Рішення № 90416511, 16.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2907/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

10.06.2020 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №52 від 27.04.2020.

Позов обґрунтований тим, що відповідач рішенням від 27.04.2020 №52 відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Позивач з вказаним рішенням не погоджується, оскільки вважає, що стаж роботи зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 складає 12 років 6 місяців, що підтверджується необхідними документами, які були додані до заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву (а.с.47-52) зазначив, що рішенням №52 від 27.04.2020 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки трудова книжка позивача не містить, як відомостей, що дають змогу встановити спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема зайнятість працівника повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, так і відомостей про результат атестації робочого місця.

06.07.2020 позивач надав до суду відповідь на відзив (а.с.86-87), в якій зазначив, що оскаржуване рішення відповідача не містить ані розрахунку загального та пільгового стажу, ані періодів роботи, які відповідач відмовився зараховувати до пільгового стажу, ані причини такої відмови, ані аналізу наданих первинних документів.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою від 02.10.2019 (вх.№2182) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До заяви, серед іншого, додав копії: трудової книжки, військового квитка, диплому про навчання, довідки про заробітну плату з 01 липня 2000 року по день звернення та довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлених для окремих працівників.

Рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №3 (м. Горішні Плавні) Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №114 від 10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку. Вказане рішення вмотивоване тим, що стаж роботи зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 відповідно до поданих довідок складає 9 років 2 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.17-18).

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 у справі №440/4845/19 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Постановою другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2020 у справі №440/4845/19 скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про скасування рішення задоволено. Скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 10.10.2019 №114 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (а.с.19-28).

27.04.2020 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 02.10.2019 (вх.№2182) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийнято рішення за №52 від 27.04.2020, яким відмовлено в призначені пенсії за віком за відсутності необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку (а.с.14-15).

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі по тексту – Закон №1058-IV, в редакції згідно із Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII) встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є: 1) зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та проведення атестації робочих місць; 2) досягнення 55 років; 3) наявність страхового стажу для чоловіків, які звернулися за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах у період з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців, у тому числі на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 12 років 6 місяців.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 02.10.2019 досяг 55 років (а.с.11-13) та відповідно до розрахунку страхового стажу, проведеного відповідачем (а.с.58), його страховий стаж на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах становить 27 років 10 місяців 11 днів.

Отже, позивачем дотримано умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", щодо досягнення пенсійного віку (55 років) та наявності необхідного загального страхового стажу не менше ніж 27 років 6 місяців.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало непідтверження в установленому законодавством порядку пільгового стажу роботи, який має становити не менше 12 років 6 місяців.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту – Порядок №637), передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Із системного аналізу наведених вище положень законодавства можна зробити висновок, що документами, які підтверджують наявність у особи трудового (в тому числі пільгового) стажу, є трудова книжка та/або інші документи (документи, що видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників тощо).

Водночас, аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 09.07.2019 по справі № 204/2194/17.

Відповідно до записів №№5-8, 14-19, 24-25, 28-31 у трудовій книжці позивача серії БТ НОМЕР_1 (а.с. 30-34) ОСОБА_1 у періоди:

- з 27 липня 1983 року по 04 листопада 1983 року працював на посаді помічника машиніста екскаватора 4 розряду в кар`єрі Полтавського державного гірничо-збагачувального комбінату;

- з 29 грудня 1985 року по 22 лютого 1989 року працював у Комсомольському електроремонтному підприємстві електромонтером 4 розряду (з 01 жовтня 1987 року – 5 розряду), зайнятим безпосередньо і постійно ремонтом електроустаткування в кар`єрі, фабрики огрудкування і збагачення Полтавського ГЗК;

- з 24 квітня 1991 року по 11 серпня 1997 року працював у Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" (з 16 листопада 1993 року перетворене у Колективне підприємство "КРЕДО") на посаді електромонтера 5 розряду, зайнятого ремонтом електроустаткування в основних цехах Полтавського ГЗК;

- з 14 серпня 1997 року по 25 серпня 1999 року працював у ВАТ "Полтавський ГЗК", де виконував гірничі роботи за професією електрослюсара з ремонту гірничого устаткування в кар`єрі Дніпровського рудоуправління;

- з 01 березня 2001 року по 22 квітня 2002 року на Редутському щебеневому заводі Південної залізниці на посаді електрослюсаря з ремонту устаткування 5 розряду в кар`єрі;

- з 15 січня 2003 року по 16 квітня 2003 року – в Колективному підприємстві "КРЕДО" на посаді електрослюсаря 5 розряду, зайнятого ремонтом електрообладнання в основних цехах Полтавського ГЗК;

- з 14 листопада 2013 року по теперішній час працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Феррострой" в електроремонтному цеху електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ДФ, ЦВО 4 розряду (пільговий список №2), з 01 вересня 2016 року – присвоєно 5 розряд електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ДФ, ЦВО в електромонтажному цеху, з 01 червня 2017 року переведено в Управління з ремонту енергообладнання та мереж електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ДФ, ЦВО 5 розряду в електромонтажному цеху; з 01 березня 2018 року переведений в управління з ремонту енергообладнання та мереж електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ЦВО 5 розряду (пільговий список №2).

