Рішення № 90416680, 16.07.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 р. Справа № 480/1266/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, у розмірі 44 033 грн. 02 коп.

Свої вимоги, з посиланням на ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок в військову службу», Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, мотивує тим, що відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ, у розмірі 44 033 грн. 02 коп., у зв`язку з достроковим розірванням контракту за рапортом. Оскільки ним у добровільному порядку до теперішнього часу не відшкодовано вказані витрати, то є підстави для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 28.02.2020 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказана ухвала була направлена відповідачу за зареєстрованим місцем проживання (а.с.29,71,74). Відзиву на позов відповідачем не надано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з Указом Президента України від 21.09.2015 №551/2015 «Питання Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного» Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного надано статус Національної та відповідно до Статуту є вищим навчальним закладом (а.с.10).

Наказом начальника Національної академії від 28 липня 2015 року №23-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (а.с.12).

З 28.07.2015 року відповідача зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, що підтверджується наказом начальника Національної академії від 28.07.2015 року №173 (по стройовій частині) (а.с.13).

28 липня 2015 року між Міністерством оборони України в особі начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу (а.с.14).

08.11.2019 року солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв`язку із достроковим розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу (а.с.15).

Наказом начальника Національної академії від 23 грудня 2019 року № 109-КС (по особовому складу) із відповідачем достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, відраховано його з числа курсантів у зв`язку із розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу, звільнено з військової служби у запас за підпунктом «ж» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) (а.с.16).

Також наказом начальника Національної академії від 23 грудня 2019 року №335 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 28 липня 2015 року по 23 грудня 2019 року в сумі 44033,02 грн. (а.с.17).

23 грудня 2019 року відповідача під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком №235 про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 44033,02 грн., згідно з яким він зобов`язується оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії до 23.01.2020 року (а.с.18).

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена та підтверджується довідкою-розрахунком від 23.12.2019 року №235 (а.с.18), розрахунком на утримання коштів за навчання (а.с.19) та довідкою-розрахунком подобово на курсанта ОСОБА_1 (а.с.20).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1995 №2232-XII (далі – Закон), відповідно до ч. 6 ст. 2 якого, зокрема, одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок), відповідно до п. 2 якого, витрати відшкодовуються, зокрема, Міноборони.

Відповідно до п.п.7, 8 даного Порядку у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису, в даному випадку Міноборони.

При цьому, пунктами 3,4 Порядку визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, відповідно до п.п.1.2, 2.3 якого зобов`язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання. У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки - розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, курсант ОСОБА_1 зобов`язаний був, серед іншого, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу (а.с.14). Отже, відповідач був обізнаний щодо свого обов`язку відшкодувати такі витрати.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач підготував та вручив відповідачу розрахунки витрат, які підлягають відшкодуванню, в сумі 44033,02 грн. З даним розрахунком відповідач ознайомлений, що засвідчив власним підписом (а.с.18).

Відтак, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 44033,02 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми витрат на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, проте таких витрат у даній справі понесено не було.

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79012, код ЄДРПОУ 08410370, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, у розмірі 44 033 грн. 02 коп. (сорок чотири тисячі тридцять три гривні дві копійки)

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.07.2020 р.

Суддя О.О. Осіпова