Рішення № 90415896, 10.07.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2020 рокум. Ужгород№ 260/571/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

представника позивача - Сковородько І.Ф.,

представника відповідача та третьої особи - Євчинець Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 39393632), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 липня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 16 липня 2020 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - третя особа), яким, враховуючи заяву про уточнення позовних просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Закарпатській області під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого ОСОБА_1 у 2015 році доходу, як додаткове благо від АТ "Райффайзен Банк Аваль", результати якої оформлено актом від 02.01.2019 року № 9/13-05/2479715047 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2015 р. доходу, як додаткове благо від АТ "Райффайзен Банк Аваль"; 2) визнати недійсним результати перевірки документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого ОСОБА_1 у 2015 році доходу, як додаткове благо від АТ "Райффайзен Банк Аваль"; 3) скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0001171305 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 948496,60 грн., № 0001181305 про застосування штрафних санкцій за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 71194,34 грн. та податкову вимогу від 22 березня 2019 року № 4378-50 на загальну суму 1679927,69 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 24 липня 2019 року провадження в даній адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 260/383/19.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року поновлено провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 18 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду яка занесена до протоколу судового засідання від 10 липня 2020 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління ДПС у Закарпатській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було вручено позивачу акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.01.19 № 9/13-05/2479715047. Із вказаного акту позивач дізналася, що відносно неї проведено документальну позапланову перевірку з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, отриманого у 2015 році як додаткове благо від АТ "Райффайзен Банк Аваль". Однак, наказ про проведення документальної перевірки від 19 листопада 2018 року № 1902 та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки не отримувала. Вважає дії відповідача під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2015 році доходу, як додаткове благо від AT «Райффайзен Банк Аваль», з порушенням вимог Податкового кодексу України щодо вручення наказу та повідомлення про проведення перевірки, податкового повідомлення- рішення, податкової вимоги неправомірними. Звертає увагу, що нараховані відповідачем податкові зобов`язання є неузгодженими з огляду на те, що позивач не отримувала податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що наказ на проведення перевірки № 1902 від 19 листопада 2018 року та повідомлення про проведення перевірки від 19 листопада 2018 року відповідачем не вручено всупереч вимог п. 79.2 Податкового кодексу України, що є окремою підставою визнання результатів перевірки та складених в результаті її проведення актів недійсними. Крім того, вважає податкове повідомлення-рішення на підставі якого відповідач направив податкову вимогу від 22 березня 2019 року № 4378-50 протиправним, у зв`язку з тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 562635,93 грн. із них 758 797,28 грн. основний платіж, 189699,32 грн. штрафні санкції, пеня 614139,33 грн. та 117291,76 грн. військового збору із них 56955,47 грн. основний платіж, 14238,87 штрафні фінансові санкції, 46097.42 пеня.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що з отриманням позивачем у 2015 році (2 квартал 2015 року) доходу, як додаткове благо, у вигляді прошеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням основної суми боргу (кредиту) громадянина, у платника податків ОСОБА_1 виникає обов`язок подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік. Звертає увагу, що копія наказу від 19.11.2018 р. № 1902 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 19.11.2018 р. № 450/07-16-13-05-07 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачу було надіслано 20 листопада 2018 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Відповідно п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, даний наказ та письмове повідомлення вважаються належним чином врученими, про що свідчить рекомендоване повідомлення №8800001001618 про вручення поштового відправлення. Звертає увагу, що відповідно п. 5 Договору від 23.06.2015 року про припинення зобов`язань за кредитним договором № 014/4074/81/31472 від 08.02.2007 року «з підписанням цього Договору Позичальник ( ОСОБА_1 ) вважається повідомленим, відповідно до абзацу д. підпункту 164.2.17 пункту 162.2 статті 164 Податкового кодексу України, про анулювання (прощення) Банком заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в п.1 Договору (основна сума боргу 3797031,40 грн.), та про те, що сума анульованого (прощеного) основного боргу буде включена Кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь Позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому борг було анульовано (прощено). Позивачу повідомлено, що про анулювання (прощення) його основного боргу Кредитором буде повідомлено органам Державної фіскальної служби шляхом включення суми анульованого (прощеного) основного боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь Позичальника, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено). При цьому на позивача відповідно до Податкового кодексу України покладається обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації. Сплата податків, пов`язаних із виконанням цього Договору, здійснюється відповідно до податкового законодавства і не впливає на цивільно-правові відносини сторін за цим Договором.». Зазначає, що перевіркою дотримання встановленого порядку подання до органів ДФС податкових декларацій встановлено, що позивачем своєчасно подано до органів Державної фіскальної служби податкову декларацію за 2015 рік, але суму доходу 3797031,40 грн., отриману у вигляді додаткового блага (прощеного (анульованого) основного боргу за кредитом) не задекларовано.

У відповіді на відзив позивач вказала, що у разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. Звертає увагу, що позивачу до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не було відомо про те, що відносно неї здійснюється перевірка, відповідно, остання не мала можливості дати пояснення відповідачу, документи на їх обґрунтування. Вважає, що її права були порушені, внаслідок чого відповідачем складено протиправні документи, рішення, за наслідками проведеної незаконної перевірки.

Відповідачем до суду подано письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що Головне управління ДФС у Закарпатській області не порушило порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки виконало вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України - надіслало платнику податків рекомендованим листом з повідомлення про вручення копію наказу про проведення такої перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Звертає увагу, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної невиїзної перевірки. Вчинені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення та проведення зазначеної перевірки підлягають оцінці і з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість платника податків захистити свої права, зокрема, щодо надання відомостей контролюючому органу задля правильного установлення обставин та обґрунтованості висновків, та чи призвели установлені процедурні порушення до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу. Вважає, що наведені позивачем аргументи у позовній заяві та додані до неї докази не спростовують порушення, встановлені актом перевірки, тому неотримання позивачем наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки не зумовлює протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі п. 20.1.4 ст. 20, пп. 78.1.2 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України 19 листопада 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області видано наказ "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 ".

Вказана перевірка проведена з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору по отриманому у 2015 році від АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Проведеною перевіркою було встановлено наступні порушення позивачем норм податкового законодавства: пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України; пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.4 п. 16 підр.10 розд. XX, пп.162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 02.01.2019 року № 9/13-05/2479715047, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 р.:

- № 0001171305 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних у розмірі 948496,6 грн.

- № 0001181305 про застосування штрафних санкцій за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 71194,34 грн.

22 березня 2019 року відповідачем винесено податкову вимогу № 4378-50 в розмірі 1679927,69 грн.

Відповідачем також було долучено до матеріалів справи висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 06.09.2019 року № 14/17, відповідно до якого зазначено, що документально підтверджується встановлене актом перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області № 9/13-05/2479715047 від 02.01.2019 року донарахування фізичній особі ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб з суми доходу прощеного (анульованого) банком кредиту в сумі 3797031,40 грн., отриманого як додаткове благо у сумі 758 797,28 грн. за 2015 рік. Документально підтверджується встановлене актом перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області № 9/13-05/2479715047 від 02.01.2019 року донарахування фізичній особі ОСОБА_1 військового збору з суми доходу прощеного (анульованого) банком кредиту в сумі 3797031,40 грн., отриманого як додаткове благо у сумі 56 955,47 грн. за 2015 рік.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Так відповідно до пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України.

Так, відповідно до п. 79.1 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Шполарич Г.М. від 19 листопада 2018 року № 1902 вбачається, що він прийнятий на підставі пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно з п. 79.2 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як зазначено у п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюється у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення - рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

01 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 821/1667/16, адміністративне провадження № К/9901/41407/18 вказав, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Разом з тим, як зазначалось вище, ухвалою суду від 24 липня 2019 року провадження в даній адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 260/383/19.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 260/383/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Закарпатській області "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " від 19 листопада 2018 року № 1902.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року (дата набрання законної сили) апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 260/383/19 - без змін.

Вказаним рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року, було встановлено, що ОСОБА_1 не отримувала наказ про проведення перевірки, а відтак була позбавлена можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, у зв`язку з чим, доводи ГУ ДФС у Закарпатській області про своєчасне направлення на адресу позивача наказу про проведення перевірки до її початку не узгоджуються з вимогами вищенаведених норм податкового законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено процедуру повідомлення позивача про проведення перевірки, перевірку проведено без дотримання обов`язкових для її проведення умов, що свідчить про протиправність перевірки та відсутність правових наслідків такої.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що невиконання вимог пункту 79.2 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), а також Верховного Суду у постановах від 06 лютого 2018 року (справа № 802/1241/17-а) та від 21 лютого 2018 року (справа № 821/371/17).

Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа № 1570/7146/12).

Тобто у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. У такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом.

Отже, суд не надає оцінку правомірності оспорюваних рішень, оскільки, порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління ДФС у Закарпатській області під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого ОСОБА_1 у 2015 році доходу, як додаткове благо від АТ "Райффайзен Банк Аваль", результати якої оформлено актом від 02.01.2019 року № 9/13-05/2479715047 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2015 р. доходу, як додаткове благо від АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними результати перевірки документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого ОСОБА_1 у 2015 році доходу, як додаткове благо, то суд зазначає, що така вимога жодним чином не обґрунтована та не узгоджується з тими способами захисту, які передбачені ч. 1 ст. 5 КАС України.

Крім того, результатами (наслідками) документальної позапланової невиїзної перевірки є відповідні акти індивідуальної дії (податкові повідомлення - рішення), які вже визнанні судом протиправними та скасовані.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року було відстрочено позивачу сплату судового збору, до ухвалення судового рішення у даній справі.

Нормами ч. 2 ст. 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у даній справі, а судовий збір не сплачено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору в розмірі 9 605,00 грн. (ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру станом на 01.01.2019 р.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень на користь держави.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 39393632), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Закарпатській області під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого ОСОБА_1 у 2015 році доходу, як додаткове благо від AT «Райффайзен Банк Аваль», результати якої оформлено Актом від 02.01.2019 р. № 9/13- 05/2479715047 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2015 році доходу, як додаткове благо від AT «Райффайзен Банк Аваль».

3. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 року № 0001171305 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 948496,60 грн., № 0001181305 про застосування штрафних санкцій за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 71194,34 грн. та податкову вимогу від 22 березня 2019 року № 4378-50 на загальну суму 1679927,69 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 39393632) судовий збір в розмірі 9 605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець