Рішення № 90415970, 15.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року Справа № 280/1556/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, м. Запоріжжя, 69037) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Бориса Гончаренка, буд. 3, м. Київ, 01001) про визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (далі – позивач або ТОВ «Прості займи») до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – відповідач або Нацкомфінпослуг), в якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати вимогу щодо надання інформації та копій документів відповідача №25989/15-8 від 03.12.2019, вимогу щодо надання інформації та копій документів відповідача №47/15-8 від 03.01.2020, вимогу щодо надання інформації та копій документів відповідача №23718/15-8 від 30.10.2019, вимогу щодо надання інформації та копій документів відповідача №15816/15-8 від 11.07.2019, вимогу щодо надання інформації та копій документів відповідача №19481/15-8 від 30.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Прості займи» зазначає, що зі спірними вимогами воно не згодне оскільки у Нацкомфінпослуг відсутні повноваження вимагати від суб`єктів ринку фінансових послуг надання документів та інформації у формі та у обсязі, які визначені у вимогах. Вважає, що вимоги Нацкомфінпослуг надати будь-які документи, які не створюються в процесі здійснення господарської діяльності, а потребують виконання додаткової роботи шляхом проведення аналітичної роботи та підготовки статистичної інформації на виконання вимоги регулятора, фактично є звітністю, не передбаченою законами та спеціалізованими підзаконними нормативно-правовими актами, є протиправними та не можуть бути виконані фінансовою установою. Форма та обсяг інформації, яку відповідач вимагає у вимогах, підпадає за своїми ознаками під ознаки планової перевірки. Крім того зазначає, що вимоги підписані неуповноваженою особою. Просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 11.03.2020 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

24.03.2020 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову, до якої додана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою від 30.03.2020 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 28.04.2020 без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Надав суду відзив (вх.№19350 від 27.04.2020) в якому зазначив, що оскаржувані вимоги жодним чином не мають наслідком припинення чи неможливість реалізації прав споживачів та не встановлюють додаткових обов`язків позивача, оскільки надання інформації на вимоги Нацкомфінпослуг є прямим обов`язком фінансових установ - ліцензіатів. Чинне законодавство, з метою виконання функцій державного регулювання ринків фінансових послуг, передбачає право Нацкомфінпослуг вимагати від учасників ринків фінансових послуг надання інформації, пов`язаної з веденням ними господарської діяльності з надання фінансових послуг, та необхідної державному регулятору для перевірки додержання правил надання фінансових послуг та законодавства про захист прав споживачів. Також зазначає, що директор Департаменту має право підпису вимог (запитів) про надання піднаглядними установами інформації та/або документів, в зв`язку з чим вимоги підписані уповноваженою особою. Вважає, що оскаржувані вимоги складені Нацкомфінпослуг в межах законодавчо визначеної компетенції та підписані уповноваженою особою, а обсяг та зміст витребуваної інформації в повній мірі відповідає завданням Нацкомфінпослуг, як державного регулятора ринків надання фінансових послуг. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05.05.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№20608). У відповіді на відзив ТОВ «Прості займи» посилається на те, що Положення про Національну комісію не наділяє відповідача правом вимагати будь-яку інформацію чи документи, а лише надає право витребувати необхідні для розгляду фактів вчинених правопорушень документів. Вважає, що відповідачем необґрунтовано необхідності витребовувати документи та інформацію зазначену у вимогах. Звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на підтвердження посади та повноважень особи, яка підписала вимоги.

02.06.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких Нацкомфінпослуг не погоджується з позивачем та вважає, що вона має право вимагати від учасників ринків фінансових послуг надання інформації, пов`язаної з веденням ними господарської діяльності з надання фінансових послуг, та необхідної державному регулятору для перевірки додержання правил надання фінансових послуг та законодавства про захист прав споживачів. Відтак, висновки позивача про відсутність у Нацкомфінпослуг повноважень вимагати від ТОВ «Прості займи» надання інформації та документів є помилковими та необґрунтованими і в жодному разі не свідчать про протиправність оскаржуваних вимог.

Частиною 1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Однак, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №291 від 22.04.2020 та №343 від 04.05.2020 установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі — регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст. 896, №30, ст. 1061).

Підпунктом 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів від 17 червня 2020 р. №500 внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, а саме, у пункті 1 цифри і слово «22 червня» замінено цифрами і словом «31 липня».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ розділ VІ «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено з урахуванням вимог пункту 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, на адресу ТОВ «Прості займи» надійшли вимоги Нацкомфінпослуг щодо надання інформації та копій документів, а саме:

- №15816/15-8 від 11.07.2019 (а.с. 23-26);

- №23718/15-8 від 30.10.2019 (а.с. 20-22);

- №25989/15-8 від 03.12.2019 (а.с. 14-16);

- №47/15-8 від 03.01.2020 (а.с. 17-19);

та повторна вимога №19481/15-8 від 30.08.2019 (а.с. 27-29), згідно яких відповідач зобов`язав позивача надати до Нацкомфінпослуг станом на 31.10.2019 (вимога №23718/15-8 від 30.10.2019), на 30.11.2019 (вимога №25989/15-8 від 03.12.2019), на 31.12.2019 (№47/15-8 від 03.01.2020), відповідно інформацію щодо:

1.1. договорів надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладених Товариством, за якими позичальники прострочили виконання зобов`язання (повернення кредиту та сплати процентів) за формою, встановленою Додатком №1;

1.2. зміни редакції внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, із наданням підтверджуючих документів (за умови змін протягом жовтня/листопада/грудня 2019 року відповідно), або письмове підтвердження, що такі зміни не вносилися;

1.3. зміни редакції примірного договору надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, із наданням підтверджуючих документів (за умови змін протягом жовтня/листопада/грудня 2019 року відповідно), або письмове підтвердження, що такі зміни не вносилися;

1.4. зміни порядку (процедури) укладання електронних договорів (за умови змін протягом жовтня/листопада/грудня 2019 року відповідно), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно - телекомунікаційній системі та поза нею (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладенні договорів та надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії такого Алгоритму або письмове підтвердження, що зміни в Алгоритмі не відбувалися.

Надати до Нацкомфінпослуг за період з 01.07.2018 по 30.06.2019 (вимога №15816/15-8 від 11.07.2019) інформацію та копії документів щодо:

1.1 договорів, за якими позичальники прострочили виконання зобов`язань (повернення кредиту та сплати відсотків) за формою, встановленою Додатком №1.

1.2. порядку (процедури) укладення електронних договорів, в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі, та поза нею, (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладенні договорів та надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії кожного окремого Алгоритму. У випадку якщо Алгоритм встановлено внутрішнім документом фінансової компанії надати копію цього внутрішнього документа.

При цьому, чітко зазначити період дії конкретного Алгоритму та кількості договорів укладених за таким Алгоритмом (також визначити номери першого та останнього договору виділивши їх іншим кольором у таблиці Додаток №1).

2. Починаючи з серпня 2019 року постійно надавати Нацкомфінпослуг станом на останній день попереднього місяця (далі - Звітна дата) протягом десяти календарних днів після Звітної дати таку інформацію щодо:

2.1. договорів, за якими позичальники прострочили виконання зобов`язань (повернення кредиту та сплати відсотків) за формою, встановленою Додатком №1.

2.2. зміни порядку (процедури) укладення електронних договорів (за умови якщо така мала місце), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладенні договорів, а також - надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії кожного такого Алгоритму або письмове підтвердження, що зміни в Алгоритмі не відбувались.

Починаючи з вересня 2019 року (вимога №19481/15-8 від 30.08.2019) постійно надавати до Нацкомфінпослуг станом на останній день попереднього місяця (далі - Звітна дата) протягом десяти календарних днів після Звітної дати інформацію щодо:

1.1 договорів, за якими позичальники прострочили виконання зобов`язань (повернення кредиту та сплати відсотків) за формою, встановленою Додатком №1.

1.2. зміни порядку (процедури) укладення електронних договорів (за умови якщо така мала місце), в якій зазначити чітку послідовність (хронологію) всіх дій щодо укладення електронних договорів, вчинених Товариством та позичальником в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (далі - Алгоритм) з обов`язковим зазначенням часу та дати таких дій та наданням копій електронних документів (повідомлень), що підтверджують такі дії при укладенні договорів, а також - надати копії 10 договорів, що були укладені в період дії кожного такого Алгоритму або письмове підтвердження, що зміни в Алгоритмі не відбувались.

Не погодившись з вищезазначеними вимогами позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 за №2664-ІІІ (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, та запобігання кризовим явищам.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків цінних паперів та похідних (деривативів), професійної діяльності на ринку цінних паперів та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 №1070/2011 на виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно пунктів 1, 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Повноваження Нацкомфінпослуг визначені статтею 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Так, згідно з п.12 ч.1 ст.28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Підпунктом 41 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг передбачено, що комісія приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

В свою чергу відповідно до п.36 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою КМУ від 07.12.2016 за №913 фінансова установа зобов`язана виконувати нормативно-правові акти, якими встановлені умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, вимоги та рішення Нацкомфінпослуг, що відповідають її повноваженням, визначеним законом, зокрема надавати на такі вимоги та рішення інформацію і звітність у встановлений у них строк.

