Ухвала суду № 90416841, 16.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення

16 липня 2020 р. справа № 520/9234/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача в порядку ст.ст.382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі №520/9234/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

06.07.2020 року від позивача надійшла заява в порядку ст.ст.382, 383 КАС України, в якій останній просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчиненні на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/9234/18 від 26 листопада 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/9234/18 від 26 листопада 2018 року;

- накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_2 , штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування поданої заяви вказав, що рішення суду по справі №520/9234/18 не виконано в повному обсязі, у зв`язку з чим, заявник просить накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідального за виконання рішення, штраф відповідно до ст.382 КАС України.

У судове засідання по розгляду заяви прибув позивач, склав на адресу суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст. ст. 124-127, ч.2 ст.194 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.382 КАС України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

З огляду на приписи ст.194, ст.382 КАС України, судовий розгляд заяви позивача здійснюється в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вивчивши заяву, письмові пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по встановленню ОСОБА_1 пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 35 років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплати пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення за вислугу 35 років у відповідності до ст.13 Закону України (2262), яка діяла на 02.02.2004 року, ст.51, 64 Закону України (2262) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Закону України (1283-ХІІ) "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням вже виплаченої пенсії. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

27.12.2018 року рішення суду набрало законної сили.

Згідно ч.1 ст.372 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Як вбачається з ч.1, 2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з програми "Діловодство спеціалізованого суду", позивачу 15.01.2020 року видано виконавчий лист №520/9234/18, на підставі якого і забезпечуватиметься виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання.

Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.

Відповідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення та враховуючи, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком, - в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення слід відмовити.

Щодо вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчиненні на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/9234/18 від 26 листопада 2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з положеннями п.9 ч.2 ст.383 КАС України у такій заяві зазначаються: документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 не є особою, якій передбачені пільги зі сплати судового збору при подачі адміністративного позову та заяв в порядку виконання судового рішення до суду відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Проте, заявником не надано до суду документ про сплату судового збору за подачу заяви в порядку ст.383 КАС України.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 не відповідає критеріям, визначеним в п.9 ч.2 ст.383 КАС України.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статті 8 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Відповідності до вимог абзацу 2 ч.5 ст.383 КАС України уразі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи, що заява позивача подана без додержання вимог частин 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про її повернення.

Керуючись ст. 44, 256, 294, 295, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача в порядку ст.382 КАС України в адміністративній справі №520/9234/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України в адміністративній справі №520/9234/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.В. Панченко