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №136 від 01.08.2019, виданою Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с.60), ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у періоди з 27 липня 1983 року по 04 листопада 1983 року (00 років 03 місяці 08 днів) та виконував роботи на виробництві – гірничі роботи за професією помічника машиніста екскаватора в кар`єрі Дніпровського рудоуправління, що передбачено Списком 2, розділ І, підрозділ 1а згідно з постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, та у період з 14 серпня 1997 року по 25 серпня 1999 року (02 роки 00 місяців 11 днів) виконував роботи на виробництві – гірничі роботи за професією електрослюсаря з ремонту гірничого устаткування в кар`єрі Дніпровського рудоуправління, що передбачено Списком 2, розділ І, підрозділ 1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 серпня 1994 року. Атестація робочих місць за умовами праці проведена згідно з наказом ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" №366 від 23 травня 1995 року та підтверджується висновками Державної експертизи умов праці №52 від 16 травня 1995 року.

Відповідно до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1395 від 30.07.2019, №970 від 05.08.2019 року та №1189 від 09.10.2019, виданих Виробничим підрозділом "Редутський кар`єр" філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (а.с. 62,75, 75), ОСОБА_1 працював повний робочий день у період з 01 березня 2001 року по 22 квітня 2002 року (01 рік 01 місяць 22 дні) як працівник, що зайнятий ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва на посаді електрослюсаря з ремонту устаткування 5 розряду в кар`єрі, електричному цеху, що передбачено Списком 2, розділ І, позиція 1.1а згідно з постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року. Атестація робочих місць за умовами праці проведена згідно з наказом Редутського щебеневого заводу №223 від 14.04.2000 та підтверджується висновком Державної експертизи умов праці №20 від 16.05.1995 (вих.№0571/5 від 12.04.2000) (а.с.73, 74).

Згідно з наказами Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" №62 від 12.02.2010 (а.с.6), №96 від 09.02.2015 (а.с.66), №88 від 31.01.2018 (а.с.69) та висновками експертизи на правильність Списків виробництв, професій, посад і показників, за якими призначаються пенсії на пільгових умовах в ТОВ "Феррострой", №50 (вих.№04-08/2413 від 14.04.2015) та №40 (вих.№04-2400 від 24.02.2010) (а.с.65, 68) посада електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ЗФ, ДФ, ЦВО віднесена до переліку робочих місць, професій ТОВ "Феррострой", шкідливі та важкі умови праці на яких за результатами атестації робочих місць відповідають Списку №2 пільгового пенсійного забезпечення.

Відповідно до розрахунку пільгового стажу, проведеного відповідачем (а.с.58), ОСОБА_1 зараховано пільговий стаж на роботах в ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у період 27.07.1983 по 04.11.1983 – 00 років 03 місяці 08 днів та у період з 14.08.1997 по 25.08.1999 – 02 роки 00 місяців 12 днів; в філії "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у період з 01.03.2001 по 22.04.2002 – 01 рік 01 місяць 22 дні; в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Феррострой" у період з 14.11.2013 по 30.07.2019 – 05 років 8 місяців 17 днів.

Отже, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача 09 років 02 місяці 00 днів, про що зазначено відповідачем у своєму рішенні №52 від 27.04.2020.

Разом з тим, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи в Комсомольському електроремонтному підприємстві з 29.12.1985 по 22.02.1989, в Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 11.08.1997 та в Колективному підприємстві "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив (а.с.49), що трудова книжка позивача не містить, як відомостей, що дають змогу встановити спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема зайнятість працівника повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, так і відомостей про результат атестації робочого місця.

З даного приводу суд зазначає.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що професії (посади), за якими позивач працював у Комсомольському електроремонтному підприємстві, Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" та КП "КРЕДО", передбачена Списками № 2, чинними на час роботи позивача.

Так, Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, розділом І «Гірничі роботи» підрозділом 1а передбачена посада (професія) електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання, механізмів, водяних та повітряних магістралей, зайнятого у шахтах, в розрізах та кар`єрах.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, розділом І «Гірничі роботи» позиція 2010100а-19931 передбачені електрослюсарі чергові та по ремонту обладнання.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (чинним до 16.01.2003), розділом І розділом І «Гірничі роботи» позиція 2010100а-19931 передбачені електрослюсарі чергові та по ремонту обладнання.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 (чинної до 03.08.2016), розділом ІІ «Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин» передбачені: електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування; електрослюсарі (слюсарі) чергові та з ремонту устаткування.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списків N 1 та N 2 деталізоване у Порядку застосування Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 (далі по тексту Порядок № 383).

