Ухвала суду № 90416476, 16.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6217/20

УХВАЛА

16 липня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України заяву позивача про забезпечення позовних вимог по справі від 15.07.2020 року (вхідний №27506/20) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ РІВ`ЄРА» (вул..Гоголя,буд.23А/15, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) до Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (вул..Степна,буд.4, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571), Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (вул..Степна,буд.4, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ РІВ`ЄРА» (вул..Гоголя,буд.23А/15, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) до Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (вул..Степна,буд.4, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571), Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (вул..Степна,буд.4, с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області №60 від 16.03.2020 року «Про урегулювання дорожнього руху автомобілів та пішоходів до узбережжя Чорного моря зокрема, через вулиці Гагаріна, Гоголя та Лісний бульвар у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області» в частині пункту 1 щодо: « 1.Встановити односторонній проїзд (в`їзд) автотранспортних засобів на узбережжя Чорного моря у селі Фонтанка зі сторони вулиці Лісовий бульвар та двосторонній проїзд (в`їзд та виїзд) автотранспортних засобів через вулицю Фонтанський спуск, якій передує вулиця Гагаріна, у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області.»; в частині пункту 3 щодо: « 3. Демонтувати шлагбаум та інші технічні засоби, які обмежують безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя Чорного моря через вулицю Фонтанський спуск у селі Фонтанка.»; та в частині пункту 7 щодо: « 7. Питання щодо урегулювання дорожнього руху автомобілів та пішоходів до узбережжя Чорного моря у селі Фонтанка Лиманського району Одеської області винести на розгляд сесії Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області.»; визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області № 133 від 29.05.2020 року «Про вжиття подальших дій щодо урегулювання дорожнього руху автомобілів та пішоходів до узбережжя Чорного моря» повністю; визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області №135 «Про вирішення питання щодо розміщення рекламних засобів на території села Фонтанка Лиманського району Одеської області» від 29.05.2020 року в частині 1: « 1. Скасувати дію дозволів на розміщення 9 (дев`яти) рекламних засобів, наданих обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чорноморська Рив`єра» на розміщення об`єктів зовнішньої реклами на території Фонтанської сільської ради (в межах населеного пункту) уздовж автодороги «Одеса- Южний», Т16-06.», та в частині 3: « 3.Зобов`язати власника рекламних засобів демонтувати об`єкти зовнішньої реклами 10-дений строк з дня отримання вказаного рішення.»; визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області від 29.05.2020 року в частині погодження місця розташування групи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області; Визнати протиправним та нечинними «Правила розміщення зовнішньої реклами на території села Фонтанка», що затверджені рішенням Фонтанської сільської ради № 284-VII від « 03» червня 2016 року в частині пункту 18.

Ухвалою суду від 16.07.2020 року було відкрито провадження по справі.

До суду позивача була подана заява про забезпечення позовних вимог від 15.07.2020 року (вхідний №27506/20) шляхом зупинення дії рішення №133 Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області від 29.05.2020 року «Про вжиття подальших дій щодо урегулювання дорожнього руху автомобілів та пішоходів до узбережжя Чорного моря», заборони Виконавчому комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та Фонтанській сільській раді Лиманського району Одеської області до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили вчиняти будь-які дії (своїми силами або з залученням третіх осіб) щодо демонтажу шлагбаумів, виїзних-в`їзних терміналів та іншого обладнання необхідного для організації зони платного паркування вул,Фонтанський спуск та вул.Гагаріна у с.Фонтанка Лиманського району Одеської області, заборонити Виконавчому комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та Фонтанській сільській раді Лиманського району Одеської області до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили вчиняти будь-які дії (своїми силами або з залученням третіх осіб) щодо демонтажу рекламних засобів у кількості 9 (дев`ять) штук на території Фонтанської сільської ради уздовж1 автодороги «Одеса-Южний», на які було видано дозвіл на розміщення в інтересах обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чорноморська Рив`єра» до набрання законної сили судового рішення по цій справі.

В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що існує загроза настання негативних наслідків для позивача, оскільки відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В той же час, якщо прийняті суб`єктом владних повноважень рішення потягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов`язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити свої права або їх поновлення буде значно ускладнено.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову, звертаємо увагу суду на усталену прецедентну практику ЄСПЛ на предмет відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Протокол і Конвенція), згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави в право володіння майном шляхом демонтажу, буде здійснено не на підставі закону, без достатніх на те підстав та у спосіб, що суттєво обмежує правомірну підприємницьку (господарську) діяльність Позивача, а тому таке втручання не є виправданим, так як воно хоча і було здійснене з метою задоволення «суспільного інтересу» та за відсутності об`єктивної необхідності в цьому.

Прийняття відповідачем-1 рішення щодо демонтажу 9 (дев`яти) рекламних конструкцій на території Фонтанської сільської ради уздовж авто дороги «Одеса-Южний»,

які належать ОК «Чорноморська Рив`єра 2016» і які позивач взяв у оренду 13.04.2020 року до того ж є посяганням на право власності ОК «Чорноморська Рив`єра 2016».

