Ухвала суду № 90415513, 16.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 липня 2020 р.Справа № 160/7686/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/7686/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

14.07.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- зупинити дію рішення третьої кадрової комісії з атестації прокурорів про неуспішне проходження начальником управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області Біленко Олександром Анатолійовичем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- заборонити прокуратурі Дніпропетровської області в особі її уповноваженого керівника видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури за п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення третьої кадрової комісії з атестації прокурорів за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування вищевказаної заяви позивачем було зазначено, що рішення про неуспішне проходження ним атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, яке прийняте Третьою кадровою комісією, є підставою для його подальшого звільнення з органів прокуратури і його реалізація фактично нівелює ефективність судового захисту у цій справі. У зв`язку з цим обрання таких способів забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного рішення та заборона прокуратурі Дніпропетровської області в особі її уповноваженого керівника видавати наказ про звільнення позивача з посади начальника управління та органів прокуратури за п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі вищевказаного рішення до набрання законної сили рішенням у даній справі, є логічним та послідовним заходом, спрямованим на створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позовної заяви, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Тобто, розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні здійснюється виключно у разі якщо матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову перешкоджають можливості об`єктивного розгляду заяви без участі сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 КАС України).

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом (правовий висновок викладено у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 в справі № 826/14951/18).

Прогнозоване звільнення заявника з органів прокуратури є втручанням в його конвенційні права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист людини та основоположних свобод, в частині права на працю.

Окрім цього, згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Частина 2 статті 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз вимог наведених норм дає підстави вважати, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.

Як встановлено судом, відповідно до рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» Біленко О.А. за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.

Окрім цього, ОСОБА_1 зазначено, що під час проходження означеного тестування мав місце технічний збій комп`ютерної техніки, що в свою чергу вплинуло на результат пройденого тесту та відповідно на кількість набраних балів.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги той факт, що звільнення позивача з займаної посади взагалі унеможливить виконання рішення суду в даній справі, оскільки проведення атестації передбачено лише для діючих прокурорів, у зв`язку з чим позивачу необхідно буде звернутися до суду з новою позовною заявою про поновлення на роботі, суд дійшов висновку про необхідність зупинити дію рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів про неуспішне проходження начальником управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області Біленко О.А. атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Щодо вимоги позивача щодо заборони прокуратурі Дніпропетровської області в особі її уповноваженого керівника видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури за п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора до набрання законної сили рішенням у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Тобто, фактично підставою для звільнення ОСОБА_1 має бути чинне, у тому числі і не зупинене, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.

З огляду на те, що суд, при розгляді даної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур відносно позивача, то вказана обставина виключає можливість його реалізації шляхом винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Також, суд звертає увагу, що заявлена ОСОБА_1 вимога щодо заборони прокуратурі Дніпропетровської області в особі її уповноваженого керівника видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади спрямована безпосередньо до прокуратури Дніпропетровської області, яка не є стороною у справі № 160/7686/20, що відповідно також виключає можливість задоволення означеної вимоги.

Повно та всебічно дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає, що останню необхідно задовольнити частково та забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження начальником управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області Біленко Олександром Анатолійовичем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора до набрання чинності судовим рішенням у справі № 160/7686/20.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 156, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/7686/20 - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження начальником управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Дніпропетровської області Біленко Олександром Анатолійовичем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора до набрання чинності судовим рішенням у справі № 160/7686/20.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Боржник: Третя кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15).

Ухвала суду набирає чинності з 16.07.2020 і підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 156 КАС України

Ухвала суду може бути пред`явлена до виконання до 16.07.2023.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя А. Ю. Рищенко