У відповідності до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що довідки мають надаватися у разі, коли відсутні відомості в трудовій книжці про роботу особи у спірний період, що визначає її право на пільгову пенсію.

Між тим, позивач має відповідні записи в трудовій книжці, які підтверджують факт його роботи з 29.12.1985 по 22.02.1989 – у КЕП на посаді електромонтера, зайнятого безпосередньо та постійно ремонтом електрообладнання в кар`єрі, фабрик огрудкування та збагачення Полтавського ГЗК, з 24.04.1991 по 11.08.1997 – у КЕП "Укрелектрочермт" на посаді електромонтера, зайнятого ремонтом електроустаткування в основних цехах Полтавського ГЗК, з 15.01.2003 по 16.04.2003 – електрослюсарем по ремонту обладнання в основних цехах Полтавського ГЗК та в кар`єрі, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення як такі, що зазначені у Списках № 2, чинних у відповідні періоди часу.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці; установлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, призначаються за результатами атестації робочих місць; зобов`язано керівників підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарюваня провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та ознайомити з ним трудящих.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 набрала чинності з 21.08.1992, а відтак, обов`язок проведення атестації робочих місць за умовами праці виник після 21.08.1992.

Також суд зважає на правовий висновок Великої палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З огляду на викладене, доводи відповідача про відсутність документів на підтвердження проведення атестації робочих місць за період роботи ОСОБА_1 у КЕП з 29.12.1985 по 22.02.1989 та у КЕП "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 20.08.1992, є необґрунтованими та не можуть слугувати підставою для відмови в зарахуванні цих періодів роботи до пільгового стажу позивача.

З приводу періоду роботи ОСОБА_1 у КЕП "Укрелектрочермет" з 21.08.1992 по 11.08.1997 та у КП "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 атестація робочих місць передбачає обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу в несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Виходячи з наведених вище норм Порядку №383 та Порядку проведення атестації робочих місць, враховуючи, що зазначений Порядок проведення атестації робочих місць набрав чинності з 21.08.1992 суд зазначає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Як вбачається зі змісту трудової книжки позивача, КЕП "Укрелектрочермет" 16.11.1993 реорганізовано у КП "КРЕДО".

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з наказу №24 від 17.03.1995 по Колективному підприємству "КРЕДО", згідно з результатами проведеної атестації робочих місць з шкідливими умовами праці по професії "електрослюсар з ремонту устаткування" підтверджено право на пільги, на пільги та компенсації за посадою "електрослюсар по ремонту устаткування", у тому числі пільгове пенсійне забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.09.1992. (а.с.36).

Таким чином, беручи до уваги, що атестація робочих місць у КП "КРЕДО", яке є правонаступником КЕП "Укрелектрочермет", проведена до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на вказаних підприємствах до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації (до 17.03.1995) та період роботи впродовж наступних 5 років.

Крім того, з вищезазначеного витягу з наказу № 24 від 17.03.1995 вбачається, що у КП "КРЕДО" була проведена державна експертиза умов праці, за результатами якої складено Висновки №112 від 16.07.2002 та №162 від 28.08.2002, якими згідно результатам проведеної атестації робочих місць зі шкідливими умовами праці професій (посад) підтверджено право на пільги та компенсації за посадою "електрослюсар по ремонту устаткування", у тому числі пільгове пенсійне забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.09.1992.

Враховуючи, що позивач у період з 24.04.1991 по 11.08.1997 працював у КЕП "Укрелектрочермет" на посаді електромонтера, зайнятого ремонтом електроустаткування в основних цехах Полтавського ГЗК, а з 15.01.2003 по 16.04.2003 працював в КП "КРЕДО" на посаді електрослюсаря, зайнятого ремонтом електрообладнання в основних цехах Полтавського ГЗК, на яких проведено атестацію робочого місця зі шкідливими умовами праці професій (посад) та підтверджено право на пільги та компенсації, у тому числі пільгове пенсійне забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.09.1992, він має право на зарахування вказаного періоду до пільгового стажу.

Додатково слід зауважити, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 в період з 24.04.1991 по 11.08.1997 був зайнятий ремонтом електрообладнання в основних цехах Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією наказу №366 від 23.05.1995 по Полтавському ГЗК (а.с.61), який надавався позивачем до Кременчуцького об`єднаного УПФУ, цим наказом затверджено список робочих місць з шкідливими та важкими умовами праці, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2, до яких віднесено посаду ОСОБА_1 - електрослюсаря з ремонту гірничого устаткування в кар`єрі (Список № 2, дільниця № 9, робоче місце № 252, код професії 199311).

