Рішення № 9041935, 04.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

04.03.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

04 березня 2010 року Справа № 12/37

Позивач:          Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк,

вул. Зоологічна, 5, м. Київ, 04119

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтершляхбуд",

вул. М-Коцюбинське шосе, 3, м. Чернігів, 14004

Предмет спору: про стягнення заборгованості 2293588,56 грн.

                    Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Дюжев І.О. довіреність № 1837 від 30.12.2009 представник

відповідач: Васильєв О.М. довіреність № б/н від 02.02.2010 представник

відповідач: Казаков О.М. директор

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 24.02.2010 року по 25.02.2010 року та з 25.02.2010 року по 04.03.2010 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтершляхбуд" про стягнення з відповідача 1950 100 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 114828,96 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 166449,32 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 12226,50 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту, 48563,51 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 1420,27 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів, згідно кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року та Додаткових угод до нього.

          Ухвалою суду від 29.01.2010 року судом було вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтершляхбуд" (вул. М-Коцюбинське шосе, 3, м. Чернігів, 14004, код ЄДРПОУ 30648079) у межах суми заявлених позовних вимог в частині стягнення 1950 100 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 114828,96 грн. грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 22935,89 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, до розгляду спору по суті.

В судовому засіданні 24.02.2010 року за усними клопотаннями сторін здійснювалася технічна фіксація судового процесу.

В судовому засіданні 24.02.2010 року представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

В поданих 24.02.2010 року письмових поясненнях позивач зазначає, що оскільки 12.09.2010 року у відповідача існувала заборгованість перед банком за процентами, то банк за наявності факту порушення відповідачем п. 4.9. кредитного договору скористався своїм правом вважати термін надання кредиту таким, що закінчився 01.10.2009 року. Тому саме з 01.10.2009 року кредит був винесений на прострочення. Крім того позивач посилаючись на ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4.3. Договору зазначає, що під час нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, використовується подвійна процентна ставка.

В судовому засіданні 24.02.2010 року представником відповідача було подано письмове клопотання про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача посилається на те, що судом не було належним чином оцінено докази, а саме позивач у вимозі № 3112-8879 від 21.12.2009 року чітко зазначив, що виконання зобов’язань за кредитним договором № 5 від 08.11.2007 року забезпечують Договори застави, іпотечні договори та Договір поруки, які були укладені між сторонами, та в певній мірі забезпечують виконання зобов’язань за кредитним договором № 5 від 08.11.2007р. та виключають можливість утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

          Представник позивача проти скасування заходів забезпечення позову заперечував.

Суд відклав розгляд даного клопотання з метою з’ясування всіх обставин по даній справі.

          Представник позивача в судовому засіданні 24.02.10 р. виклав позовні вимоги.

Представник відповідача в поданому 24.02.2010 року відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечував посилаючись на те, що на момент звернення позивача до суду не були порушені права чи законні інтереси або спір щодо них. Також відповідач зазначає, що банк в порушення п. 2.14. кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року не скористався своїм правом та не здійснив списання із рахунків відповідача, відкритих у ВАТ „ВіЕйБі” грошових коштів, оскільки на момент звернення до суду на рахунках позивача знаходилася наявна сума грошових коштів. Крім того, відповідач надав згоду на таке списання, надіславши позивачу листа-відповідь № 67 від 28.12.2009 року, в якому було зазначено, що у зв’язку із введенням в експлуатацію житлового будинку в м. Чернігів по вул. Челюскінців, 9 та враховуючи правила фонду фінансування будівництва „Кленовий лист” (надалі –ФФБ), кошти оперативного резерву в сумі 488200 грн. та залишок коштів ФФБ спрямувати на сплату відсотків за кредитними договорами №№ 4,5,9.

