
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/839/20
14 липня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
позивача: ОСОБА_1 ;
представника позивача: Гавдяк І.Б.;
представників відповідача: Ізай Р.О., Малечко З.П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Теребовлянської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області № 7338 від 29.01.2020 року про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9000 га.
- зобов`язати Теребовлянську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради для ведення особистого селянського господарства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним, оскільки є учасником антитерористичної операції, неодноразово звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради та має першочергове право на відведення вказаної земельної ділянки.
Ухвалою судді від 13.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №500/839/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Даною ухвалою відповідачу також встановлено термін до 13.05.2020 для подання до суду документів, що підтверджують перебування спірної земельної ділянки орієнтованою площею 1,90 га на території Теребовлянської міської ради в с.Вербівці Теребовлянського району у користуванні (власності) інших осіб.
Судове засідання 13.05.2020 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
Ухвалою суду від 25.05.2020 розгляд справи було відкладено у зв`язку із неприбуттям представника відповідача.
Також, у зв`язку із ненаданням відповідачем у встановлений термін документів вказаних в ухвалі про відкриття, ухвалою суду від 25.05.2020 їх було витребувано повторно.
Ухвалою суду від 09.06.2020 розгляд справи було відкладено у зв`язку із неприбуттям представника відповідача.
Ухвалою суду від 25.06.2020 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій у зв`язку із його безпосередньою участю в антитерористичній операції, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.10.2016.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області щодо надання йому, як учаснику антитерористичної операції, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради для ведення особистого селянського господарства.
Однак, Теребовлянська міська рада Теребовлянського району Тернопільської області відмовляла позивачу у наданні йому такого дозволу.
Зазначені обставини були предметом судового розгляду у справах № 606/1563/17, №1940/1864/18, №500/1127/19, №500/2317/19 за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 1940/1864/18, що набрало законної сили, підтверджено наявність у позивача права на збільшення земельної ділянки (позивач у 2009 році вже отримав у власність земельну ділянку площею 0,0616 га) в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) для ведення особистого селянського господарства як особи, яка реалізувала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 0,06 га. Тобто, встановлено наявність у ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області для ведення особистого селянського господарства.
На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року по справі № 500/1127/19 Теребовлянська міська рада Теребовлянського району Тернопільської області 24.07.2019 на шістдесят першій сесії сьомого скликання прийняла рішення № 6072, яким відмовила у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9 га в селі Вербівці Теребовлянського району за рахунок земель ненаданих у власність та постійне користування, землі сільськогосподарського призначення, угіддя - рілля.
На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року по справі №500/2317/19 Теребовлянська міська рада Теребовлянського району Тернопільської області 29.01.2020 на шістдесят восьмій сесії сьомого скликання прийняла рішення № 7338, яким відмовила у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9 га для ведення особистого селянського господарства на території Теребовлянської міської ради в с.Вербівці, Теребовлянського району у зв`язку із тим, що зазначене на планово-картографічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки в с.Вербівці, Теребовлянського району Тернопільської області перебуває в користуванні (власності) інших осіб.
Вважаючи таке рішення суб`єкта владних повноважень протиправним і таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перш за все, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у позивача права на отримання земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області для ведення особистого селянського господарства не потребує доказуванню, оскільки вже встановлена рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі №1940/1864/18, що набрало законної сили.
У цій справі предметом доказування є обставини щодо законності прийнятого Теребовлянською міською радою Теребовлянського району Тернопільської області рішення від 21.01.2020 № 7338 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9 га.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 64 Конституції України визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених самою Конституцією.
Згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Положеннями частини третьої статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
При цьому, згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Отже, як вбачається із вищенаведеного, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради, і у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу орган місцевого самоврядування повинен належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Крім того, законодавством України передбачено ряд пільг учасникам бойових дій (учасникам АТО), зокрема щодо першочергового відведення земельних ділянок.
Пунктом 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Як вбачається із оскаржуваного рішення, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9 га слугувало те, що вказана земельна ділянка перебуває в користуванні (власності) інших осіб.
Проте доказів того, що спірна земельна ділянка перебуває в користуванні (власності) інших осіб відповідачем не надано та судом не здобуто. До того ж це також не можливо встановити і з наданих у судовому засіданні для огляду кадастрових книг.
Враховуючи викладене вище, суд прийшов до переконання, що рішення відповідача № 7338 від 29.01.2020 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, в с. Вербівці, Теребовлянського району є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин для прийняття рішення, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, що обумовлює його скасування.
Оскільки судом встановлено протиправність рішення відповідача про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність, то з метою захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження суду, передбачені статтею 245 КАС України, необхідно зобов`язати Теребовлянську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради для ведення особистого селянського господарства.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Визнати протиправним та скасувати рішення Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області № 7338 від 29.01.2020 року про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9000 га.
Зобов`язати Теребовлянську міську раду прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9 га, що розташована на території Теребовлянської міської ради для ведення особистого селянського господарства.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 липня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Теребовлянська міська рада Теребовлянського району Тернопільської області (вулиця Шевченка, 8, місто Теребовля, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48100, код ЄДРПОУ 04058456).
Головуючий суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 90416757, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 14.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/839/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: