Рішення № 90417433, 16.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 року м. Київ № 826/7485/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.02.2016р., №0003811701, №0003801701, вимоги від 11.02.2016р. №Ф-000382 17 01, від 19.04.2016р. №Ф 5/4, рішення №000406170 від 12.02.2016р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі.

У зв`язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Ухвалою від 18.05.2017 прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 10.07.2020 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено первісного відповідача на Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що контролюючим органом було грубо порушено процедуру проведення контрольного заходу, внаслідок чого рішення про донарахування грошових зобов`язань прийняті на підставі неправомірної перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що позивачем до перевірки не надано документів на підтвердження правомірності формування показників податкової звітності внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2016 року відповідачем на підставі акта перевірки №22/26-53-17-01/2814602284 від 27.01.2016, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0003801701, яким позивачу за порушення пп.164.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування» всього в сумі 131 952,96 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 87 968,64 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 984,32 грн;

- 0003811701, яким позивачу за порушення п.292.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 106,95 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 85,56 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21,39 грн;

Крім того, 11 лютого 2016 року відповідачем на підставі вказаного акта перевірки складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000382 17 01, відповідно до якої позивача повідомлено про те, що станом на 11.02.2016 заборгованість з ЄСВ становить 79 980,72 грн.

12 лютого 2016 року відповідачем прийнято рішення №000406170, яким, у зв`язку з донарахуванням позивачу ЄСВ в сумі 79980,72 грн, до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 7998,07 грн.

В зв`язку з не сплатою позивачем боргу за вимогою №Ф-000382 17 01, контролюючим органом 19.04.2016 складено вимогу №Ф-5/4, якою позивача повідомлено про те, що станом на 31.03.2016 заборгованість з ЄСВ становить 91007,06 грн, в т.ч. недоїмка 83008,99 грн, штраф 7998,07 грн.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаних рішень контролюючого органу, позивач посилається на те, що фактично виїзна документальна перевірки відповідачем не проводилась, первинні документи не досліджувались, а грошові зобов`язання, ЄСВ та штрафні санкції нараховані виключно на підставі інформації баз даних контролюючого органу, внаслідок чого такі акти індивідуальної дії не можна вважати правомірними.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов`язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах не надання позивачем до перевірки будь-яких документів на підтвердження формування показників звітності.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.20.1.4 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 77.1 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

07 грудня 2015 року відповідачем на підставі п.77.1 Податкового кодексу України прийнято наказ №1741 про проведення документальної планової виїзної перевірки, відповідно до якого Управлінню доходів і зборів з фізичних осіб доручено провести документальну планову виїзну перевірку позивача з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, з 29.12.2015 тривалістю 10 робочих днів.

Вказаний наказ разом із повідомленням від 07.12.2015 №11947/к/26-53.-17-01-12 направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримані останньою 18.12.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0209413095502 (а.с.63-65 том 1).

Відповідно до повідомлення від 07.12.2015, позивача зобов`язано забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують показники податкових декларації та іншої звітності.

Згідно з п. 86.3 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно пп. 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, законодавцем визначені чіткі розмежування щодо порядку допуску до позапланових виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що проведення невиїзної перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Разом з тим, як встановлено вище, в даному випадку має місце проведення документальної виїзної перевірки, що власне і підтверджується самим наказом №1741 від 07.12.2015.

Однак, як зазначено в розділі 1 акта перевірки (а.с.72 том 1), перевірки проведена в приміщенні ДПІ у Дніпровському районі міста Києва за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 4А, каб.114, що не відповідає податковій адресі позивача.

За змістом п.п.81.1-81.2 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як свідчать матеріали справи, контролюючим органом не складались акт, який засвідчує факт відмови позивача від розписки на направленні на перевірку та / або акт відмови позивача у допуску на проведення перевірки, оскільки виїзд на перевірку не здійснювався - з підстав, які не були повідомлені суду представником відповідача посадовими особами контролюючого органу на власний розсуд було прийнято рішення про проведення виїзної перевірки в непередбачений законом спосіб, а саме в приміщенні податкової.

В контексті наведеного, посилання представника відповідача на не надання позивачем до перевірки документів, судом відхиляються, адже позивач і не міг надати документи фізично у зв`язку з відсутністю посадових осіб контролюючого органу за податковою адресою платника податків, внаслідок чого суд приходить до висновку про те, що фактично виїзна документальна перевірка не відбулась.

При цьому донарахування позивачу грошових зобов`язань виключно на підставі баз даних контролюючого органу нівелює саму суть проведення виїзної перевірки, а отже, не може вважатись обґрунтованим.

Невиконання податковим органом порядку проведення документальних планових/позапланових перевірок на виконання вимог наведених вище статей Податкового кодексу України призводить до порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій.

Аналогічна позиція в аналогічній справі висловлена Верховним Судом в Постанові від 06.09.2019 по справі №805/3849/16-а.

Враховуючи те, що контрольний захід, проведений з грубим порушенням закону, не може створювати жодних юридично значимих наслідків, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних рішень, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.02.2016р., №0003811701, №0003801701.

3. Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2016р. №Ф-000382 17 01, від 19.04.2016р. №Ф-5/4.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення №000406170 від 12.02.2016р.

5. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3110,46 грн (три тисячі сто десять грн 46 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У М. КИЄВІ (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович