Ухвала суду № 90413826, 09.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.07.2020Справа № 910/15598/19

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив

Автогосподарства"

до комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство"

(ідентифікаційний код 04012477)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Лаврінченко Т.М. - адвокат ТОВ "Трудовий колектив Автогосподарства",

від боржника не з`явились.

В судовому засіданні приймали участь: Балєв В.П. - розпорядник майна боржника, Шадріна Д.О. - предст. за дов. ГУ ДПС у м. Києві.

Присутній: Калініченко І.О. - керівник ПП "Союз правового консалтингу"

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.19 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 21.11.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/15598/19, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича.

26.12.2020 від ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 610.948, 99 грн.

13.01.2020 від розпорядника майна боржника надійшла заява про сплату основної грошової винагороди.

17.01.2020 від розпорядника майна боржника надійшов реєстр вимог кредиторів.

Постановою ПАГС від 04.02.2020 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2019.

За резолюцією керівництва справу передано для розгляду судді Паську М.В.

Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 07.04.2020.

16.03.2020 від ГУ ДПС у м. Києві надійшли докази сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 відкладено розгляд справи на 14.05.2020.

12.05.2020 від розпорядника майна боржника надійшов реєстр вимог кредиторів з письмовими висновками до нього.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1.171.200,99 грн.

Враховуючи викладене, розгляд справи призначено на 11.06.2020.

10.06.2020 від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації.

10.06.2020 від розпорядника майна боржника надійшов звіт за наслідками проведеної процедури розпорядження майном боржника.

10.06.2020 від голови комітету кредиторів надійшло клопотання про призначення керуючого санацією боржника.

10.06.2020 від арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича надійшла заява про участь у справі.

10.06.2020 від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 відкладено розгляд справи на 09.07.2020.

08.07.2020 від розпорядника майна боржника надійшли заперечення на заяву ГУ ДПС у м. Києві про відсторонення розпорядника майна боржника.

У судовому засіданні розглянувши заяву ГУ ДПС у м. Києві про відсторонення розпорядника майна боржника, суд встановив наступне.

В поданій заяві кредитор зазначає, що розпорядником майна боржника не належним чином виконує свої обов`язки покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства.

На думку кредитора розпорядником майна боржника було протиправно відмовлено йому в отриманні інформації щодо господарської діяльності боржника.

Відповідно до частин 10 та 11 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим було надано кредитору вмотивовану, законодавчо обґрунтовану відповідь, що спростовує доводи ГУ ДПС щодо допущення протиправної бездіяльності під час виконання своїх повноважень арбітражним керуючим.

Відповідно до частини 4 статті 28 КУзПБ, відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

6) наявності конфлікту інтересів.

Згідно з приписами частини третьої статті 48 КУзПБ, збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. У разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.

Частиною восьмою вказаної статті КУзПБ встановлено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема про: звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; інші питання, передбачені цим Кодексом. У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор, у разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.

Однак, при проведенні засідання комітету кредиторів 10.06.2020 року, питання, щодо припинення повноважень арбітражного керуючого оголошено не було.

Відповідно до приписів частини дев`ятої статті 48 Кодексу рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

Приписами частини одинадцятої статті 48 Кодексу передбачено, що засідання комітету кредиторів скликається та проводиться за правилами, визначеними для зборів кредиторів.

Виходячи з аналізу наведених норм, для відсторонення (усунення) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання повноважень, суд повинен ретельно дослідити виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків та надати оцінку діям арбітражного керуючого (ліквідатора), та у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання обов`язків арбітражним керуючим - відсторонити (усунути) арбітражного керуючого від виконання повноважень.

Незалежність арбітражного керуючого забезпечується його спеціальним статусом, визначеним законом та спеціальним порядком його призначення та відсторонення від виконання обов`язків.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Забезпечуючи дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого, суд керується приписами ст. 2 ГПК України, якими визначено завдання та основні засади господарського судочинства.

Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно норми ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

У відповідності зі звітами наданими суду арбітражним керуючим Балєвим В.П., підтверджується належними доказами, що останнім повністю здійснювалась всі заходи, які на нього було покладено відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

За таких обставин, відомості, що викладені у заяві ГУ ДПС у м. Києві про відсторонення арбітражного керуючого , спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, а тому твердження щодо неналежного здійснення арбітражним керуючим своєї діяльності, не відповідають фактичним обставинам, а тому, оцінка результатів роботи арбітражного керуючого є упередженою та необ`єктивною, а поведінка кредитора ГУ ДПС у м. Києві носить характер втручання у діяльність арбітражного керуючого.

Норма права, передбачена абзацом третім частини 4 статті 28 КУзПБ може бути безумовною підставою відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків за умови, що таке рішення відповідає інтересам усіх кредиторів, а кредитор ГУ ДПС у м. Києві приймає таке рішення одноособово, як представник усіх кредиторів для вирішення своїх особистих інтересів у справі, без врахування інтересів інших учасників справи та, зокрема, інших членів комітету кредиторів.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, а роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. тиїабзтиіапсііз рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ["СаШопі V. Бгасе", заява № 17862/91, §31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, §65)].

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню.

Також, у судовому засіданні, розглянувши клопотання розпорядника майна боржника № 02-01/118 від 03.07.2020, суд встановив наступне.

В поданому клопотанні розпорядник майна боржника просить суд затвердити звіт № 02-01/117 від 03.07.2020 року арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна КП КОР "Автогосподарство" за період з 21.11.2019 року по 30.06.2020 року на загальну суму 101.706,00 грн., в тому числі 37.557,00 грн. за рахунок ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Автогосподарства" та 64.149,00 грн. за рахунок боржника - Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство".

