Ухвала суду № 90413756, 15.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/24/13-4/76/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.07.2020 Справа № 908/1236/13

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву Концерну “Міські теплові мережі” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково по справі №908/1236/13

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача: Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

про стягнення суми 111008413,30 грн.

За участю представників сторін

Від ПАТ Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (стягувача): не з`явився;

Від Концерну “Міські теплові мережі” (заявника): Югаєв М.В., довіреність №739/20-19;

Від ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”: не з`явився.

УСТАНОВИВ

06.07.2020 до Господарського суду Запорізької області від Концерну “Міські теплові мережі” надійшла заява від 30.06.2020 р. за вих. №2698/20 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2020 вказану заяву передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2020 заяву Концерну “міські теплові мережі” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 15.07.2020. Запропонувати сторонам у справі та третій особі у строк до 15.07.2020 подати до суду свої пояснення по суті заяви з їх документальним обґрунтуванням.

У судовому засіданні 15.07.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України дану ухвалу постановлено в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.07.2020 представник заявника підтримав доводи викладені у заяві, просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 у справі №908/1236/13 в частині стягнення з Концерну “Міські теплові мережі” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” пені в розмірі 720 450, 40грн., 3% річних в розмірі 2 540 848, 07 грн., інфляційних втрат в розмірі 11 957, 86 грн.

В обґрунтування заяви Концерн “Міські теплові мережі” посилається на ч. 1 ст. 598 ЦК України, якою визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Отже, враховуючи, що несплачені суми пені в розмірі 720 450, 40грн., 3% річних в розмірі 2 540 848, 07 грн., інфляційних втрат в розмірі 11 957, 86 грн., нарахованих на суму заборгованості за поставлений природний газ, згідно договору на постачання природного газу № 14/6705/12 від 31.10.2012, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 р. у справі №908/1236/13, підлягають списанню на підставі ч. 1 ст. 7 Закону №1730-VІІІ, вважає, що обов`язок відповідача по оплаті 720 450, 40 грн. пені, 2 540 848, 07 грн. 3% річних, 11 957, 86 грн. інфляційних втрат за вищевказаним рішенням і наказом слід вважати припиненим.

Представники Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” в судове засідання 15.07.2020 не з`явилися, правову позицію по суті заяви не висловили, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, у відповідності до норм Господарсько процесуального Кодексу України.

06.07.2020 ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” отримало від Концерну “Міські теплові мережі” копію заяви від 30.06.2020 р. за вих. №2698/20 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0160139105254.

Зважаючи на стислий строк розгляду заяви, суд вирішив за доцільне розглядати заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково за відсутністю представника ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Розглянувши заяву Концерну “Міські теплові мережі” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково по справі №908/1236/13, дослідивши та проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд знаходить підстави для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 у справі №908/1236/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з Концерну «Міські теплові мережі» (далі - Концерн «МТМ») суму 89704563,17 грн. - основного боргу, 720450,40 грн. - пені, 11957,86 грн. - інфляційних втрат, 2540848, 07 грн. - 3% річних та 61661,69 грн. судового збору. Розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2016р. по справі №908/1236/13 в частині стягнення з концерну “Міські теплові мережі” на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 89704563 грн. 17 коп. - основного боргу, 720450 грн. 40 коп. – пені, 11957 грн. 86 коп. – інфляційних втрат, 2540848 грн. 07 коп. – 3% річних та 61661 грн. 69 коп. судового збору, на п`ятдесят місяців з листопада 2016 р. до 01.01.2021, зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частками по 1860789 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 62 коп., а в останньому місяці (грудні 2020 р.) – 1860789 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 81 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2016 рішення від 15.11.2016 у справі №908/1236/13 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 по справі №908/1236/13 залишено без змін.

26.07.2017 на виконання рішення від 15.11.2016 по справі №908/1236/13 господарським судом Запорізької області видано наказ про його примусове виконання.

Наказ господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 по справі №908/1236/13 на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби не перебуває.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Концерну “МТМ” згідно рішення №908/1236/13 утворилася за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 і не погашена станом на 31.12.2016 за договором купівлі - продажу природного газу, укладеного між Концерном “МТМ” і ПАТ “НАК “Нафтогаз України” від 31.10.2012 №14/6705/12.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон №1730-VIII), яким, згідно преамбули, визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Таким чином, метою прийняття Закону №1730-VIII стало поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.

Приписами ст. 3 Закону №1730-VIII визначено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.08.2017 №190 Концерн “МТМ” включено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Відповідно до ст. 5 Закону №1730-VIII реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року. Кредиторська заборгованість теплопостачальних організацій за спожитий природний газ (основний борг), використаний станом на 01.07.2016, не погашена станом на 31.12.2016, підлягає реструктуризації на 60 місяців.

Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2018 у справі № 910/397/18, укладено договір № 1/0210 від 02.10.2017 про реструктуризацію шляхом розстрочення на 60 календарних місяців основної заборгованості за спожитий природний газ (до вересня 2022 включно). Сума, яка підлягала реструктуризації з основного боргу становила 182 808 934,32 грн. До неї не включено суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань, нарахованих на заборгованість, в тому числі підтверджені судовим рішенням. Строк дії Договору реструктуризації з 20.10.2017 до 30.10.2022.

До складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється за Договором реструктуризації увійшла кредиторська заборгованість за спожитий природний газ, використаний Концерном “МТМ” для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла у Концерну “МТМ” перед ПАТ “НАК “Нафтогаз України” станом на 01.07.2016 та не погашена до 31.12.2016, згідно з договорами купівлі-продажу природного газу серед яких договір від 31.10.2012 № 14/6705/12 (у справі №908/1236/13).

З матеріалів справи вбачається, що Концерном “МТМ” виконаний договір №1/0210 від 02.10.2017 про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, укладений між Концерном “МТМ” та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 20.07.2017, згідно рішення господарського суду м. Києва від 03.04.2018 у справі №910/397/18, і заборгованість ПАТ "НАК "Нафтогаз України” сплачена в повному обсязі в сумі 182808934,32 грн., що підтверджується реєстром і копіями платіжних доручень.

В матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків за договором №1/0210 від 02.10.2017 про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ (сальдо на 23.04.2020).

Також матеріалами справи (копіями платіжних доручень) підтверджується, що Концерн “МТМ” виконав рішення господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 у справі №908/1236/13 в частині погашення основного боргу на суму 89704563, 17грн. та судового збору в розмірі 61661, 69 грн.

Отже, у зв`язку з частковою оплатою залишок, що підлягає стягненню за наказом від 26.07.2017 у справі №908/1236/13 становить 3273256, 33грн., а саме: пеня – 720450, 40 грн.; 3% річних – 2540848, 07грн.;інфляційні втрати - 11957, 86 грн.

У відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1). Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.2).

Частиною 1 ст. 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 160 ГПК України встановлено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням або з інших причин.

За умовами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

30.11.2016 набрав чинності Закон № 1730-VIII, у преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно приписів ст. 1 Закону №1730-VIII, заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості (абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VIII). Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VIII). Учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (абз. 12 ч. 1 ст. 1 - Закону №1730-VIII).

Статтею 2 Закону № 1730-VIII передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 5 Закону № 1730-VIII реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.

За умовами ч. 1 ст. 7 Закону №1730, на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

При цьому, судом враховується, що ч. 1 ст. 7 Закону №1730-VIII є нормою прямої дії. Виконання цієї норми не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий газ відповідно до договору про реструктуризацію.

Аналогічні положення викладені у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №908/2113/16.

Враховуючи, що несплачені суми пені, 3% річних і інфляційних втрат, нарахованих на суму основної заборгованості за поставлений природний газ, згідно договору про постачання природного газу від 31.10.2012 №14/6705/12, присуджених до стягнення рішенням господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 у справі №908/1236/13 і примусове стягнення яких передбачено наказом господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 у справі №908/1236/13, підлягають списанню на підставі ч. 1 ст. 7 Закону №1730-VIII, обов`язок Концерну «МТМ» по оплаті пені в сумі 720 450,40 грн., інфляційних втрат в сумі 11 957,86 грн., 3% річних в сумі 2 540 848,07 грн. слід вважати припиненим.

Концерн “МТМ” включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії за наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.08.2017 № 190.

Матеріалами справи підтверджено виконання Концерном “Міські теплові мережі” умов договору №1/0210 від 02.10.2017 про реструктуризацію заборгованості щодо погашення заборгованості, що була предметом розгляду у справі №908/1236/13.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог боржника - Концерну “Міські теплові мережі”, а також про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 у справі №908/1236/13 в частині стягнення з Концерну “Міські теплові мережі” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” пені в сумі 720450, 40 грн., 3% річних в сумі 2540848, 07грн. та інфляційних втрат в сумі 11957, 86 грн.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Концерну “Міські теплові мережі” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково по справі №908/1236/13 задовольнити повністю.

2. Визнати наказ господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 по справі №908/1236/13 в частині стягнення з концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 720450 (сімсот двадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн. 40 коп. – пені, 11957 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 86 коп. – інфляційних втрат, 2540848 (два мільйони п`ятсот сорок тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 07 коп. – 3% річних, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2020.

Суддя Н.Г. Зінченко