Таким чином, факт роботи позивача в умовах, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, підтверджено як роботодавцем позивача – КП "КРЕДО", так і гірничим підприємством, на якому позивач безпосередньо виконував роботи – Полтавським ГЗК.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявність у позивача права на зарахування до пільгового стажу період роботи з 29.12.1985 по 22.02.1989, з 24.04.1991 по 11.08.1997 та з 15.01.2003 по 16.01.2003 за Списком № 2 підтверджено записами в трудовій книжці позивача та результатами атестації, з урахуванням державної експертизи умов праці.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 09.07.2019 по справі 204/2194/17, від 07.11.2019 по справі № 686/1015/16-а, від 25.09.2019 по справі № 646/871/17, яка є обов`язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, з урахуванням періодів роботи з 29.12.1985 по 22.02.1989 (3 роки 1 місяць 24 дні), з 24.04.1991 по 11.08.1997 (6 років 3 місяці 18 днів) та з 15.01.2003 по 16.01.2003 (3 місяці 1 день) за Списком № 2 пільговий стаж ОСОБА_1 складає понад 18 років, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

В силу частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення №52 від 27.04.2020, підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії слугувало те, що пільговий стаж позивача складає 09 років 02 місяці.

Виходячи зі змісту цього рішення, відповідач не зазначив в якості підстави для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 відсутність уточнюючих довідок, наказів або інших документів на підтвердження пільгового стажу позивача, зокрема, його зайнятості повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці та проведення атестації робочого місця за періоди роботи з 29.12.1985 по 22.02.1989, з 24.04.1991 по 11.08.1997 та з 15.01.2003 по 16.01.2003.

Такі доводи були викладені відповідачем лише у відзиві на позовну заяву, спірне рішення ними немотивовано, а тому беззаперечно стверджувати про наявність таких обставин станом на дату прийняття рішення не є можливим.

Суд відмічає, що рішення Управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 3 (м. Горішні Плавні) ГУПФУ в Полтавській області від 27.04.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 не містить ані розрахунку загального та пільгового стажу позивача, ані періодів роботи, які відповідач відмовився зарахувати до пільгового стажу, ані причин такої відмови, ані аналізу наданих позивачем первинних документів.

Крім того, виходячи зі змісту такого рішення, відповідачем не досліджувалась наявність у позивача загального трудового стажу, необхідного для призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, та не досліджувалось питання про можливість призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку з урахуванням наявного у позивача пільгового стажу.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак, не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

У відповідності до ч.ч.1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач як суб`єкт владних повноважень правомірності оскаржуваного рішення від 27.04.2020 №52 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 належним чином не довів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування цього рішення.

Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди його роботи в Комсомольському електроремонтному підприємстві з 29.12.1985 по 22.02.1989, в Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 11.08.1997 та в Колективному підприємстві "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003.

Крім того, обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд виходить з наступного.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Частиною першою статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

На виконання вимог цієї норми постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) (далі Порядок)

Відповідно до п.1.1. Порядку заява про призначення (перерахунок) пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 1.6. Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно п. 1.7 Порядку днем звернення за призначенням (перерахунком) пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 02.10.2019. Відтак, пенсія має бути призначена позивачу з 02.10.2019 року.

Згідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" однозначно врегульовано повноваження відповідача розглянути питання призначення пенсії та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії.

Таким чином, чинне законодавство України не встановлює повноважень відповідача на власний розсуд обирати вид одного з можливих рішень, він зобов`язаний прийняти однозначне рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії при наявності підстав, передбачених законом, не обираючи варіанти з видів таких рішень на власний розсуд.

Отже, в даних правовідносинах відсутня дискреція щодо повноважень органу Пенсійного фонду, його обов`язок однозначно визначений.

Враховуючи, що під час судового розгляду встановлено факт протиправної поведінки відповідача, суд вважає, що зобов`язання його прийняти рішення конкретного змісту не є втручанням в його дискреційні повноваження, та саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 02.10.2019 відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, складає 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27 квітня 2020 року №52 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) періоди його роботи в Комсомольському електроремонтному підприємстві з 29.12.1985 по 22.02.1989, в Комсомольському електроремонтному підприємстві "Укрелектрочермет" з 24.04.1991 по 11.08.1997 та в Колективному підприємстві "КРЕДО" з 15.01.2003 по 16.04.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах з 02 жовтня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) витрати на сплату судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок вісім гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.В. Костенко