Рішення № 90416556, 30.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2020 року м. Рівне №460/4248/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник Білик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" доГУ ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, В С Т А Н О В И В:

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення №0260755005 від 10.10.2019 про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ ДФС від 25.10.2016 №0000364200/13284 до позивача вже застосовувався штраф та нараховувалась пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 01.08.2014 по 08.07.2016. Відповідач при прийнятті оспорюваного рішення про застосування штрафу та нарахування пені за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 не врахував (не взяв до уваги) та не відобразив в інтегрованій картці судове рішення, яким встановлено обставини, які мають значення для даної справи - відсутність підстав для застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за зазначений період, що свідчить про відсутність підстав для повторного нарахування санкцій. Крім того, податковим органом протягом тривалого часу допускалась бездіяльність щодо нездійснення належного адміністрування податків внаслідок невідображення в обліку рішень суду, що призвело до невірного обрахування контролюючим органом суми періоду прострочки та безпідставного визначення сум штрафних санкцій і пені. На підставі викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 10.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі 30.01.2020.

30.01.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач просив залишити позовну заяву без розгляду. Відповідач зазначає, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку. При оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на необов`язкове державне соціальне страхування”, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 Податкового кодексу України не застосовується. Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ, зокрема, протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. З огляду на обставини зазначені в позові, позивачем пропущено строк звернення до суду для оскарження рішення №0260755005 від 10.10.2019.

В підготовчому засіданні 30.01.2020 оголошено перерву до 25.02.2020.

В підготовчому засіданні представник позивача підтримав позов з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в підготовчому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 25.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 19.03.2020.

Ухвалою суду від 19.03.2020 судове засідання відкладено до 23.04.2020.

23.04.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.05.2020.

Ухвалою суду від 21.05.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.06.2020.

Представник позивача в судове засідання вчетверте не прибув, втретє подав клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з розповсюдженням коронавірусу.

Суд зазначає, що вказане клопотання позивача до задоволення не підлягає, оскільки явка представників сторін в судове засіданні обов`язковою не визнавалась. Крім того, суд зазначає, що розгляд даної адміністративної справи неодноразово переносився на іншу дату, а тому з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за необхідне не відкладати судовий розгляд.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позов. Крім того зазначила, що недоїмка у позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2019 по 08.10.2019 в повній мірі підтверджена даними податкового обліку. Що стосується пені, то її нарахування було поновлено в обліковій картці платника податків – позивача з огляду на судове рішення суду апеляційної інстанції у справі №817/2143/16. За наведеного просила в позові відмовити и повністю.

В судовому засіданні 30.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши відповідача, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

10.10.2019 Головним управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0260755005, яким до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на необов`язкове державне соціальне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2019 по 08.10.2019 застосовано штраф в розмірі 1435097,61 грн (20% з 01.01.2015) та нараховано пеню в розмірі 237671,57 грн. (0,1 % суми недоїмки) (а.с.5).

Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку (а.с.8-9).

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 27.11.2019 №11044/6/99-00-08-06-01 рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.10.2019 №0260755005 залишено без змін, а скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводо-канал" – без задоволення (а.с.10-11).

Вказане рішення про результати розгляду скарги позивачем отримане 29.11.2019 (а.с.10-11).

Позовну заяву позивач здав на пошту 06.12.2019, до суду вона надійшла 18.12.2019.

Оцінюючи доводи сторони відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 25 Закону №2464-VI визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Частиною дев`ятою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Враховуючи що рішення про результати розгляду скарги позивачем отримане 29.11.2019, а позов подано 06.12.2019, тобто з дотриманням десятиденного строку встановлено статтею 25 Закону №2464-VI, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на необов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VІ (далі – Закон №2464-VІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частинами 8 та 11 статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За правилами частини десятої, пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема :за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449).

Згідно з пунктом 1 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Відповідно до пункту 7 розділу VII Інструкції №449, рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

З аналізу викладених правових норм слідує висновок, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.

Суд встановив, що за даними податкового обліку в позивача була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: за період з 23.04.2019 по 08.10.2019 (а.с.39-57, 107-116).

Доказів своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.04.2020 по 08.10.2019 позивачем не надано.

Оскільки позивач зазначені суми узгоджених зобов`язань своєчасно не сплатив, тому відповідач, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону Закон №2464-VІ, застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню, які визначені контролюючим органом у долученому до матеріалів справи розрахунку штрафної санкції до спірного рішення від 10.10.2019 №0260755005 (а.с.5-7).

Посилання позивача в позовній заяві на те, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі складається на підставі акту перевірки, суд вважає необґрунтованим, оскільки норми Інструкції №449 стосуються також і прийняття рішень про нарахування пені та застосування штрафів і відносно інших видів порушень, зокрема за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок (пункт 5), розрахунок штрафної санкції за яке здійснюється виключно за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. Крім того, пункт 7 розділу VII Інструкції №449 передбачає, що рішення приймається не лише за наслідками розгляду акта, а й за наслідками розгляду інших матеріалів про порушення.

Таким чином, суд вважає, що визначальним для вирішення цієї справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме зворотного боку облікової картки платника єдиного соціального внеску Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", а також первинних документів щодо нарахування (декларації, розрахунки) та сплати (платіжні доручення).

Вказана правова позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.11.2018 у справі №813/4686/16, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо тверджень позивача, що до нього вже застосовувався штраф та нараховувалась пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 01.08.2014 по 08.07.2016 суд зазначає, що штрафні санкції до позивача застосовані за період з 23.04.2019 по 08.10.2019.

Позивач на обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення про застосування штрафу та нарахування пені за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 не врахував (не взяв до уваги) та не відобразив в інтегрованій картці судове рішення, яким встановлено обставини, які мають значення для даної справи - відсутність підстав для застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за зазначений період, що свідчить про відсутність підстав для повторного нарахування санкцій.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі №817/2143/16 було задоволено позов Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал". Визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ ДФС №0000994200/486 від 18.11.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого було накладено штраф у розмірі 1309515,12 грн. та нараховано пеню у розмірі 730130,47 грн. за період з 21.01.2016 по 30.09.2016 (а.с.117-119).

Разом з тим, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 задоволено апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 у справі №817/2143/16 – скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення – відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили 20.02.2020 (а.с.120-122).

На момент розгляду даної справи постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №817/2143/16 у встановленому порядку не скасована та відповідно до статті 129-1 Конституції України є обов`язковою до виконання.

З наявних в матеріалах справи інтегрованих карток платника податків Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" встановлено, що контролюючим органом відображено результати розгляду Восьмим апеляційним адміністративним судом справи №817/2143/16 та поновлено зобов`язання визначені рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000994200/486 від 18.11.2016 (а.с.39-57, 107-116).

Доказів наявності інших судових рішень, які відповідач не відобразив в інтегрованій картці, якими встановлено обставини, які мають значення для даної справи, а саме: відсутність підстав для застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за зазначений період, - позивачем не надано.

Також під час розгляду справи позивачем не доведено, що податковим органом протягом тривалого часу допускалась бездіяльність щодо нездійснення належного адміністрування податків внаслідок невідображення в обліку рішень суду, що призвело до невірного обрахування контролюючим органом суми періоду прострочки та безпідставного визначення сум штрафних санкцій і пені.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.10.2019 №0260755005 є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі і Податковим кодексом України та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. Обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатися підставами для його скасування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач виконав покладений на нього обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Рівненському обласному виробничому комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (код ЄДРПОУ 03361678, вул. С.Бандери, 2, м. Рівне, 33028) в позові до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33000) про визнання протиправним та скасування рішення №0260755005 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.10.2019, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 10 липня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко