Ухвала суду № 90413771, 14.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/148/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.07.2020 Справа № 908/2365/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С, розглянувши подання приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами

у справі № 908/2365/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік", 79008, м. Львів, вул. Пекарська, буд. 5, кв. 4; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, а/с № В-323

до відповідача Фізичної особи - підприємця Кондрашова Романа Анатолійовича, АДРЕСА_1

про стягнення коштів

заінтересована особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2

приватний виконавець: Виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович, АДРЕСА_6

за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Шимін О.П. ордер серія ВС № 1027181 від 17.06.2020;

від відповідача - Коваленко Є.С., довіреність № 252 від 21.02.2020;

від заінтересованої особи - не з`явився;

Приватний виконавець - Безмагоричних М.А., посвідчення №0302 від 26.02.2019

Суть спору:

10.06.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла подання приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича про визначення частки майна боржника та звернення стягнення на майно боржника, яким володіє спільно разом з іншими особами у справі № 908/2365/18, в якому заявник просить суд:

- визначити 1/2 частки Кондрашова Романа Анатолійовича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на житловий будинок літ А з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (РНОНМ 1489928523221), що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2322155600:05:008:0015, що йому належить спільно з дружиною, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду подання передано для розгляду судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 11.06.2020 розгляд подання призначено у відкритому судовому засіданні на 22.06.2020 на 14 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 19.06.2020 призначено проведення судового засідання по справі № 908/2365/18 22.06.2020 на 14 год. 15 хв. в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EASYCON".

Ухвалою суду від 22.06.2020 оголошено у судовому засіданні перерву до 02.07.2020 о/об 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 22.06.2020 призначено проведення судового засідання по справі № 908/2365/18 02.07.2020 на 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EASYCON".

22.06.2020 в судовому засіданні було оголошено перерву до 02.07.2020 про що постановлено відповідну ухвалу. Ухвалою суду від 02.07.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.07.2020. Судове засідання 14.07.2020 проводилось в режимі відео конференції із застосуванням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EASYCON".

Приватний виконавець обґрунтовує подання посилаючись на те, що відкрито виконавче провадження щодо боржника Кондрашова Романа Анатолійовича . Постанова про відкриття виконавчого провадження боржником не отримана та повернулась з відміткою пошти - «за закінченням встановленого строку зберігання». Добровільно боржником наказ не виконано, заходи примусового виконання рішення результатів не дали, кошти на рахунках та майно на яке можливо було звернути стягнення відсутні. Разом з тим, приватним виконавцем встановлено, що боржник перебуває в шлюбі з ОСОБА_1 . У власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок з господарськими спорудами та спорудами, який було придбано під час перебування у шлюбі з боржником. З урахуванням вимог статей 60, 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними. Просить визначити Ѕ частки Кондрашова Р.А. у майні, що належить спільно з дружиною ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» надало пояснення в яких зазначило, що у процесі здійснення виконавчого провадження, виконавцем не встановлено наявність у боржника грошових коштів, рухомого майна чи зареєстрованого за боржником нерухомого майна, на яке можливо було звернути стягнення. Придбання майна - житлового будинку, здійснено ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі з боржником та за його згодою, про що зазначено у п. 3.4 договору купівлі-продажу від 03.05.2018. Оскільки, ОСОБА_1 перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з боржником придбала житловий будинок, то з урахуванням вимог статей 60, 70 Сімейного кодексу України, об`єкт нерухомого майна є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Погоджується з позицією приватного виконавця та просить подання задовольнити.

Представник відповідача заперечив щодо подання з наступних підстав: житловий будинок належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Визначення частки на майно можливе лише в загальному процесі за окремим позовом, а не під час розгляду подання приватного виконавця. Кондрашов Р.А. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання. Будинок придбано за власні накопичені кошти дружини, а також на кошти її брата ОСОБА_3 . Від виконання судового рішення боржник не ухиляється, однак виконати не в змозі за відсутності фінансової можливості. Просить у задоволенні подання відмовити.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилась, письмові заперечення щодо подання не надсилала. Ухвали суду надсилались на адресу ОСОБА_1 за адресою визначеною у поданні: АДРЕСА_2 Леваненвського буд. 14.

Заслухавши представників учасників судового процесу, дослідивши надані сторонами докази суд установив.

На розгляді Господарського суду Запорізької області перебувала справа за позовом Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.01.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік", м. Львів до відповідача Фізичної особи - підприємця Кондрашова Романа Анатолійовича, м. Запоріжжя про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Кондрашова Романа Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" 3% річних в розмірі 39 383,39 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 142 094,99 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2722,18 грн.

На виконання рішення суду у даній справі 06.03.2019 видано наказ про примусове стягнення.

12.11.2019 на адресу Кондрашова Романа Анатолійовича була надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження № 60585633 про стягнення з Кондрашова Р.А. на користь ТОВ «Тропік» заборгованості у розмірі 39 383,39 грн - 3% річних, 142 094,99 грн інфляційних витрат, 2722,18 грн витрат про сплату судового збору. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно.

Приватним виконавцем Безмагоричних М.А. вживались заходи примусового виконання рішення суду, а саме:

- за параметрами пошуку до Пенсійного фонду України по боржнику інформації не знайдено;

- згідно з відповіддю на запит № 80644022 від 12.11.2019 до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи інформація в ДРФО відсутня;

- платіжна вимога № 101 від 02.12.2019 про стягнення з Кондрашова Романа Анатолійовича коштів у сумі 203 093,61 грн, повернулась з банку Акціонерне товариство «Універсал Банк» 05.12.2019 без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника;

- платіжна вимога № 102 від 02.12.2019 про стягнення боргу в сумі 203 093,61 грн, повернулась 05.12.2019 без виконання АТ «МетаБанк» у зв`язку з тим, що рахунок № 26003397801 фізичної особи - підприємця Кондрашова Романа Анатолійовича закрито 30.12.2012;

- за відповіддю на запит № 77724241 від 13.04.2020 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником Кондрашорв Роман Анатолійович транспортних засобів, за останнім у МВС відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби.

Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради надано відповідь на запит № 01-71/2098 від 24.02.2020 за якою, Кондрашов Роман Анатолійович ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 09.02.2010 по теперішній час.

За результатами розгляду подання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами суд вважає, що подання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Станом на дату звернення з поданням до суду, боржником не вчинено будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду. Крім того, в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржником не було надано декларацію про доходи та майно, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб.

Постанова в рамках виконавчого провадження направлена рекомендованою поштою, але повернулась на адресу приватного виконавця з відміткою «про закінчення терміну зберігання». Тобто боржнику відомо про існування боргу, відомо про відкриття виконавчого провадження і він ігнорує вимоги приватного виконавця. Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження», та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив та з письмовими заявами до виконавця не звертався.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» саме виконавець визначає обсяг дій, які слід вчинити для виконання судового рішення.

З метою реалізації функції Держави щодо забезпечення виконання судових рішень (ст. 129-1 Конституції України), а також належної реалізації повноважень та обов`язків, покладених на приватного виконавця Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Законом України «Про виконавче провадження» при виконанні судових рішень, приймаючи до уваги дії (бездіяльність) боржника, що ускладнюють виконання рішення, виконавець вважає, що є необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яке перебуває в інших осіб. Необхідність обумовлена тим, що на сьогоднішній день виконавцем здійснені усі можливі та необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, проте виконання рішення унеможливлюється внаслідок ігнорування боржником законних вимог приватного виконавця та вчинення дій (бездіяльності), які спрямовані на ухилення від виконання рішення.

Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 26.02.2020 між Кондрашов Роман Анатолійович ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 - Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що видано свідоцтво про шлюб від 26.09.2014 серія НОМЕР_3 . На час розгляду подання шлюб не розірвано.

03.05.2018 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу будинку. Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Щербиною Г.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 274.

Предметом вказаного договору виступає нерухоме майно, а саме: житловий будинок літ. А з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, житловою площею 37,6 кв.м., загальною площею 66,8 кв.м. Будинок розташовано на земельній ділянці площею 0,1500га, якій присвоєно кадастровий номер 2322155600:05:008:0015. Право власності на земельну ділянку, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01 не оформлена будь-яким чином, передбаченим чинним законодавством України і питання про її оформлення не вирішувалось.

Відповідно до п. 3.4 договору купівлі-продажу, покупець в особі представника доводить до відома продавця в особі представника, та усіх заінтересованих у тому осіб, заявляє та гарантує наступні факти: купівля здійснюється покупцем за згодою чоловіка Кондрашова Романа Анатолійовича , 1971 року народження, яку отримано у встановленому законом порядку. Відповідну заяву додано до документів, необхідних для посвідчення цього договору. Справжність підпису на заяві засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Полянським Віктором Миколайовичем 27.04.2018 за реєстровим № 504. Цей факт доведено до відома продавця в особі представника.

Згідно з Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.02.2020, за фізичною особою ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 зареєстровано об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, літ. А, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 66,8 кв.м., житлова площа 37,6 кв.м., адреса: АДРЕСА_2. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу серія та номер 274. Виданий 03.05.2018, видавник: приватний нотаріус Щербина Г.Ю., форма власності приватна.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у ЗУ «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ЕСНR 1999-У).

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

На підставі ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав. їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації. Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи ї моменту його державної реєстрації.

Положеннями ст. 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними.

Відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка, є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Зазначає, що будинок придбано дружиною частково за особисті накопичені кошти в розмірі 5500 доларів США (за офіційним курсом на час придбання валюти приблизно 44 000,00 грн) та кошти у розмірі 60 000,00 грн, які їй подарував брат. Та у період з 23.11.2011 по 26.03.2013 ОСОБА_1 займалась підприємницькою діяльністю, від якої отримувала певний прибуток.

На підтвердження таких обставин надав наступні документи:

- реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з даними фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 за даними якої обліковано суми заробітку для нарахування пенсії: 2002 рік - 256,04 грн; 2005 рік - 3604,00 грн; 2006 рік - 4375,00 грн; 2007 рік - 12 332,11 грн; 2008 рік - 22 440,88 грн; 2009 рік - 25 316,69 грн; 2010 рік - 25 377,33 грн; 2011 рік - 13 978,29 грн; 2012 рік - 13 177,00 грн; 2013 рік - 0,00 грн; 2014 рік - 29 432,40 грн; 2015 рік - 31 587,11 грн; 2016 рік - 138 565,00 грн; 2017 рік - 91 112,71 грн; 2018 рік - 41 073,10 грн; всього до 2018 року 411 554,92 грн, всього 452 628,02 грн;

- нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_3 (брат ОСОБА_1 ) від 26.06.2020 про те, що в травні 2018 року подарував сестрі ОСОБА_1 60 000,00 грн на придбання житлового будинку;

- податкові декларації фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за 2017 рік сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності - 37 585,64 грн; за 2018 рік сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності - 24 336,87 грн; уточнююча податкова декларація про майновий стан і доходи - сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого від господарської діяльності 38 888,88 грн.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що надані представником відповідача документи є недостатніми доказами, які підтверджують наявність коштів на придбання житлового будинку, оскільки відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу житлового будинку погоджена сторонами ціна продажу об`єкту нерухомості становить 198 000,00 грн.

Доказів накопичення власних коштів у розмірі 5500 доларів США не надано, саме лише посилання на їх наявність не підтверджує такі обставини. Враховуючи загальний період накопичення коштів ОСОБА_1 , а саме з 2002 року по 2017 роки (16 років) сума заробітку в розмірі 411 554,92 грн є незначною та в середньому за місяць становить 2143,52 грн, та повинна була витрачатися не лише накопичення коштів, але і на особисте життя (їжу, одяг). Крім того, ОСОБА_1 має трьох дітей: донька ОСОБА_6 2004 рн.н, донька ОСОБА_7 2015 р.н., син ОСОБА_8 2015 р.н., що також потребує витрат на їх утримання.

Доказів на підтвердження дарування братом ОСОБА_3 своїй сестрі ОСОБА_1 коштів у розмірі 60 000,00 грн, також не надано. Заява свідка надана на підтвердження дарування коштів не відповідає вимогам ст. 88 ГПК України, а саме не містить підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені й інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Громадянин ОСОБА_3 у заяві свідка зазначає, що подарував сестрі кошти у розмірі 60 000,00 грн. Однак, відповідно до ч. 5 ст. 719 Цивільного кодексу України, договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Доказів укладення договору дарування у письмовій формі з нотаріальним посвідченням не надано.

ОСОБА_1 , не була залучена до у справі № 908/2365/18 за позовом ТОВ «Тропік» про стягнення коштів з фізичної особи Кондрашвоа Р.А. в якості третьої особи на підставі ч. 2 ст. 51 ГПК України, оскільки спір не стосувався її прав та обов`язків.

Подання з додатками приватного виконавця Безмагоричних М.А. від 09.06.2020 № 1296 було надіслано на адресу ОСОБА_1 - 03.06.2020, про що свідчить опис вкладення у цінний лист. Відтак твердження про не надсилання на адресу зацікавленої особи подання з додатками є безпідставним.

З урахуванням наведеного, заперечення представника відповідача про те, що житловий будинок разом із господарськими спорудами не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки були придбані дружиною за особисті кошти та кошти брата та боржник не володіє ним спільно з дружиною є безпідставними, оскільки за змістом статей 368 Цивільного кодексу України, статей 57, 60, 70 Сімейного кодексу України, належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством резюмується, і тільки якщо один з членів подружжя доведе, що майно було придбане за особисті кошти, то спірне майно втрачає статус спільного сумісного і стає особистою приватною власністю цього члена подружжя.

Доказів придбання житлового будинку за особисті кошти та того, що частка боржника становить менше Ѕ суду не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 335 Господарського процесуального кодексу України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншим особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

За наявних доказів та вимог чинного законодавства України суд вважає, що подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно з іншими особами підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 255, 335 Господарського процесуального кодексу України суд

постановив:

Задовольнити подання приватного виконавця Безмагоричних Микити Андрійовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Визначити 1/2 частини частки у майні - житловому будинку літ. А з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , (рнонм 14899285223221), що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2322155600:05:008:0015, яким Кондрашов Роман Анатолійович ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) володіє спільно з дружиною ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України протягом 10 днів з дня її проголошення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусу хвороби (COVID-19)», розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту:

« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 16.07.2020.

Суддя І. С. Горохов