 хв. до 13 год. 40 хв., ОСОБА_2 , знаходячись на автодорозі сполученням Бахмут-Лисичанськ, в районів селища Берестове, Бахмутського району, Донецької області, за попередньою домовленістю, зустрівся з оперативним покупцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та під час зустрічі з останнім ОСОБА_2 , діючи з корисливих спонукань, керуючись жагою до легкої наживи, умисно, не маючи відповідного дозволу, в порушення вимог діючого законодавства України, а саме Положення про дозвільну систему, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 № 622, Постанови ВР України від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», збув громадянину ОСОБА_3 , шляхом продажу (реалізації) за що отримав грошові кошти в сумі 3000 гривень, наступні заборонені в обігу предмети: шістдесят п`ять патронів калібру 5,45х39 мм, які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм: зі звичайною кулею (сорок дев`ять патронів), з бронебійною кулею (шість патронів), з трасуючою кулею (десять патронів), вісім патронів калібру 7,62х54 мм, які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54 мм: з кулею зі сталевим осердям (п`ять патронів), трасуючою кулею (один патрон), а також корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од), який виготовлений промисловим (заводським) способом та споряджено вибуховою речовиною групи бризантних, нормальної потужності-тротилом, масою 50-56 г, засіб підриву (засіб детонування) уніфікований запал ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УЗРГМ (1 од), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховими речовинами, що у конструктивному поєднанні корпусу гранати Ф-1 (1од) із запалом типу УЗРГМ (1од), являє собою оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1 (1од), яка відноситься до категорії бойових припасів та до вибуху придатна. Вказані патрони можуть бути використані для стрільби в нарізній вогнепальній зброї калібру 5,45 мм (автомати і кулемети конструкції Калашникова АК-74, АК-105, АКС-74, РПК-74, Вулкан-ТК, Вепрь-5,45х39, Сайга-МК та ін.), а також в саморобній та переробленій зброї відповідного калібру, а також в нарізній вогнепальній зброї калібру 7,62х54 мм (ПК, ПКМ, РПД, СВД, СВТ, КО-44, Вепрь-Хантер, тигр, Рекорд та ін.) та саморобній та переробній зброї відповідного калібру, та придатні до стрільби, виготовлені промисловим способом.

Цього ж дня, 23.06.2020 у період часу з 13 год. 40 хв. до 15 год. 57 хв. слідчим СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецької області, у оперативного покупця Єфремова В.А., в приміщенні службового кабінету на другому поверсі військової прокуратури Донецького гарнізону за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, 168, було виявлено та вилучено боєприпаси, а саме шістдесят п`ять патронів калібру 5,45х39 мм, які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм зі звичайною кулею (сорок дев`ять патронів), з бронебійною кулею (шість патронів), з трасуючою кулею (десять патронів), вісім патронів калібру 7,62х54 мм, які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54 мм з кулею зі сталевим осердям (п`ять патронів), трасуючою кулею (один патрон), а також корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною групи бризантних, нормальної потужності-тротилом, масою 50-56 г; засіб підриву (засіб детонування) уніфікований запал ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УЗРГМ (1 од), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховими речовинами та у конструктивному поєднанні корпус гранати Ф-1 (1од) із запалом типу УЗРГМ (1од) являються оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф-1 (1од), яка відноситься до категорії бойових припасів та які ОСОБА_2 , діючи умисно, незаконно придбав, носив, зберігав з метою збуту та незаконно збув ОСОБА_3 .

В подальшому, 06.07.2020 злочинні дії ОСОБА_2 були припиненні співробітниками правоохоронних органів під час збуту громадянину ОСОБА_3 предметів зовні схожих на гвинтівку СКС (самозарядний карабін ОСОБА_4 ), № ИШ 3349, 1952 року випуску зі штик – ножем в комплекті до неї та 10 предметів схожих на патрони, калібру 7,62 мм – 8 з яких мають маркування «60х62» і 2 мають маркування «60х60».

Цього ж дня, під час обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_2 , в приміщенні зальної кімнати, в шафі виявлені та вилучені 8 предметів схожих на патрони, калібру 7,62 мм з маркуванням «60х62».

Відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за фактом вчинення ОСОБА_2 , злочину, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, внесені 20.05.2020 року; номер провадження № 42020051100000055

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у зв`язку з чим, 06 липня 2020 року його затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 07 липня 2020 року його повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та вручено відповідне письмове повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема:

-заявою ОСОБА_3 щодо протиправних дій ОСОБА_2 ;

-протоколом про результати аудіо, - відео контролю особи ОСОБА_2 від 23.06.2020, за результатами якого зафіксовано факт збуту ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_3 - шістдесят п`ять патронів калібру 5,45х39 мм, які є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм зі звичайною кулею (сорок дев`ять патронів), з бронебійною кулею (шість патронів), з трасуючою кулею (десять патронів), вісім патронів калібру 7,62х54 мм, які є бойовими гвинтівковими патронами калібру 7,62х54 мм з кулею зі сталевим осердям (п`ять патронів), трасуючою кулею (один патрон), а також корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 (1 од.), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною групи бризантних, нормальної потужності-тротилом, масою 50-56 г; засіб підриву (засіб детонування) уніфікований запал ручної гранати, модернізований, дистанційної дії типу УЗРГМ (1 од), виготовлений промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховими речовинами та у конструктивному поєднанні корпус гранати Ф-1 (1од) із запалом типу УЗРГМ (1од) являються оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф-1 (1од), яка відноситься до категорії бойових припасів

-висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/2 - 180 від 25.06.2020, згідно якого придбані ОСОБА_3 23.06.2020 у ОСОБА_2 патрони є боєприпасами;

-висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України № 2/21 - 79 від 25.06.2020, згідно якого придбана ОСОБА_3 23.06.2020 у ОСОБА_2 граната є оборонною осколковою ручною гранатою типу Ф – 1, яка відноситься до категорії бойових припасів.

-протоколом огляду від 23.06.2020, за результатами якого ОСОБА_3 добровільно видав гранату та патрони, які він придбав у ОСОБА_2

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.06.2020, за результатами якого ОСОБА_3 вручено грошові кошти для придбання у ОСОБА_2 обмежених в обігу предметів та речовин;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.07.2020, за результатами якого ОСОБА_3 вручено грошові кошти для придбання у ОСОБА_2 обмежених в обігу предметів та речовин;

-протоколами допитів свідка ОСОБА_3 , який детально вказав на обставини придбання ним у ОСОБА_2 бойових припасів;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який вказав на обставини збуту 06 липня 2020 року ОСОБА_2 зброї (гвинтівки «СКС») та бойових припасів до неї;

-протоколом огляду від 06.07.2020 території домоволодіння АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено предмети схожі на патрони;

-протоколом огляду від 06.07.2020 автомобіля марки ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_5 в ході якого було виявлено та вилучено частину грошових коштів, які ОСОБА_6 надав ОСОБА_2 під час придбання гвинтівки та боєприпасів до неї 06 липня 2020 року.

Частиною 1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України, доведена та підтверджена прокурором зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження,

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, що створює ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Наявність інших ризиків прокурором не доведена.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що ризик тиску на свідків повинен бути підтверджений відповідними фактами, однак стороною обвинувачення не доведено наявності найменшого ступеня справдження такого припущення.

Крім того, прокурор припускає також можливість існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Однак підозрюваний в судовому засіданні повідомив, що він визнає свою вину і що злочин скоїв в наслідок важких сімейних обставин.

Слідчому судді не представлено жодних доказів, які би можна було оцінити як підтвердження наявності ризику перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя оцінює в сукупності наведені обставини, а також те, що підозрюваний постійно мешкає у м. Бахмут з батьками ,які є особами похилого віку, мати обвинуваченого хворіє потребує лікування .

Довівши наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор не довів обставин недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду. Слідчий суддя зауважує, що вид можливого майбутнього покарання сам по собі не унеможливлює застосування будь-якого із запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням свободи. Вказане повинно оцінюватись в сукупності з іншими доказами.

Викладені та оцінені обставини свідчать про недоцільність та передчасність застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного. Слідчий суддя враховує особу підозрюваного, його поведінку протягом досудового розслідування після належного повідомлення про підозру, сприяння у проведенні слідчих дій, обставини злочину, у вчиненні якого він підозрюється ,ступінь його суспільної небезпеки.

Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, в такому ступені, що стверджує достатність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту , та забезпечить на цьому етапі досудового розслідування виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків. З огляду на викладене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити , застосувавши більш м`який запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітана поліції Козачок Вікторії Миколаївни, за матеріали кримінального провадження № 42020051100000055 від 20.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання АДРЕСА_1 , .

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, діє до 09.09.2020 року.

Копію ухвали надіслати для виконання Бахмутському ВП ГУ НП в Донецької області.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду .

У повному обсязі ухвала проголошена 14.07.2020 року .

Слідчий суддя Л.І.Хомченко

Суддя Л.І.Хомченко

Справа № 219/6552/20

1-кс/219/1487/2020

Суддя Л.І.Хомченко