Відповідачем було подано письмове клопотання про витребування з позивача відомостей щодо фактичної заборгованості позивача (управителя ФФБ „Кленовий лист” типу „А” перед довірителями станом на 18.02.2010 року; суми коштів на рахунку ФФБ „Кленовий лист” типу „А” станом на 18.02.2010 року; суми залишку оперативного резерву ФФБ „Кленовий лист” типу „А”; фактичної заборгованості ТОВ „Інтершляхбуд” за кредитними договорами №№ 4,5,9 (виписка банку) станом на 18.02.2010 року.

Суд задовольнив частково клопотання відповідача та зобов’язав банк надати суду відомості про суму коштів на рахунку ФФБ „Кленовий лист” типу „А” станом на 18.02.2010 року; суму залишку оперативного резерву ФФБ „Кленовий лист” типу „А”

В судовому засіданні 24.02.2010р. було оголошена перерва, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, до 25.02.2010р.

В судовому засіданні 25.02.2010 року представник позивача заявив клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

Представником відповідача також було подано клопотання про залучення до справи додаткових документів.

Представник банку виклав усні пояснення щодо клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову та щодо заперечень відповідача відносно позовних вимог.

Представники відповідача виклали усні пояснення вказавши на те, що банк як управитель фонду фінансування будівництва виду „А „ „Кленовий лист” грубо порушує ст. 3 Закону України № 1533-ІV від 23 червня 2009року „Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи” та Правил ФФБ виду „А” „Кленовий лист”, оскільки за даними відповідача на рахунку ФФБ станом на 12.02.10р. має знаходитись в оперативному резерві 500 тис. грн., а рахунку ФФБ –близько 1 млн.200 тис.грн, які внесли довірителі, але станом на 12.02.10р. з боку банку кошти не зараховані та інформацію про їх наявність банк категорично відмовляється надати. ТОВ „Інтершляхбуд” станом на 01.02.10р. згідно з графіком погашення кредитних договорів № 4,5,9 повинно мати заборгованість на 9,6 млн.. а фактична заборгованість складає 7,4 млн. грн., тобто 2.2 млн.грн. сплачено наперед станом на 15.09.10р. Також представник відповідача вказав на те, що вони звертались до банку з пропозицією повністю погасити кредити № 4,5 за рахунок коштів отриманих від ДІУ, та частину кредиту № 9 у сумі 1003000 грн., але банк відмовив. ТОВ „Інтершляхбуд” неодноразово зверталась до банку з проханням про перерахування коштів з рахунку ФФБ на поточний рахунок ТОВ „ Інтершляхбуд” та направлення цих коштів на погашення процентів за кредитними договорами № 4,5,9 заборгованість по яких станом на 01.02.10р. становить 563719,79 грн., але банк безпідставно відмовляється їх проводити.

В судому засіданні 25.02.10р. оголошена перерва до 04.03.10р.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

08.11.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 5, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах визначених договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину Договору у сумі 2 000 000 грн., термін користування кредитом до 06.11.2010 року включно, проценти за користування кредитом 17% річних, надання кредиту здійснюється в гривнях в повному обсязі або окремими частинами –траншами, за умови збереження співвідношення суми кредиту до вартості забезпечення не менше 1:2,2.

Пунктом 1.2. кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року передбачено, що кредит надається позичальнику для фінансування поточної діяльності –будівництва каркасно-монолітного житлового будинку за адресою: м. Чернігів, вул. Челюскінців, 9.

Повернення кредиту, у відповідності з п.2.3 кредитного договору здійснюється у безготівковій формі згідно додатку № 1 до цього договору, на відкритий позичковий рахунок.

Сторонами було підписано графік зниження ліміту кредитування з квітня 2008р. по 06.11.10р.

Пунктами 2.4.-2.6. кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони визначили, що моментом (днем) надання траншу вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в п. 2.2. Договору, в сумі відповідного траншу. Надання кожного траншу оформляється Додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу та строк його використання. При цьому, термін остаточного повернення будь-якого траншу не може бути пізніше, ніж термін, вказаний у підпункті 1.1.2. Договору.

