Ухвала суду № 90416303, 15.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4751/20

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

15 липня 2020 року

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву товариства з обмеженою відповідальністю “МС-МК 8” про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МС-МК 8” до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

19.06.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “МС-МК 8” до Виконавчого комітету Львівської міської, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним дії Виконавчого комітету Львівської міської ради в частині розгляду питання та голосування за рішення “Про результати контролю за виконанням рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 № 524, від 10.08.2018 № 892 та від 14.09.2018 № 1005”, яким скасовано рішення виконавчого комітету від 14.09.2018 № 1005 “Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ “МС-МК 8“ багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській, 12-Б“;

- скасувати рішення виконавчого комітету № 504 від 12.06.2020 “Про результати контролю за виконанням рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 № 524, від 10.08.2018 №892 та від 14.09.2018 №1008».

Ухвалою судді від 24.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

13.07.2020 до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення рішення виконавчого комітету №504 від 12.06.2020 «Про результати контролю за виконанням рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 № 524, від 10.08.2018 № 892 та від 14.09.2018 № 1005».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 15.06.2020 позивачу - ТзОВ «МС-МК 8» стало відомо, що на засіданні виконавчого комітету прийняли рішення щодо скасування виданих містобудівних умов та обмежень ТзОВ «МС-МК 8» на будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Малоголосківській. Пунктом 1 Рішення виконавчого комітету №504 від 12.06.2020 «Про результати контролю за виконанням рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 № 524, від 10.08.2018 № 892 та від 14.09.2018 № 1005» скасовано рішення виконавчого комітету від 14.09.2018 № 1005 “Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ “МС-МК 8“ багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській, 12-Б“. На думку заявника, рішення виконавчого комітету № 504 від 12.06.2020 «Про результати контролю за виконанням рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 № 524, від 10.08.2018 № 892 та від 14.09.2018 № 1005» прийнято з недотриманням норм чинного законодавства, є протиправним а отже підлягає скасуванню.

Заявник вказує, що, для зупинення дії оскаржуваного рішення, запобігання заподіяння позивачу збитків, належним та ефективним способом захисту є вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову у формі зупинення дії оскаржуваного рішення. Невжиття таких заходів забезпечення позову значно ускладнить можливість відновлення оспорюваних прав та інтересів позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. (частина друга статті 154 КАС України)

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. (частина третя статті 154 КАС України)

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. (частина четверта статті 150 КАС України)

За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин четвертої, п`ятої, шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За своїм змістом забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

При цьому в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню заявником та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Тому, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зі змісту заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.09.2018 №1005 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ “МС-МК 8“ багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській, 12-Б» затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво товариством з обмеженою відповідальністю «МС-МК 8 № багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській, 12-Б.

Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №504 від 12.06.2020 «Про результати контролю за виконанням рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 № 524, від 10.08.2018 № 892 та від 14.09.2018 № 1005», яким:

1. Скасовано рішення виконавчого комітету від 14.09.2018 № 1005 “Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ “МС-МК 8“ багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській, 12-Б“;

2. Зобов`язано ТзОВ “МС-МК 8“ та ТзОВ "ІМПЕРІАЛ ГРАД" надати пояснення та вжити заходів щодо приведення у відповідність до вимог земельного законодавства та законодавства у сфері містобудування будівництво об`єктів на вул. Малоголосківській, 12-Б та вул. Малоголосківській (урочище Голоско).

3 Скерувати копію цього рішення в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові для вжиття заходів щодо припинення права на виконання будівельних робіт;

4. Департаменту містобудування:

4.1. Поінформувати ТзОВ “МС-МК 8“ та ТзОВ "ІМПЕРІАЛ ГРАД" про прийняте рішення Виконавчого комітету та про недотримання вимог земельного законодавства та законодавства у сфері містобудування щодо будівництва об`єктів на вул. Малоголосківській, 12-Б та вул. Малоголосківській (урочище Голоско).

4.2 Спільно з юридичним департаментом вжити заходів щодо розірвання з товариством з обмеженою відповідальністю “МС-МК 8“ договору оренди земельної ділянки площею 0,26 га (кадастровий номер 4610137500:07:004:0027) та подати на розгляд міської ради.

4.3 Скерувати матеріали обстеження земельної ділянки у відповідні контролюючі органи та правоохоронні органи для вжиття передбачених законом заходів реагування за порушення вимог законодавства на об`єкті будівництва на вул. Малоголосківській, 12-Б

5. У разі невиконання пункту 2 юридичному департаменту спільно з департаментом містобудування подати на розгляд виконавчого комітету рішення «Про скасування рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 №524, від 10.08.2018 №892».

6. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови містобудування.

Таким чином, судом встановлено, що спірне рішення стосується прав і інтересів ТзОВ «МС-МК 8», а також прав та інтересів ТзОВ «Імперіал Град».

З огляду на вказане, суд зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Окрім цього Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (судця) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Окрім цього, суд зазначає, що у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також вказує на необхідність справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, як приклад наводяться рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету №504 від 12.06.2020 «Про результати контролю за виконанням рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 № 524, від 10.08.2018 № 892 та від 14.09.2018 № 1005», однак, лише в тій частині, що стосується прав та обов`язків ТзОВ «МС-МК 8», а також містобудівних умов та обмежень для проектування суб`єкта будівництва ТзОВ «МС-МК 8» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення з підземним паркінгом на вул. Малоголосківській 12Б затверджених рішенням Виконавчого комітету №1005 від 14.09.2018, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що скасування рішення, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ "МС-МК 8" багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Малоголосківській 12Б, вплине на права та інтереси покупців (інвесторів, пайовиків), та прямо впливає на збільшення ризиків для ТзОВ "МС-МК 8".

Суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а лише забезпечує збереження існуючого становища до вирішення по суті позовних вимог.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 156 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

заяву товариства з обмеженою відповідальністю “МС-МК 8” про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №504 від 12.06.2020 «Про результати контролю за виконанням рішень виконавчого комітету від 18.05.2018 № 524, від 10.08.2018 № 892 та від 14.09.2018 № 1005», в частині, що стосується прав та обов`язків ТзОВ «МС-МК 8», а також містобудівних умов та обмежень для проектування суб`єкта будівництва ТзОВ «МС-МК 8» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення з підземним паркінгом на вул. Малоголосківській ,12Б затверджених рішенням Виконавчого комітету №1005 від 14.09.2018 - до набрання законної сили рішенням у справі №380/4751/20.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293, 295 КАС України.

Відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Грень Н.М.