Отже, законодавцем передбачено, що при наданні відповіді на вимогу регулятора на фінансову компанію не покладається обов`язок зі створення нової інформації, що потребує проведення аналітичної, статистичної чи іншої звітної роботи, не передбаченої чинним законодавством. Таким чином, Нацкомфінпослуг має повноваження витребувати у фінансової установи будь-які документи, які створюються в процесі здійснення господарської діяльності вказаної фінансової установи.

Проте, зі змісту оспорюваних вимог вбачається, що позивачем має бути підготовлена статистична інформація в результаті здійснення аналітичної роботи господарської діяльності компанії.

Як вбачається з Додатку №1 до спірних вимог №25989/15-8 від 03.12.2019, №47/15-8 від 03.01.2020, №23718/15-8 від 30.10.2019, якими встановлено форму Довідки про договори, за якими позичальники прострочили виконання умов договору (договорів) (повернення кредиту) станом на відповідну дату, така Довідка містить 16 граф та передбачає розкриття інформації стосовно позичальників, номеру та дати укладання договору, суми наданого кредиту, початкового строку дії договору, пролонгованого строку дії договору, що узгоджений сторонами, кількості днів прострочення боржником виконання зобов`язання, початкової процентної ставки, середньої процентної ставки, реальної річної процентної ставки, нараховані проценти за користування кредитом, нараховані проценти за прострочення кредиту, нараховані штрафи, нараховану пеню, інші комісії, за період з дати державної реєстрації позивача до 31.10.2019/30.11.2019/31.12.2019 року відповідно.

Як вбачається з Додатку №1 до спірних вимог №15816/15-8 від 11.07.2019., №19481/15-8 від 30.08.2019, якими встановлено форму Довідки про договори, за якими позичальники прострочили виконання умов договору (договорів) (повернення кредиту) станом на відповідну дату, така Довідка містить 26 граф та передбачає розкриття інформації стосовно позичальників, номеру та дати укладання договору, суми наданого кредиту, початкового строку дії договору, фактичного строку дії договору (з урахуванням пролонгації), початкової процентної ставки, реальної річної процентної ставки, нараховані проценти за користування кредитом, нараховані проценти за прострочення кредиту, нараховані штрафи, нараховану пеню, інші комісії; залишок заборгованості по тілу кредиту, процентам за користування кредитом, процентам за прострочення кредиту, нарахованим штрафам, нарахованій пені, іншій комісії або іншим платежам; редакцій внутрішніх правил, редакцій примірного договору, форми укладання договору, алгоритму дій, переуступки права вимоги за договором, чи передано інформацію про позичальника до БКІ за період з 01.07.2018 по 30.06.2019 (вимога №15816/15-8 від 11.07.2019) та постійно з вересня 2019 року (вимога №19481/15-8 від 30.08.2019).

Фактично такі довідки, враховуючи їх зміст, є формою звітності, яка не передбачена законами та спеціальними підзаконними нормативно-правовими актами, як обов`язкова звітність фінансової компанії.

Крім того, Положення про Національну комісію не наділяє відповідача правом вимагати будь-яку інформацію чи будь-які документи, більш того – правом вимагати надання усіх діючих договорів (як зазначено у вимогах), а лише необхідні і відповідно до покладених на неї завдань.

Зі змісту оскаржуваних вимог вбачається намагання суб`єкта владних повноважень покласти на позивача обов`язків, які не передбачені чинним законодавством. Натомість обов`язок проведення відповідної аналітичної роботи є обов`язком відповідача по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 10510,00 грн. (а.с. 13).

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» (вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, м. Запоріжжя, 69037; код ЄДРПОУ 40858239) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Бориса Гончаренка, буд. 3, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 38062828) про визнання протиправними та скасування вимог – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо надання інформації та копій документів: №25989/15-8 від 03.12.2019, №47/15-8 від 03.01.2020, №23718/15-8 від 30.10.2019, №15816/15-8 від 11.07.2019, №19481/15-8 від 30.08.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10510,00 грн. (десять тисяч п`ятсот десять гривен 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг встановленого строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).

Суддя Р.В. Кисіль