Платежі згідно з п. 1.6, 2.8.,4.1-4.4 та 4.6 Договору вважаються здійсненими в установлений строк, якщо їх сума в повному розмірі надійшла на позичковий рахунок № 2909130011523 в Чернігівській філії ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 353757, в день, що зазначений у п. п. 1.6, 2.8.,4.1-4.4 та 4.6 .Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня. Платежі згідно з п. 1.1.2 та п.2.3 Договору вважаються здійсненими в установлений строк, якщо їх сума в повному розмірі надійшла на позичковий рахунок № 2063330021523 в Чернігівській філії ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 353757, в день, що зазначений у п. п. 1.1.2 та п.2.3. Якщо цей день не є банківським днем, то платіж повинен бути здійснений не пізніше наступного банківського дня.

Додатковою угодою № 1 від 13.11.2007 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 940000 грн. на термін до 06.11.2010 року.

Додатковою угодою № 2 від 14.11.2007 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 164000 грн. на термін до 06.11.2010 року.

Додатковою угодою № 3 від 15.11.2007 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 170700 грн. на термін до 06.11.2010 року.

Додатковою угодою № 4 від 20.11.2007 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 70000 грн. на термін до 06.11.2010 року.

Додатковою угодою № 5 від 28.11.2007 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 55000 грн. на термін до 06.11.2010 року.

Додатковою угодою № 6 від 10.12.2007 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 68000 грн. на термін до 06.11.2010 року.

Додатковою угодою № 7 від 20.12.2007 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 155 900 грн. на термін до 06.11.2010 року.

Додатковою угодою № 8 від 05.03.2007 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили: п.1.2. Договору: кредит надається позичальнику для фінансування будівництва об’єкту 16-ти поверхового 123-квартирного каркасно-монолітного житлового будинку за адресою: м. Чернігів, вул. Челюскінців, 9, ведення поточної діяльності, придбання обладнання. П.3.3.4.: проводити через поточні рахунки відкриті у ВАТ „ВіЕйБі Банк”, не менше 100% своїх розрахунків починаючи з березня 2008 року. Позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю комісію за внесення змін в умови кредитного договору за ініціативою позичальника в сумі 1000 грн. в строк по 07.03.2008 року на рахунок № 611121001002, відкритий в Чернігівській філії ВАТ „ВіЕйБі Банк”.

Додатковою угодою № 9 від 13.03.2008 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 376 400 грн. на термін до 06.11.2010 року.

Додатковою угодою № 10 від 20.05.2008 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що процентна ставка за користування кредитом –19% річних.

Додатковою угодою № 10/1 від 02.07.2008 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що повернення кредиту здійснюється в безготівковій формі згідно Додатку №2 до Договору, на відкритий позичковий рахунок. Позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю комісію за внесення змін в умови кредитного договору за ініціативою позичальника в сумі 1000 грн. в строк до 07.07.2008 року на рахунок № 611121001002, відкритий в Чернігівській філії ВАТ „ВіЕйБі Банк”. Сторонами також підписано новий графік зниження ліміту за кредитом.

Додатковою угодою № 11 від 14.08.2008 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що ліміт кредитної лінії становить 1750 100 грн. Повернення кредиту здійснюється в безготівковій формі на відкритий позичковий рахунок. Встановити новий графік щомісячного зниження ліміту кредитної лінії в сумі 1750 100 грн. рівними частинами, починаючи з місяця надходження на рахунок ФФБ „Кленовий лист” 30000000 грн. В разі, якщо до грудня 2009 року на рахунок ФФБ не надійде така сума –погашення здійснювати рівними частинами, починаючи з грудня 2009 року. Позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю комісію за внесення змін в умови кредитного договору за ініціативою позичальника в сумі 1000 грн. в строк до 18.08.2008 року на рахунок № 611121001002, відкритий в Чернігівській філії ВАТ „ВіЕйБі Банк”.

Додатковою угодою № 12 від 18.11.2008 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредит надається в сумі 1750 100 грн. Повернення кредиту здійснюється в безготівковій формі на відкритий позичковий рахунок. Встановити графік щомісячного погашення кредиту в сумі 1750 100 грн. рівними частинами, починаючи з місяця надходження на рахунок ФФБ „Кленовий лист” 30000000 грн. В разі, якщо до грудня 2009 року на рахунок ФФБ не надійде така сума –погашення здійснювати рівними частинами, починаючи з грудня 2009 року.

Додатковою угодою № 13 від 23.12.2008 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що сума кредиту збільшується на 200000 грн. Підпункт 1.1.1.: кредит надається в сумі 1950100 грн. Повернення кредиту здійснюється в безготівковій формі на відкритий позичковий рахунок. Встановити графік щомісячного погашення кредиту в сумі 1950 100 грн. рівними частинами, починаючи з місяця надходження на рахунок ФФБ „Кленовий лист” 30000000 грн. В разі, якщо до грудня 2009 року на рахунок ФФБ не надійде така сума –погашення здійснювати рівними частинами, починаючи з грудня 2009 року.

Додатковою угодою № 14 від 05.01.2009 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що кредитодавець надає позичальнику транш в сумі 200 000 грн. на термін до 06.11.2010 року. Даний транш в сумі 200000 грн. надається зі сплатою 26% річних.

Договором про внесення змін № 15 від 11.09.09р. до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що у випадку порушення позичальником зобов’язань за цим договором та/або кредитним договором № 4 від 08.11.2007 року, та/або кредитним договором №9 від 20.12.2007 року, укладеними ВАТ „ВіЕйБі Банк” з ТОВ „Інтершляхбуд”, строк погашення по ним вважається таким, що наступив.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи позивач виконав взяті на себе зобов’язання та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 2 200000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №28163 від 13.11.2007 року, № 29023 від 14.11.2007 року, № 29631 від 15.11.2007 року, № 32996 від 20.11.2007 року, № 37808 від 28.11.2007 року, № 46033 від 10.12.2007 року, № 53147 від 20.12.2007 року, № 54547 від 13.03.2008 року, № 1297 від 05.01.2009 року про перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, копії яких додані до матеріалів справи, та виписками з поточного рахунку позичальника про надходження кредитних кошів.

Відповідно до узгодженого сторонами графіку повернення кредиту (додаткова угода № 10/1 від 02.07.08р.) відповідач 25.04.08р., 30.05.08р.,27.06.08р. сплатив позивачу 249 900 грн., що підтверджується випискою з позичкового рахунку позивача. Сума кредитних коштів, яка залишилась у користування відповідача становила 1950 100 грн.

Відповідно до п. 2.7.1.- 2.8.2. кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року, проценти за користування траншем нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення траншу (в тому числі і за період прострочення погашення траншу), виходячи з розміру процентної ставки, встановленої п. 1.1.3. договору –17% річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривнях щомісячно за поточний календарний місяць. Проценти за користування траншем нараховуються виходячи з умови, що враховується перший день зарахування траншу на поточний рахунок позичальника та/або перерахування траншу по контрактах, що кредитуються, і не враховується останній день терміну користування кредитом/траншем. Проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 2.7. Договору, позичальник зобов’язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Відповідно до п.2.9. договору у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його користування, кошти в першу чергу спрямовуються на сплату прострочених процентів за користування кредитом.

Крім того п. 2.10.1. кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року передбачено, що про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, кредитодавець зобов’язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за 10 банківських днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідні додаткові угоди.

Статтями 651, 652 Цивільного кодексу України також передбачено право сторін щодо зміни умов укладеного договору. Порядок внесення змін до договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами було укладено Додаткову угоду № 10 від 20.05.2008 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року, якою сторони встановили, що процентна ставка за користування кредитом –19% річних.

Крім того Додатковою угодою № 14 від 05.01.2009 року до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що транш в сумі 200000 грн. надається зі сплатою 26% річних.