Відновлення в даному випадку стану демонтованих рекламних конструкцій буде вимагати значних майнових витрат або взагалі буде неможливим в силу специфіки побудови таких конструкцій.

Відповідно до ст.13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджалися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини.

Відповідно до ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, втручання у право власності було здійснено Відповідачем без дотриманням принципу «пропорційності» «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами Позивача, який так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

У зв`язку з цим, на думку представника позивача, є необхідність винесення судом рішення про забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.

Оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Заходи забезпечення адміністративного позову вживаються у разі наявності таких обставин:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду , такими рішеннями, дією або бездіяльністю.

У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є власником рекламних засобів у кількості 9 (дев`ять) штук на території Фонтанської сільської ради уздовж1 автодороги «Одеса-Южний», на які було видано дозвіл на розміщення реклами, який діє до теперішнього часу та позивач використовує шлагбауми, виїзні-в`їзні термінали та інше обладнання необхідного для організації зони платного паркування по вул,Фонтанський спуск та вул.Гагаріна у с.Фонтанка Лиманського району Одеської області. Виконавчий комітет Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області від 29.05.2020 року прийняв рішення №133 «Про вжиття подальших дій щодо урегулювання дорожнього руху автомобілів та пішоходів до узбережжя Чорного моря», яким було змінено схему проїзду, визнано такими що втратило чинність рішення Виконавчого комітету ради від 26.04.2017 року №87 щодо затвердження схеми проїзду до узбережжя с.Фонтанка та організації руху транспорту та зобов`язано позивача демонтувати встановлені шлагбауми, технічні засоби та споруди, необхідне для організації зони платного паркування та рішенням ради від 29.05.2020 року №135 скасовано дію дозволів на розміщення 9 рекламних засобів, визнано припиненим договір на право тимчасового користування ними та зобов`язано позивача демонтувати об`єкти зовнішньої реклами у 10-денний строк з дати отримання вказаного рішення.

Таким чином, відповідачі вчиняють втручання у мирне користування майном позивача, право на користування яким отримано у встановленому законом порядку, яке гарантоване позивачу державою України положеннями ст.41 Конституції України та ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року і положеннями Конституції України.

Суд вважає, що в разі не застосування заходів попереднього судового захисту у вигляді заборони на знесення у позасудовому порядку демонтажу обладнання та споруд, рекламних конструкцій, які належать позивачу, може унеможливити поновлення його прав та призвести до настання шкоди майну, що буде неприпустимим з огляду на гарантії прав власності особі, які гарантовані йому державою Україна положеннями ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року і положеннями Конституції України.

За вказаних обставин, на думку суду, клопотання представника позивача про забезпечення позову у цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню у формі заборони Виконавчому комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та Фонтанській сільській раді Лиманського району Одеської області до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили вчиняти будь-які дії (своїми силами або з залученням третіх осіб) щодо демонтажу шлагбаумів, виїзних-в`їзних терміналів та іншого обладнання необхідного для організації зони платного паркування вул,Фонтанський спуск та вул.Гагаріна у с.Фонтанка Лиманського району Одеської області, заборонити Виконавчому комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та Фонтанській сільській раді Лиманського району Одеської області до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили вчиняти будь-які дії (своїми силами або з залученням третіх осіб) щодо демонтажу рекламних засобів у кількості 9 (дев`ять) штук на території Фонтанської сільської ради уздовж1 автодороги «Одеса-Южний», на які було видано дозвіл на розміщення в інтересах обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чорноморська Рив`єра».

Разом з тим, суд вважає, що відсутні підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області № 133 від 29.05.2020 року «Про вжиття подальших дій щодо урегулювання дорожнього руху автомобілів та пішоходів до узбережжя Чорного моря», оскільки його зупинення є фактичним вирішеннями спору на користь позивача, що не відповідає засадам застосування заходів попереднього судового захисту.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позовних вимог від 15.07.2020 року (вхідний №27506/20) задовольнити частково.

Заборонити Виконавчому комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та Фонтанській сільській раді Лиманського району Одеської області до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили вчиняти будь-які дії (своїми силами або з залученням третіх осіб) щодо демонтажу шлагбаумів, виїзних-в`їзних терміналів та іншого обладнання необхідного для організації зони платного паркування вул,Фонтанський спуск та вул.Гагаріна у с.Фонтанка Лиманського району Одеської області, заборонити Виконавчому комітету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та Фонтанській сільській раді Лиманського району Одеської області до вирішення справи по суті та набрання рішення суду законної сили вчиняти будь-які дії (своїми силами або з залученням третіх осіб) щодо демонтажу рекламних засобів у кількості 9 (дев`ять) штук на території Фонтанської сільської ради уздовж автодороги «Одеса-Южний», на які було видано дозвіл на розміщення в інтересах обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Чорноморська Рив`єра».

В задоволенні решти заяви про забезпечення позовних вимог – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя К.С.Єфіменко