Рішення № 90415304, 06.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4089/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Філімоновій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Мовіан» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мовіан» звернулось з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2019/00001, виданої 09.12.2019 року та зобов`язання відновити для позивача застосування преференцій для товару, що було оформлене згідно з митною декларацією від 09.12.2019 №UA204130/2019/300014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.12.2019 року ПП «Мовіан» здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - сідельний тягач марки - Polkon, моделі - NT 192, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , вантажопідйомність - 27.750 т., бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2007, країна походження - Євросоюз.

ПП «Мовіан» 09.12.2019 було оформлено та подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA204130/2019/300003, в якій декларантом застосовано преференційну ставку ввізного миту - 0% .

Однак, Поліською митницею Держмитслужби, відмовлено ПП «Мовіан» у застосуванні преференційного тарифу до вищезазначеного Товару та видано картку відмови № UA204130/2019/00001 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 09.12.2019 року № UA204130/2019/300003.?

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним було подано усі необхідні документи для здійснення митного оформлення з застосуванням преференційованої ставки ввізного миту - 0%. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В судове засідання, яке було призначене на 06.07.2020 року представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Також на вказану дату і представник відповідача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 25.07.2019 року між ПП «Мовіан» (Покупець) та Компанією «AUTOSCOUT 24 S.R.O.» (Продавець) укладено контракт № 07/19-А24, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити згідно інвойсів: Автомобілі нові та вживані; Тягачі, трактори і тракторні агрегати нові та вживані Мікроавтобуси та автобуси нові та вживані;- Причепи, напівпричепи нові та вживані Спеціальна будівельна техніка нова і вживана; Спеціальна сільськогосподарська техніка нова і вживана; Мотоцикли, квадроцикли нові та вживані.

Відповідно до п. 2.1 Контракту № 07/19-А24 сторони погодили, що загальна вартість контракту складає 4 000 000,00 Євро. Згідно п. 2.2 Сторони визначили, що Ціни на Товар будуть зазначені в інвойсі (рахунок фактура або проформа) для відповідної поставки і встановлюватимуться в Євро.

На виконання контракту сторонами погоджено інвойс № 191206.1-ASC/MOV від 06.12.2019 року, згідно з якою узгоджено сторонами вартість товару - напівпричепа- самоскида марки Polkon модель NT192, 2007 року виготовлення, VIN: SXGNW19207CPN 1036 – 3 100 Євро.

ПП «Мовіан» 09.12.2019 було оформлено та подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA204130/2019/300003, в якій декларантом застосовано преференційну ставку ввізного миту - 0% .

Поліською митницею Держмитслужби, відмовлено ПП «Мовіан» у застосуванні преференційного тарифу до вищезазначеного Товару та видано картку відмови № UA204130/2019/00001 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 09.12.2019 року № UA204130/2019/300003. Зазначено, невідповідність заповнення гр. 36 МД та неправомірність надання преференції 410 на товар відповідно до інвойсу 191206.1-ASC/MOV, що суперечить вимогам НМФУ №651 від 30.05.2012, ПКМУ №450 від 21.05.2012 та Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 року №4495-VІ.

Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21.03.2014 в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27.06.2014 в м. Брюсселі (далі - Угода про асоціацію з ЄС), яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди.

Відповідно до пункту 1 статті 29 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію з ЄС кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Згідно із пунктом 1 статті 2 Протоколу І щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва до Угоди про асоціацію з ЄС (далі - Протокол І) з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Як передбачено пунктом 1 статті 6 Протоколу І, в статті 2 цього Протоколу товари, які не є повністю виробленими у вказаній країні, вважаються достатньо обробленими або переробленими у ній, якщо виконуються умови, наведені у Додатку II до цього Протоколу. Згадані вище умови вказують для всіх товарів, що підпадають під дію цієї Угоди, обробку, яку необхідно виконати з використовуваними у виробництві товару матеріалів іншого походження. Ці умови можуть бути застосовані тільки до вказаних матеріалів. Зі вказаного витікає, що якщо товар, який набув статусу виробленого у вказаній країні завдяки виконанню умов, вказаних у Додатку II, використовується для виготовлення іншого товару, то застосовні для цього другого товару умови не поширюються на перший; також не має значення, чи використовувались для виготовлення першого товару матеріали іншого походження.

Відповідно до додатку ІІ до Протоколу І для товарів групи 87 визначено умову походження товару з ЄС: «виробництво, у якому ціна усіх матеріалів не перевищує 40% ціни товару від виробника».

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16 Протоколу І передбачено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу.