За період користування кредитом з 13.11.2007 року по 18.12.2009 року відповідач зобов’язаний був сплатити проценти в сумі 726973 грн. 99 коп., фактично відповідачем сплачено 612 145 грн. 03 коп., заборгованість по процентах за період за користування кредитом з 13.11.2007 року по 18.12.2009 року становить 114 828 грн. 96 коп.

Із аналізу наданого позивачем розрахунку процентів за користування кредитом та виписку з рахунку про сплату процентів вбачається , що станом на 14.09.09р. відповідачем були сплачені в повному обсязі проценти за користування кредитом за період з 12.11.2007 року по 31.08.2009 року включно , але була допущена прострочка з 18.06.09р. по 05.07.09р. щодо сплати процентів за травень 2009р.; з 06.07.09р. по 03.08.09р. щодо сплати процентів за травень та червень 2009р.; з 04.08.09р. по 03.09.09 р. щодо сплати процентів за травень, червень, липень 2009р.; з 04.09.09р. по 14.09.09 р. щодо сплати процентів за травень, червень липень, серпень 2009р.; з 06.10.09р. по 03.11.09 р. щодо сплати процентів за вересень 2009р.; з 04.11.09р. по 03.12.09 р. щодо сплати процентів за вересень та жовтень 2009р.; з 04.12.09р. по 18.12.09 р. щодо сплати процентів за вересень, жовтень, листопад 2009р.

Заборгованість в сумі 114 828 грн. 96 коп. виникла у зв’язку з несплатою відповідачем процентів за користування за період з 01.09.09р. по 18.12.09р.

Пунктом 4.5. Договору сторони визначили, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов’язань, визначених цим Договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, а позичальник зобов’язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі.

Крім того, Договором про внесення змін № 15 від 11.09.09р. до кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони встановили, що у випадку порушення позичальником зобов’язань за цим договором, та/або за кредитним договором № 4 від 08.11.07р., та/або кредитним договором № 9 від 20.12.07р. укладении ВАТ „ВіЕйБі Банк” з ТОВ „Інтершляхбуд” строк погашення по ньому вважається таким, що наступив.

Відповідно до п. 7.5. кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року, у разі настання обставин, визначених п.п. 2.10.3., 3.2.4., 4.5., 4.5.1., 5.2. Договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, і відповідно, позичальник зобов’язаний повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, комісії, штрафні санкції у розмірах та на умовах, що визначені цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 21.12.2009 року було направлено відповідачу письмову вимогу № 31/2-8880 про необхідність виконання зобов’язання по кредитному договору № 5 від 08.11.2007 року та сплатити 1950 100 грн. заборгованості по кредиту та 114 828 грн. 96 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, у строк не пізніше 25.12.2009 року. Факт направлення вищевказаної вимоги підтверджується реєстром № УПР –40 від 21.12.09р. відправлення цінних паперів банком та фіскальним чеком від 21.12.09р.

У зв’язку з невиконанням відповідачем вимогу банку в строк до 25.12.09р., у банку з 26.12.09р. виникло право дострокового стягнення суми кредиту.

Твердження банку про те, що право дострокового повернення суми кредиту, відповідно до п.4.9 кредитного договору, у нього виникло з 01.10.09р. судом до уваги не може бути прийнято, оскільки як встановлено судом, 15-16.09.09р. відповідачем була повністю погашена заборгованість по процентах станом на 01.09.09р., а додатковою угодою № 11 від 14.08.2008р. сторонами було порядок погашення заборгованості по кредиту, та п.4.5 кредитного договору сторони встановили порядок визначення банком строку дострокового повернення кредиту.

Відповідно п.4.9 кредитного договору повинен застосовуватись з урахуванням п.п. 4.5 та 7.5 кредитного договору, оскільки п.2 Договору про внесення змін № 15 від 11.09.09р., визначено, що всі інші умови договору залишаються без змін.

Таким чином обов’язок відповідача достроково повернути банку кредит настає із дати, визначеній банком у вимозі про дострокове повернення заборгвоаності.

Оскільки, відповідач вищевказані вимоги, обумовлені умовами Договору не виконав, кредитні кошти в сумі 1950 100 грн., у строк, вказаний у вимозі – не пізніше 25.12.2009 року, не повернув, суд доходить висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1950 100 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача відповідно до п. 4.3. Кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року пеню в сумі 166449,32 грн. за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.10.2009 року по 18.12.2009 року та 12226,50 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом за період з 06.04.2009 року по 18.12.2009 року.

Пунктом 4.3. Кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених Договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пеня за несвоєчасне погашення кредиту розрахована виходячи із 38 % річних на суму кредиту 1750000 грн. (п.1.1.3 в редакції додаткової угоди №10 від 20.05.08р. до кредитного договору № 5 від 08.11.07р. – процентна ставка 19% річних) та на суму кредиту 200000 грн. виходячи із 52 % річних (додаткова угода №14 від 05.01.09р. до кредитного договору № 5 від 08.11.07р. – процентна ставка 26% річних) , а пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в розмірі 1750000 грн. розрахована виходячи із 38%, та пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в розмірі 200000 грн. розрахована виходячи із 52% річних.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня”.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що пеня за прострочку виконання відповідачем зобов”язання щодо сплати процентів та кредиту підлягає нарахуванню виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, а саме облікова ставка НБУ з 15.06.09р. –11% річних, з 12.08.09р. –10,25% річних.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 28.03.06р. по справі № 48/296.

Судом встановлено порушення відповідачем строків сплати процентів з 18.06.09р. по 05.07.09р. щодо сплати процентів за травень 2009р.; з 06.07.09р. по 03.08.09р. щодо сплати процентів за травень та червень 2009р.; з 04.08.09р. по 03.09.09 р. щодо сплати процентів за травень, червень, липень 2009р.; з 04.09.09р. по 14.09.09 р. щодо сплати процентів за травень, червень липень, серпень 2009р.; з 06.10.09р. по 03.11.09 р. щодо сплати процентів за вересень 2009р.; з 04.11.09р. по 03.12.09 р. щодо сплати процентів за вересень та жовтень 2009р.; з 04.12.09р. по 18.12.09 р. щодо сплати процентів за вересень, жовтень, листопад 2009р., а тому пеня за прострочку сплати процентів за період з 18.06.09р. по 18.12.09р. підлягає стягненню в сумі 6259,26 грн., виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 166449,32 грн. за прострочку повернення кредиту за період з 01.10.09р. по 18.12.09р. задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено, що право дострокового стягнення кредиту у позивача виникло з 26.12.09р.

Позивач просить стягнути з відповідача також 48 563 грн. 51 коп. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.10.2009 року по 18.12.2009 року та 1420 грн. 27 коп. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів за період 06.10.2009 року по 18.12.2009 року.

Пунктом 4.6. кредитного договору № 5 від 08.11.2007 року сторони передбачили, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язань за цим Договором, він зобов’язується на вимогу кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійну процентну ставку за цим договором на суму боргу за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо сплати процентів, але враховуючи, що при розрахунку інфляційних втрат банком допущена арифметична помилка та неправильно застосований індекс інфляції, який за жовтень та грудень 2009р. становили 100,9%, а позивач при розрахунку з 06.10.09р. по 16.10.09р. застосував індекс інфляції 100,8% та з 01.12.09р. по 18.12.09р. –101,1% , суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період з 06.10.09р. по 18.12.09р. підлягають задоволенню в сумі 1382,96 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення 48563,51 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.10.2009 року по 18.12.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено, що право дострокового стягнення кредиту у позивача виникло лише з 26.12.09р.

Заперечення відповідача судом до уваги не можуть бути прийняті з наступних підстав:

Банк є засновником та управителем фонду фінансування будівництва виду „А” „Кленовий лист”, який створено відповідно до Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”.

Між банком, як управителем фонду, та відповідачем –ТОВ „Інтершляхбуд”, відповідно до Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” та Правил фонду фінансування будівництва виду „ А” „Кленовий лист”, які затверджені наказом № 509 від 20.12.07р. голови правління ВАТ „ Всеукраїнський акціонерний банк”, було укладено договір про спорудження № 05-Ф\07 від 20.12.07р., яким визначено зобов’язання банку як засновника та управителем фонду фінансування будівництва виду „А” „Кленовий лист”, і відповідача як забудовника об’єкту.

Банком у відповідності до Закону України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” та Правил фонду фінансування будівництва виду „ А” „Кленовий лист” було відкрито рахунок фонду фінансування будівництва виду „А” „Кленовий лист”. Порядок використання коштів фонду фінансування будівництва та їх перерахування забудовнику визначені Законом України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, Правилами фонду фінансування будівництва виду „ А” „Кленовий лист” та укладеним між сторонами договором про спорудження № 05-Ф/07 від 20.12.07р. Зокрема п.4.1. та п.4.2 договору про спорудження № 05-Ф/07 від 20.12.07р. визначено, що банк здійснює фінансування об’єкту, у межах наявних на рахунку ФФБ коштів за вирахуванням коштів оперативного резерву, який використовується для розрахунків з довірителям. Фінансування здійснюється щомісячно –до 7 числа поточного місяця –по узгодженому графіку фінансування будівництва, наведеному у додатку № 2 до договору, що є його невід’ємною частиною, та надання забудовником відповідної заяви про перерахування коштів на фінансування будівництва. Розрахунки за договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів банком на поточний рахунок забудовника, відкритий у ВАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”.

Таким чином, банк не мав права безпосередньо з рахунку фонду фінансування будівництва перераховувати кошти на погашення заборгованості відповідача по кредитному договору. Кошти повинні перерахуватись на поточний рахунок відповідача, з якого вже могло здійснюватись погашення відповідачем заборгованості по кредитним договорам. В той же час п.2.14 кредитного договору визначено право, а не обов’язок банку, здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку відповідача № 2600530011523, відкритого в Чернігівській філії ВАТ „ВіЕйБі Банк” та з будь - якого іншого рахунку позичальника , відкритого у ВАТ „ВіЕйБі Банк” в сумі заборгованості за цим договором, а не з рахунку фонду фінансування будівництва.

Зобов’язання сторін по договору про спорудження № 05-Ф/07 від 20.12.07р. та кредитному договору № 5 від 08.11.07р. є самостійними, і порушення однією із сторін взятих на себе зобов’язань по одному із договорів не є підставою для звільнення другої сторони від відповідальності по іншому договору.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що на момент звернення позивача до суду не були порушені права чи законний інтерес або спір щодо них, є безпідставні, оскільки судом встановлено під час розгляду даної справи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань перед позивачем щодо сплати процентів за користування кредитом в період з 01.09.09р. по 18.12.09р. та повернення кредиту в сумі 3132520 грн.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтовними і підлягають задоволенню в частині стягнення 1950 100 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 114828,96 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 6259,26грн . пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом та 1382,96 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 20725,71 грн. та витрати в сумі 213,26 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549,610,611,612, 625, 1046, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232,343 Господарського кодексу України, ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтершляхбуд”, 14004, м. Чернігів, вул. М.Коцюбинське шосе, 3 (п/р 2600530011523 в Чернігівській філії ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 353757, код ЄДРПОУ 30648079) на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк, вул. Зоологічна, 5, м. Київ, 04119 (к/р 32003176201 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 19017842,) 1950 100 грн. заборгованості по кредиту, 114828,96 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 6259,26грн грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1382,96 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, 20725,71 грн. державного мита та 213,26 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                   Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 04.03.10р.

Суддя                                                   Л.М. Лавриненко