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити подане клопотання.

Також, у судовому засіданні, розглянувши клопотання розпорядника майна боржника про введення процедури санації і затвердження плану санації, а також заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2020 зборами кредиторів прийнято рішення про схвалення плану санації боржника в редакції від 02.07.2020 та звернення до суду з клопотанням про введення стосовно боржника процедури санації та затвердження плану санації.

Відповідно до частини 1 статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень:

схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;

подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації.

Відповідно до статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства з метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

У разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів із сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органом стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, які затверджують план санації, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, які повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації, а також розмір та порядок задоволення вимог, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації.

План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.

Вимоги кредиторів, які є заінтересованими особами стосовно боржника, не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.

Якщо план санації передбачає задоволення вимог окремого незабезпеченого кредитора негайно після затвердження плану санації, такі вимоги не враховуються для цілей голосування при схваленні плану санації.

План санації може містити умову про надання права одному або декільком забезпеченим кредиторам звернути стягнення на заставлене майно після затвердження плану санації господарським судом. У такому випадку такі забезпечені кредитори (у межах вимог, забезпечених заставою) не беруть участі у голосуванні щодо питання про схвалення, внесення змін або відхилення плану санації.

План санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду протягом одного робочого дня після проведення голосування.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали попереднього засідання до реєстру вимог включені вимоги першої, четвертої та шостої черг, тобто трьох класів.

У наданому та схваленому плану санації розмір та порядок задоволення вимог кредиторів не відрізняється від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено право арбітражного керуючого скликати збори кредиторів за його ініціативою.

Відповідно, до ч. 5 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів, крім іншого, належить:

- схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього;

- звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

Як встановлено та зазначено вище, зборами кредиторів, які скликані та проведені відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства розглянутий та схвалений план санації в редакції від 02.07.2020.

Судом встановлено, що боржник не є державним підприємством або підприємством у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків. Планом санації не передбачено звільнення працівників, праця яких не може бути задіяною під час його виконання. Боржник не провадить діяльності, пов`язаною з державною таємницею. Боржник не є балансоутримувачем державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства в процесі приватизації (корпоратизації).

Відповідно до частини 7 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:

план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;

план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;

розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

Відповідно до частини 8 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства.

Постановлення судом ухвали про відмову у затвердженні плану санації не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

Отже, з аналізу наведених положень Кодексу, до повноваження господарського суду належить виключно перевірка щодо дотримання сторонами процедури розгляду, схвалення та затвердження плану санації кредиторами, а також відповідність умов плану вимогам закону. При цьому, господарський суд не надає оцінку ефективності умов плану та можливості його виконання. Такий ризик несуть кредитори, які погоджуються з його умовами. Вирішення питання щодо доцільності введення процедури санації та схвалення його умов належить до компетенції кредиторів.

Суд зазначає, що кінцевою та першочерговою метою провадження у справі про банкрутство є саме можливість відновити платоспроможність боржника та відновити його господарську діяльність, а також дотримати права кредиторів щодо задоволення їх вимог.

Зважаючи на те, що у разі успішного проведення заходів, передбачених санацією боржника, вказані вище цілі можуть бути досягнуті та кредитори матимуть можливість задоволення своїх вимог та крім того є реальна можливість відновити при цьому господарську діяльність боржника, суд вважає за можливе припинити процедуру розпорядження майном та ввести процедуру санації, затвердити схвалений зборами кредиторів план санації боржника

Судом встановлено дотримання процедури розгляду та схвалення кредиторами плану санації боржника.

Згідно ч. 1 ст. 28 КУзПБ, арбітражний керуючий для виконання повноважень керуючого санацією призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.

Судом встановлено, що зборами кредиторів не визначено кандидатуру для призначення керуючим санацією боржника, однак, в матеріалах справи наявна заява розпорядника майна боржника про участь у справі в якості керуючого санацією боржника.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича.

Керуючись ст. ст. 30, 48, 49, 51, 52 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні заяви ГУ ДПС у м. Києві про відсторонення розпорядника майна боржника.

2.Задовольнити клопотання розпорядника майна боржника № 02-01/118 від 03.07.2020.

3.Затвердити звіт № 02-01/117 від 03.07.2020 року арбітражного керуючого Балєва В.П. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна КП КОР "Автогосподарство" за період з 21.11.2019 року по 30.06.2020 року на загальну суму 101.706,00 грн., в тому числі 37.557,00 грн. за рахунок ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Автогосподарства" та 64.149,00 грн. за рахунок боржника - Комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство".

4.Припинити процедуру розпорядження майном комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" (ідентифікаційний код 04012477).

5.Припинити повноваження розпорядника майна комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" (ідентифікаційний код 04012477) арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 791 від 18.04.2013).

6.Ввести процедуру санації у справі № 910/15598/19.

7.Призначити керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 791 від 18.04.2013).

8.Затвердити план санації комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" (ідентифікаційний код 04012477) в редакції, схваленій зборами кредиторів 03.07.2020.

9.Оприлюднити у встановленому ч. 4 ст. 50 Кодексом України з процедур банкрутства порядку повідомлення про введення процедури санації комунального підприємства Київської обласної ради "Автогосподарство" (ідентифікаційний код 04012477), текст якого додається.

10.З моменту винесення ухвали про введення процедури санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.

11.Копію ухвали надіслати учасникам у справі, державному реєстратору за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та відділу з питань банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

12.Ухвала набрала чинності з дати її прийняття та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя Пасько М.В.

Повний текст ухвали складено 15.07.2020.