Ухвала суду № 90415166, 25.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про витребування доказів

м. Вінниця

25 червня 2020 р. Справа № 120/581/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Непийводи В.Л.,

представника позивача: Білошкурського О.В.

представника відповідача: Козлачкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження питання про витребування доказів у справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

У судовому засіданні 25.06.2020 судом ініційовано питання щодо витребування особової справи ОСОБА_1 в управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації з огляду на висновки, викладені у постанові Верховного суду від 27.04.2020 у справі № 120/581/19-а.

Представник позивача ініційоване судом питання про витребування доказів підтримав. Представник відповідача щодо витребування доказів поклалася на розсуд суду.

При вирішенні питання про витребування доказів суд керувався таким.

За приписами ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким чином, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 2 ст. 72 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За приписами ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Водночас, особливості витребування доказів наведені у ст. 80 КАС України, частиною 3 якої передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Предметом оскарження у даній справі є вимога про сплату боргу відповідно до винесеної податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.12.2018 № Ф-7895-17 на підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі, направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій жодним чином не проаналізували та не дослідили, які саме виплати у спірний період позивач отримувала як застрахована особа, та чи здійснювались у такому випадку страхувальником відрахування єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування і в якому розмірі. Крім того, Верховний Суд вказав, що суди зобов`язані були встановити або спростувати факт відрахування (сплати) страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування у відповідному розмірі задля уникнення подвійного стягнення з позивача мінімального внеску ЄСВ як гарантії зарахування у пенсійний стаж відповідного періоду, дотримання вимог законодавства та положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відтак, матеріли адміністративної справи не містять доказів, які б підтверджували або спростовували факт подвійного стягнення з позивача мінімального внеску ЄСВ. Тому з огляду на викладене, суд вважає за необхідне витребувати в управління соціального захисту населення Вінницького районної державної адміністрації особову справу ОСОБА_1 .

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 73, 77, 80, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Витребувати в управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (21032, м. Вінниця, вул. Грибоєдова, 10А) особову справу ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович