Рішення № 90416240, 16.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2593/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича (далі - відповідач), в якому позивач просила суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича ВП №61901997 від 23.04.2020 про відкриття виконавчого провадження;

-визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича ВП №61901997 від 23.04.2020 про арешт коштів;

-визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича ВП №61901997 від 23.04.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

-визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича ВП №61901997 від 23.04.2020 про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.1-4).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 в кінці квітня 2020 року отримала постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди. Як зазначила позивач, постанови даного приватного виконавця прийняті на підставі виконавчого документа, а саме виконавчого напису нотаріуса №3628 від 13.03.2020, який вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем. При цьому позивач також зазначила, що проживає за адресою АДРЕСА_1 . До адреси, вказаній у постанові про відкриття виконавчого провадження №61901997 від 23.04.2020, а саме: АДРЕСА_2 , не має жодного відношення, тобто вказана адреса не є адресою власності її нерухомого майна та позивач ніколи там не проживала. Позивач вважає, що виконавчим округом відповідача є м.Київ, а тому відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження у територіальних межах м. Києва. При цьому, оскаржувані постанови відповідач надіслав на зареєстровану адресу позивача. На підставі викладеного, позивач вважає, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клименком Р.В. були здійснено дії поза межами свого виконавчого округу та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі. На підставі викладеного просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати всі перелічені вище постанови приватного виконавця.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 15.07.2020 надав до канцелярії суду відзив, в якому зазначив наступне (а.с.48-51). Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Фінанс» 23 квітня 2020 року звернулось до приватного виконавця із заявою № 1327/ПВ/20 від 06 квітня 2020 року про примусове виконання рішення, в якій просили відкрити виконавче провадження і примусового виконання виконавчого напису №3628 від 13.03.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 22107,26 грн. У вказаному виконавчому написі №3628 від 13.03.2020 вказано місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Тобто, виконавчим документом встановлено, що фактичне місце проживання боржника ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м.Києва.

Відповідач зазначив, що оскільки у виконавчому документі зазначено, що боржник проживає (фактичне місце проживання) у межах виконавчого округу м. Києва, то у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Таким чином, відповідачем не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема стаття 24 цього Закону. Відповідач також вважає, що місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, отже адреса яка зазначена в паспорті боржника та в довідці про місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 , - не є підтвердженням того, що ОСОБА_1 проживала на день відкриття виконавчого провадження саме в Луганській області, адже норми законодавства вказують на те, що громадянин України має право вільно пересуватись по території України та вільного вибору місця проживання. Таким чином, на думку відповідача, фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Відповідач також зазначив, що згідно реєстру рекомендованого поштового відправлення за № 0210008123637 лист з постановою про відкриття виконавчого провадження отримано особисто позивачем 30 квітня 2020 року. Таким чином, позивач дізналася про порушення своїх прав 30.04.2020. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В іншому відзиві відповідач просив суд залишити без розгляду позов у зв`язку з пропуском строку звернення до суду (а.с.56).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», правом на подачу письмових пояснень по суті спору не скористалось.

Ухвалою суду від 08.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними та скасування постанов. (а.с.39-42).

Позивач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с.43,46), надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності (а.с.47).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.44).

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.45).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є боржником у виконавчому провадженні ВП № 61901997, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича (а.с. 6-7,10-11,13-14,16-17,19,20,21,22).

Матеріали виконавчого провадження містять копію договору №65628/0005ХSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту від 26.04.2013, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Платінум банк» та ОСОБА_1 . Відповідно до п.1.4 вказаного договору - розмір кредитного ліміту становить 10000,00 грн. Розмір щомісячного платежу становить 650,00 грн (п.1.5 договору). Адреса реєстрації та фактичного проживання клієнта ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 (а.с.53).

Виконавчим написом від 13.03.2020 за №3628, вчиненим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., звернуто стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 65628/0005ХSGF від 26.04.2013, укладеним ним із Публічним акціонерним товариством «Платінум банк» на користь стягувача - ТОВ "Сіті фінанс". Стягнення заборгованості провадиться за період з 22.02.2018 по 01.11.2019. Сума повної заборгованості складає 21607,26 грн (а.с.54).

Отримавши виконавчий напис нотаріуса від 13.03.2020 за №3628, ТОВ "Сіті фінанс" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Р.В. із заявою №1327/ПВ/20 від 06.04.2020 про примусове виконання виконавчого напису №3628 від 13.03.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 22107,26 грн (зворотній бік а.с.58, а.с.59).

У виконавчому написі нотаріусу від 13.03.2020 за № 3628 зазначено адресу реєстрації боржника - АДРЕСА_3 ; адресу проживання: АДРЕСА_4 (а.с.54).

В заяві №1327/ПВ/20 від 06.04.2020 про примусове виконання зазначено адресу реєстрації боржника: АДРЕСА_5 , Луганська область, Кремінський район, м.Кремінна, вул.Дубова Роща, буд.30; адресу проживання: АДРЕСА_4 (зворотній бік а.с.58).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клименка Р.В. від 23.04.2020 було відкрито виконавче провадження № 61901997 з примусового виконання виконавчого напису №3628, виданого 13.03.2020 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Сіті фінанс" заборгованості в розмірі 22107,26 грн (а.с.63).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клименка Р.В. про стягнення з боржника основної винагороди від 23.04.2020 ВП № 61901997, стягнуто з боржника, ОСОБА_1 , основну винагороду у сумі 2210,73 грн (а.с.66).

Також, постановою приватного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 61901997 від 23.04.2020 визначено для боржника, ОСОБА_1 , розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 300,00 грн (а.с.зворотній бік 64, а.с.65).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клименка Р.В. про арешт майна боржника від 23.04.2020 ВП № 61901997, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунку накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 24717,99 грн (зворотній бік 67, а.с.68).

Отже всі зазначені постанови прийняті приватним виконавцем однією датою і надіслані боржнику одночасно на зареєстровану адресу проживання позивача (а.с.18, зворотній бік а.с.62, а.с.64, зворотній бік а.с.65, а.с.67).

Оскаржувані постанови позивач отримала 30.04.2020 (а.с.38).

Посилаючись на те, що у відповідача не було підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем розташування боржника та його майна, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) та Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).

За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII (тут і надалі посилання на норми Закону № 1404-VIII наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII регламентовано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Абзацом другим частини першої статті 19 Закону № 1404-VIII встановлено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з частинами першою, другою статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта статті 48 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною другою статті 56 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частина третя статті 56 Закону № 1404-VIII).

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частина четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).

Статтею 73 Закону № 1404-VIII визначено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Частиною першою статті 25 Закону № 1403-VIII (тут і надалі посилання на норми Закону № 1403-VIII наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста статті 25 Закону № 1403-VIII).

Згідно з частиною першою статтею 31 Закону № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової (частина друга статті 31 Закону № 1403-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 1403-VIII основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта статті 31 Закону № 1403-VIII).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина п`ята статті 31 Закону № 1403-VIII).

Згідно з частиною сьомою статті 31 Закону № 1403-VIII приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Статтею 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV) визначено, що:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік (абзац четвертий);

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини (абзац п`ятий);

довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи (абзац восьмий);

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (абзац дев`ятий);

документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні (абзац десятий);

реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац одинадцятий).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Абзацами другим-четвертим пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, регламентовано, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України:

у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2;

у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі непідключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання. Після відкриття виконавчого провадження приватний виконавець може вчиняти виконавчі дії на всій території України.

Таким чином, місце виконання виконавчих документів законодавцем безпосередньо пов`язано з місцем проживання, перебування боржника або місцезнаходженням майна боржника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 804/6996/17.

Як слідує з вищеописаних матеріалів виконавчого провадження № 61901997, приватний виконавець вказав, що місцем проживання боржника є: АДРЕСА_4 .

Однак, така інформація суперечить даним паспорта громадянина України позивача №003967384 від 25.09.2019 та довідки від 09.09.2019 №3109 про реєстрацію місця проживання, згідно з якими з 02.10.2001 по теперішній час місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (а.с.19,21).

У позовній заяві позивач заперечує обставини щодо свого проживання у місті Києві.

На спростування таких тверджень позивача, приватний виконавець посилається на відомості про місце проживання боржника, вказані у виконавчому написі нотаріуса та у заяві стягувача про примусове виконання рішення.

Однак, суд відхиляє такі докази як недопустимі, оскільки згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у розумінні Закону № 1382-IV, ані заява про примусове виконання рішення, ані виконавчий напис нотаріуса не є документами, що підтверджують місце реєстрації, проживання чи перебування особи.

Крім того, вказані документи не містять інформації, на підставі яких доказів до них внесені відомості, що місцем проживання боржника є місто Київ, а не м.Кремінна, як вказано у виданому на ім`я позивача паспорті громадянина України.

Більш того, суд зауважує, що підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса від 13.03.2020 №3628 став договір №65628/0005ХSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту від 26.04.2013, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Платінум банк», в якому вказано адресу реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 (а.с.53).

Зважаючи на вищевикладене, виконавчий напис нотаріуса та заява про примусове виконання рішення не є доказами, що позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Оскільки позивачем надано суду належний та допустимий доказ, що місцем проживання позивача на час відкриття виконавчого провадження є місто Кремінна, суд дійшов висновку, що інформація про місце проживання позивача у місті Києві, вказана приватним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не відповідає дійсності.

Відповідно, судом встановлено, що місце проживання позивача не розташоване у виконавчому окрузі, в межах якого приватний виконавець Клименко Р.В. має право приймати до виконання виконавчі документи та вчиняти виконавчі дії.

Також позивач зазначає, що не має будь-якого майна, місцем розташування якого є місто Київ.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування таких тверджень позивача.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що приватним виконавцем з перевищенням наданих йому повноважень та всупереч положень Законів № 1403-VIII та № 1404-VIII прийнято до виконання виконавчий напис від 13.03.2020 № 3628, здійснений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь юридичної особи ТОВ «ФК «Сіті фінанс» заборгованості в розмірі 22107,26 грн, та відкрито виконавче провадження ВП № 61901997, з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців, адже відсутня жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території міста Києва.

Крім того, суд вважає, що з наданих стягувачем документів приватному виконавцю було відомо, що місце проживання позивача (боржника) не належить до його виконавчого округу, оскільки всю кореспонденцію він направляв боржнику в м.Кремінна.

Правову позицію, що прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчого документа з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності у нього достовірної інформації про місце проживання боржника в іншому виконавчому окрузі свідчить, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята приватним виконавцем поза межами наданих йому повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, висловлено Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 580/3311/19.

Твердження відповідача, що Законом № 1404-VIII не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження, не змінює встановлених судом обставин, що приватним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ, місце виконання якого не знаходиться у виконавчому окрузі, на який поширюються повноваження відповідача.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями позивача, що постанова приватного виконавця від 23.04.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61901997 є протиправною та підлягає скасуванню.

Наслідком протиправного відкриття виконавчого провадження, є протиправність всіх вчинених у такому виконавчому провадженні виконавчих дій, у тому числі й: про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Що стосується пропуску строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, то суд вирішив це питання під час відкриття провадження у справі ухвалою від 08.07.2020, визнав поважними причини пропуску строку та поновив його. Факт отримання оскаржуваних постанов позивачем саме 30.04.2020 був також досліджений судом. Підставами для визнання поважними причин пропуску строку стали введені Урядом обмеження у зв`язку з впровадженим карантином. При розгляді справи по суті суд не знайшов підстав для висновку, що викладені в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним. Як наслідок, підстав для залишення позовної заяви без розгляду суд не вбачає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 08.07.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі в сумі 3363,20 грн (а.с.39-42).

Станом на дату розгляду справи по суті позивачем судовий збір не сплачений, а тому підлягає стягненню даним рішенням суду до Державного бюджету України.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, позивачу необхідно відшкодувати 3363,20 грн за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287, п.15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича ВП № 61901997 від 23.04.2020 про відкриття виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича ВП № 61901997 від 23.04.2020 про арешт коштів боржника.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича ВП № 61901997 від 23.04.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича ВП № 61901997 від 23.04.2020 про стягнення з боржника основної винагороди виконавця.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106) суму судового збору у розмірі 3363 (три тисячі триста шістдесят три) гривні 20 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клименка Романа Васильовича (РНОКПП НОМЕР_2 , місце знаходження: 02094, м.Київ, вулиця Поправки Юрія, 6, офіс 31) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3363 (три тисячі триста шістдесят три) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.М. Басова