За приписами статті 32 Протоколу І митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс. З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Як передбачено статтею 33 Протоколу І, подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він була поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Згідно із частинами першою - третьою статті 43 Митного кодексу України (далі - МК України) документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частин першої - третьої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Крім того, суд враховує, що листом від 03.03.2017 № 5466/7/99-99-19-03-17 «Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу» ДФС України роз`яснило, що до обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару відносяться, наприклад, такі випадки: проставлений в сертифікаті відбиток печатки посадової особи митниці країни ЄС відсутній в зразках відбитків печаток, доведених до митниць ДФС; сертифікат або декларація інвойс не підписані експортером (за винятком декларацій інвойсів, складених затвердженими експортерами); структура номера авторизації затвердженого експортера не відповідає структурі номера, доведеного до митниць ДФС; в графі 11 сертифіката відсутній підпис та/або дата видачі (дата може бути проставлена окремо та/або міститися у відбитку печатки митниці країни ЄС, у разі якщо це передбачено доведеним до митниць ДФС зразком відбитку печатки); маркування на продукції/пакувальній тарі або на інших супровідних документах свідчить про інше походження товару ніж зазначено в документі про походження товару; код товарної номенклатури (на рівні перших чотирьох знаків), зазначений у документі про походження товару або в комерційних/товаросупровідних документах, відрізняється від коду, задекларованого в митній декларації, за умови зміни правила походження до товару; дата декларування експортером відомостей про країну походження товару в графі 12 сертифіката пізніше дати видачі сертифіката, зазначеної у графі 11 цього сертифіката; до сертифіката внесені виправлення/дописування, які не засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС (виправлення/дописування можуть бути засвідчені відбитком печатки митниці країни ЄС, який відрізняється від відбитка печатки, проставленого у графі 11 цього сертифіката).

У цьому листі також зауважено, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності сертифіката форми EUR.1 або декларації, перевірка цих документів здійснюється шляхом направлення до ДФС відповідного запиту.

Однак відповідачем до матеріалів справи не надано доказів направлення до Держмитслужби копії декларації країни походження чи сертифіката форми EUR.1.

Проте, на думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави в порядку статті 33 Протоколу І, статті 45 МК України для здійснення перевірки преференційного походження товару по декларації-інвойсу № 191206.1-ASC/MOV від 06.12.2019 року, оскільки обґрунтовані сумніви щодо достовірності цього документу про походження товару об`єктивно відсутні.

Суд вважає, що у сукупності з іншими поданими до митного оформлення документами спірний товар можна визначити як такий, що походить з ЄС.

Також, суд звертає увагу, що ті обставини, що оскільки експортер товару є AUTO SCOUT 24 S.R.O., відтак у Поліської митниці виникли обґрунтовані підстави для перевірки преферційного походження товару, не може бути підставою в розумінні статті 33 Протоколу І, статті 45 МК України для вчинення дій щодо перевірки правомірності преференційного походження товару. Крім того, такі обставини не згадуються в переліку випадків обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів про походження товару, зазначених у листі ДФС України від 03.03.2017 № 5466/7/99-99-19-03-17 «Про здійснення верифікації (перевірки достовірності) документів про походження товару з країн Європейського Союзу».

Крім того ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2020 року та від 10.06.2020 року зобов`язано Поліську митницю Держмитслужби надати суду в строк докази звернення, станом на момент ввезення ПП «МОВІАН» товару та винесення контролюючим органом оскаржуваного рішення, до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки документа про походження товару чи надання додаткових відомостей, а також звернення до експортера, який склав декларацію інвойс, про надання всіх належні документів на підтвердження статусу походження розглядуваного товару.

Проте такі докази контролюючим органом не подані, однак Поліською митницею Держмитслужби 27.05.2020 року направлено лист до Державної митної служби України щодо направлення на перевірку документів про походження товарів, що подавалися від імені чеського підприємства AUTO SCOUT 24 S.R.O. імпортером ПП «Мовіан». Проте, від ДФС України відповіді на даний запит на час розгляду судом даної справи не надходило.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не вжив будь-яких заходів щодо отримання від ДФС України відповіді на лист про перевірку преференційного походження товару.

На думку суду, оскільки позивач подав у встановленому порядку документи необхідні для підтвердження застосування преференційного режиму до товару, ввезеного згідно із МД від 09.12.2019 №UA204130/2019/300014, щодо достовірності якого відсутні обґрунтовані сумніви, тому у відповідача були відсутні правові підстави для незастосування режиму вільної торгівлі щодо вказаного товару.

Згідно з частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідачем протиправно прийнято рішення, а саме картку відмови Пліської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2019/00001, виданої 09.12.2019 року, у зв`язку із чим така картка відмови підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Крім того, виходячи із наданих суду пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України повноважень, та з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача необхідно також задовольнити позовні вимоги про зобов`язання відповідача відновити для Приватного підприємства «Мовіан» режим вільної торгівлі (преференційний режим) до вказаного товару, що було оформлено згідно митної декларації від 09.12.2019 №UA204130/2019/300014.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року в справі №857/10732/19.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 102 грн., сплачений відповідно до квитанції від 17.03.2020 року №17-3322253/С.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2019/00001 від 09.12.2019 року.

Зобов`язати Поліську митницю Держмитслужби відновити для Приватного підприємства «Мовіан» режим вільної торгівлі (преференційний режим) до товару, що було оформлено згідно митної декларації від 09.12.2019 року № UA204130/2019/300014. Стягнути на користь Приватного підприємства «Мовіан» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби судові витрати у сумі 2 102 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «Мовіан» (43024, місто Луцьк, проспект Молоді, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 42800856).

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 43350097).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 16.07.2020 року.