Ухвала суду № 90418644, 14.07.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/932/2545/20

Провадження № 1кп/201/1122/2020

УХВАЛА

14 липня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., суддів Федоріщева С.С. та Батманової В.В. за участі секретаря судового засідання Кірюшині Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12019040030002329 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Мельникова В.Е.

обвинувачені ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисники Колєснік С.В.

Горб Ю.В.

Мисечко К.О.

Гриза О.В.

ОСОБА_5 .

Стасенко А.А.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України відносно яких обрано найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого завершується.

В судовому засіданні судом, на виконання вимог ст. 331 КПК України, поставлено питання доцільності продовження цих строків на що прокурор просив продовжити запобіжний захід відносно кожного з обвинувачених посилаючись на те, що ризики, які були визначені раніше не змінились і більш м`який запобіжний захід не здатен їм запобігти.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував, а захисник підтримав підзахисного і просив обрати більш м`який запобіжний захід, так як прокурор не навів ризиків, в той час як обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, постійне місце мешкання, неофіційно працював до затримання і домашній арешт забезпечить будь-який ризик, встановлений судом.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував, а його захисник підтримала обвинуваченого і просила обрати більш м`який запобіжний захід, так як стороною обвинувачення не надано клопотання, з плином часу ризики зменшились і запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе їх забезпечити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували посилаючись на те, що обвинувачений має постійний дохід, так як був членом спортивної збірної країни, займався спортом, має спонсорів, має міцні соціальні зв`язки, проживає з мамою, навчається в митній академії. Підозра за ст. 257 КК України є очевидно необґрунтованою, так як базується лише на одному епізоді злочинної діяльності, тривале тримання під вартою межує з катуванням, ступінь якого підсилюється необхідність перебувати в ізоляції під час пандемії.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники заперечували посилались на те, що нових ризиків не зазначено, а ті що були раніше є сумнівними, обвинувачений добре характеризується, може бути працевлаштований про що є гарантійний лист, прокурор підійшов формально до продовження строків не надавши навіть клопотання про продовження строків, а тому продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого не можна.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які є доволі міцними, так як останній проживає з цивільною дружиною і має на утриманні дітей, те що він до затримання не був офіційно працевлаштований, однак мав заробіток, раніше судимий за вчинення злочину передбаченого ст. 186 КК України, під час відбуття покарання робив спробу втечі за що також був засуджений, звільнився з місць позбавлення волі в травні 2019 року за відбуттям строку покарання, останньому в даний час оголошено про іншу підозру у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 та ст. 185 КК України. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосоване та враховуючи його досвід втечі з місць позбавлення волі, може намагатись уникнути суду, а також враховуючи те, що він був двічі засуджений за вчинення умисного злочину і в даний час підозрюється у вчиненні ще трьох умисних злочинів, може намагатись вчинити новий злочин.

Ці ризики на сьогоднішній день не зменшились, і враховуючи особу обвинуваченого, високу суспільну небезпечність злочину в якому він обвинувачується, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які не є сталими, так як він будучи повнолітнім продовжує проживати з матір`ю, не одружений, не має дітей, до затримання був працевлаштований, раніше судимий за вчиненні злочину передбаченого ст. 187 КК України з призначенням покарання у виді 11 років позбавлення волі, звільнився 06.03.2019 за відбуттям строку покарання. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосоване, відсутність міцних соціальних зав`язків, може намагатись уникнути суду, а також враховуючи те, що він був засуджений за вчинення особливо тяжкого умисного злочину і в даний час підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, він може намагатись вчинити новий злочин.

Ці ризики на сьогоднішній день не зменшились, і враховуючи особу обвинуваченого, високу суспільну небезпечність злочину в якому він обвинувачується, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які є сталими, так як він проживає з матір`ю, до затримання був працевлаштований, раніше не судимий, в даний час додатково підозрюється у вчиненні ще двох аналогічних злочинів. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосоване, відсутність міцних соціальних зав`язків, може намагатись уникнути суду, а також враховуючи те, що він притягнутий до відповідальності за неодиничний умисний злочин, він може намагатись вчинити новий злочин.

Ці ризики на сьогоднішній день не зменшились, і враховуючи особу обвинуваченого, високу суспільну небезпечність злочину в якому він обвинувачується, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які є сталими, так як він проживає з бабусею, не одружений, не має дітей, до затримання не працював офіційно, хоча в даний час може бути працевлаштований, раніше не судимий, в даний час додатково підозрюється у вчиненні ще одного умисного злочину. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосоване, відсутність міцних соціальних зав`язків, може намагатись уникнути суду, а також враховуючи те, що він притягнутий до відповідальності за неодиничний умисний злочин, він може намагатись вчинити новий злочин.

Ці ризики на сьогоднішній день не зменшились, і враховуючи особу обвинуваченого, високу суспільну небезпечність злочину в якому він обвинувачується, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Посилання захисників на те, що обвинувачення необґрунтоване суд не може перевірити на цій стадії судового розгляду з огляду на те, що на цій стадії судового провадження суд не перевіряє докази обставин, які підлягають встановленню під час судового розгляду, окрім обставин, які необхідні для встановлення наявності/відсутності ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 199, 314 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 12 вересня 2020 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 12 вересня 2020 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 12 вересня 2020 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 12 вересня 2020 року.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко

Судді С.С. Федоріщев

Судді В.В. Батманової