Рішення № 90415430, 16.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року Справа № 160/4709/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-3855-52/04-63 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 17 564,97 грн. стосовно ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він з 29.09.2014 і по теперішній час є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрист-Дніпро» відповідно до наказу №1 від 26.09.2014. Відповідно до діючого законодавства, дана юридична особа, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, здійснює за позивача, як за найманого працівника, на рахунки відповідача відповідні збори та податки, а тому позивачу не зрозуміло, з яких правових на те підстав відповідач застосовує до нього, як до фізичної особи ОСОБА_1 дану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 №Ф-3855-52/04-63 у сумі 17 564,97 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

25.05.2020 до суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, то така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Єдиний соціальний внесок позивач повинен сплачувати незалежно від наявності у нього доходів у мінімальному розмірі. Сума не нарахованого та не сплаченого єдиного внеску є недоїмкою та стягується органами доходів і зборів.

У своєму відзиві представником відповідача надано детальний розрахунок боргу відповідно до оскаржуваної вимоги: за 2018 загальна сума заборгованості складає 6 552,48 грн.: за 1 квартал 2018 року у сумі - 1 638,12 грн., 3 квартал 2018 року у сумі - 2 457,18 грн., 4 квартал 2018 року у сумі - 2 457,18 грн.; за 2019 рік загальна сума заборгованості складає 8 262,54 грн.: 1 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 2 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 3 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 4 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн.

Окрім того, згідно інформаційних даних контролюючого органу, адвокат Бровко О.М. перебуває на обліку як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з 08.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Оскільки у період з 06.07.2020 по 15.07.2020 (включно) суддя Захарчук-Борисенко перебувала у відпустці, рішення у даній справі прийнято 16.07.2020.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України Бровко О.М. зареєстрований як адвокат 29.05.2007.

Відповідно до копії наказу № 1 від 26.09.2014 ТОВ «Юридична компанія «Юрист-Дніпро», позивач з 29.09.2014 призначений на посаду директора ТОВ «Юридична компанія «Юрист-Дніпро», згідно з штатним розкладом.

Відповідно до діючого законодавства, дана юридична особа, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, здійснює за позивача, як за найманого працівника, на рахунки відповідача відповідні збори та податки.

08.11.2019 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено вимогу про сплату недоїмки від 08.11.2019 №Ф-3855-52/04-63 зі сплати заборгованості з ЄСВ за періоди: 2018 рік та 1-3 квартали 2019 року.

Не погодившись із вищевказаною вимогою, 31.01.2020 позивач звернувся до суду із позовними вимогами про її скасування.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 по справі №160/1255/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було задоволено частково та визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 року №Ф-3855-52/04-63 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Так, 13.02.2020 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-3855-52/04-63 на суму 17 564,97 грн., яку позивачем було отримано 14.04.2020.

Судом на підставі письмових пояснень, зазначених у відзиві відповідача, та інтегрованої картки платника (КОР) встановлено, що недоїмка нарахована за 2018 у загальній сумі 6 552,48 грн.: за 1 квартал 2018 року у сумі - 1 638,12 грн., 3 квартал 2018 року у сумі - 2 457,18 грн., 4 квартал 2018 року у сумі - 2 457,18 грн.; за 2019 рік у загальній сумі 8 262,54 грн.: 1 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 2 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 3 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 4 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).

Згідно з ч.3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст.25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно з пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2018 рік: 6 552,48 грн.: за 1 квартал 2018 року у сумі - 1 638,12 грн., 3 квартал 2018 року у сумі - 2 457,18 грн., 4 квартал 2018 року у сумі - 2 457,18 грн.; за 2019 рік 8 262,54 грн.: 1 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 2 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 3 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн., 4 квартал 2019 у сумі - 2 754,18 грн.

Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що позивач з 29.09.2014 є директором ТОВ «Юридична компанія «Юрист-Дніпро».

Однак, позивачем до адміністративного позову не надано доказів того, що роботодавцем здійснювались відрахування за нього ЄСВ за спірний період (2017-2020).

Разом з тим, судом було встановлено, що з 29.09.2014 і по день звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Юрист-Дніпро», а тому, відповідно до діючого законодавства, дана юридична особа, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, здійснює за позивача, як за найманого працівника, на рахунки відповідача відповідні збори та податки.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.11.2019 року по справі № 160/3114/19, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Відповідач не надав суду доказів здійснення адвокатської діяльності позивачем в оскаржувані періоди 2018 та 2019 року, як і доказів отримання позивачем доходу від даної діяльності.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявність у позивача статусу адвоката лише посвідчує його право на здійснення адвокатської діяльності, однак не є доказом здійснення такої діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах податкової служби, оскільки взяття на облік осіб, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-3855-52/04-63 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 17 564,97 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог ч. 1 статті 139 КАС України судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом у розмірі 840,80 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1687323994.1 від 24.04.2020, оригінал якої міститься в матеріалах справи, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-3855-52/04-63 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 17 564,97 грн.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідно до дублікату квитанції № 0.0.1687323994.1 від 24.04.2020, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко