Рішення № 90415300, 07.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3926/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю представника позивача Щербатова А.Л.,

представника відповідача Бірука В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Зак-Сервіс» до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Зак-Сервіс» (далі – ПП «Зак-Сервіс», позивач) звернулося з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (далі – управління Укртрансбезпеки, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 16.09.2019 року №136900.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2019 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки був складений акт №164690 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом про те, що на а/д Н-22 127км при проведенні перевірки транспортного засобу марки ЗИЛ 431412 н.з. НОМЕР_1 , що належить ПП «Зак-Сервіс» під керуванням водія ОСОБА_1 , виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезень небезпечних вантажів згідно ТТН№2019 відсутні контрольна індивідуальна книжка водія, ліцензії.

На підставі акту перевірки начальником Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончуком В. А. 16.09.2019 року було розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №136900 від 16.09.2019 року про стягнення з перевізника ПП «ЗАК-Сервіс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700 грн.

ПП «ЗАК-СЕРВІС» вважає, що зазначена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає визнанню протиправною та скасуванню, оскільки вона прийнята на підставі неправомірних висновків в акті перевірки та з порушенням норм законодавства України. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 02.08.2019 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на 127 км автомобільної дороги Н-22 «Устилуг - Луцьк - Рівне» проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

02.08.2019 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки був складений акт №164690 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом про те, що на а/д Н-22 127км при проведенні перевірки транспортного засобу марки ЗИЛ 431412 н.з. НОМЕР_1 , що належить ПП «Зак-Сервіс» під керуванням водія ОСОБА_1 , яким встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезень небезпечних вантажів згідно ТТН№2019 відсутні контрольна індивідуальна книжка водія, ліцензії.

На підставі акту перевірки начальником Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Конончуком В. А. 16.09.2019 року відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №136900 від 16.09.2019 року про стягнення з перевізника ПП «ЗАК-Сервіс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами – суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі – Закон №2344-ІІІ).

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік документів, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Як встановлено судом, 02.08.2019 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на 127 км автомобільної дороги Н-22 «Устилуг - Луцьк - Рівне» проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений постановою КМУ №422 від 20.05.2013 року (далі - Порядок №422).

Відповідно до п. З, 4 Порядку №422, був зупинений транспортний засіб марки 3ІЛ, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку №422, водій транспортного засобу марки ЗІЛ, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , надав для перевірки посадовим особам Управління Укртрансбезпеки у Волинській області наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_2 , виданого 05.07.2013р. ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Горохів, Горохівського та Локачинського районів; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки ЗІЛ, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 ; товарно-транспортну накладну №2019.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб марки ЗІЛ, номерний знак НОМЕР_1 , належить ПП «Зак-Сервіс».

Згідно пред`явленої товарно-транспортної накладної №2019 автомобільним перевізником виступило - ПП «Зак-Сервіс», замовником - ТзОВ «Тераплюс», вантажовідправником ТзОВ «Тераплюс», вантажоодержувачем - ТзОВ «Тераплюс».

Таким чином ПП «Зак-Сервіс» надавало послуги з перевезення вантажу власним транспортним засобом на замовлення ТОВ «Тераплюс» з смт. Локачі, Локачинського р-ну Волинської області до с. Новожуків, Рівненського р-ну Рівненської області.

Статтею 48 Закону передбачено перелік документів, на підставі яких виконуються внутрішні вантажні перевезення: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно ст. 2 Закону №2344-111 законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України «Про транспорт», Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст. 18 Закону №2344-111 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 №232/94- ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Згідно статті 34 Закону №2344-111 автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Отже, обов`язок позивача щодо дотримання вимог підзаконного нормативного акта - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340, передбачено чинним законодавством.

Звідси перелік документів згідно ст. 48 Закону № 2344-ІІІ не є вичерпним.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. №340, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.09.2010р. за №811/18106 (далі - Положення №340).

Відповідно до пп. 1 п. 5 вказаного вище наказу, Державна служба України з безпеки на транспорті забезпечує здійснення перевірок дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом.

Згідно з пунктом 1.3 Положення №340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними.

Водночас, пунктом 1.4 Положення №340 вказано, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:

- фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;

- під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;

- для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров`я України;

- сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

Таким чином, Положення №340 поширювалось 02.08.2019р. на ПП «Зак-Сервіс» для перевезення вантажу вантажним автомобілем на замовлення іншої юридичної особи.

Відповідно до п. 6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Під час проведення рейдової перевірки було встановлено, що транспортний засіб марки ЗІЛ, номерний знак НОМЕР_1 , не обладнаний тахографом, у зв`язку з чим, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області обґрунтовано перевірялась на предмет наявності індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 .

Крім того, як вбачається з договорів підряду на виконання сільськогосподарських робіт №01/03/19-ОП від 01.03.2019 року та №01/03/19-ЯЯ від 01.03.2019 року, усі роботи підрядника, яким є ПП «Зак-Сервіс», виконувались на оплатній основі із замовником таких робіт - ТзОВ «Тераплюс» (пункт 2.2 - «замовник зобов`язується приймати виконані роботи та проводити оплату за послуги підрядника»).

Тобто перевезення небезпечного вантажу є складовою комплексу сільськогосподарських робіт, які виконувались приватним підприємством «Зак-Сервіс» на замовлення ТзОВ «Тераплюс» в користь останнього і на оплатній основі.

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» наводить визначення поняттю «послуга з перевезення пасажирів чи вантажів» - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» вказує на те, що у разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами для автомобільного перевізника також є ліцензія на надання відповідних послуг.

Перелік видів господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню, визначений Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Відповідно до п. 24 ч. 1 статті 7 цього Закону, ліцензуванню підлягають перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вказує на те, шо перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом підлягає ліцензування в незалежності від того чи надаються послуги з перевезення небезпечного вантажу, чи такий вантаж перевозиться для особистих потреб.

Це ж саме підтверджує і Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема ч. 1 ст. 164. Відповідно до даної статті, адміністративним правопорушенням є в тому числі, але не виключно, провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензування відповідно до закону.

Статтею 3 Господарського кодексу України вказано, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. .

Відповідно до п. 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відсутність ліцензії на право перевезення небезпечного вантажу, а також індивідуальної контрольної книжки водія, зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №164690 від 02.08.2019р.

Як вбачається з графи «пояснення водія про причини порушень» акта проведення перевірки №164690 від 02.08.2019 року, водій ОСОБА_1 визнав виявлені порушення транспортного законодавства, які полягали у наданні послуг з перевезенні небезпечного вантажу без відповідної ліцензії та індивідуальної контрольної книжки водія. Своїм підписом підтвердив описані в акті проведення перевірки обставини, й сам факт того, що перевезення відбувалась на підставі ТТН №2019, яку й надав для перевірки контролюючим особам, тому посилання представника відповідача в судовому засіданні на іншу ТТН суд до уваги не приймає.

Крім того, відповідно до п. 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з п. 26 Порядку №1567, завчасно, повідомленням №40907/21/24-19 від 16.08.2019 року ПП «Зак-Сервіс» було запрошено розглядати справу на 16.09.2019 року.

На вказану дату та час розгляду справу позивач не прибув, відтак розгляд справи проводився за наявними матеріалами без його участі, що узгоджується з вимогами п. 27 Порядку №1567.

Водночас, відсутність особи під час розгляду справи, не може бути єдиною та самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки факт порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлений та нічим не спростований.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2018 року у справі №820/4810/17 де зазначено, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.09.2019 року №136900 є правомірною та такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.09.2019 року №136900 слід відмовити повністю.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «Зак-Сервіс» до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 16.07.2020 року.