Ухвала суду № 90411882, 27.03.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7587/20

Провадження № 1-кс/760/3122/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвиненко Н.В., за участі: прокурора Бушуєва Є.О., слідчого Сергійка О.В., захисника Клименка Е.Н. (свідоцтво № 1732/10 від 30.03.2000р. про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер), підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Сергійка О.В., погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області Бушуєвим Є.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з вищою освітою, одружений, працює на посаді головного технолога ДП «Попівський експериментальний завод», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 32018110000000020 від 06.03.2018р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в рамках кримінального провадження № 32018110000000020 від 06.03.2018р., яке розслідується за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що тимчасово виконуючий обов`язків директора ДП «Попівський експериментальний завод» ОСОБА_2 , діючи у складі організованої групи за участі завідувача виробничої лабораторії вказаного підприємства ОСОБА_3 та головного технолога (інженера-ректифікатора) ОСОБА_1 , а також невстановлених досудовим розслідуванням осіб, будучи службовою особою та усвідомлюючи покладені на нього згідно Посадових інструкцій обов`язки, будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок виробництва та обігу підакцизних товарів, в порушення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481 відповідно до якої - виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу - на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензій, вимог регламентованих ТУ У 24.6-35059718-001:2009 «Розріджувач багатофункціональний», також порушуючи законодавство України про обіг підакцизних товарів, до яких згідно п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України відноситься спирт етиловий, в порушення ст. 7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідного до якої господарська діяльність з виготовлення спирту етилового підлягає ліцензуванню, достовірно знаючи, що підприємство не має спеціального дозволу (ліцензії) на заготовлення підакцизного товару - спирту етилового, одержання якого передбачено законодавством України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, з корисливих мотивів, для досягнення своєї протиправної мети, спрямованої на збагачення учасників організованої групи, в період з початку 2019 року по 20 грудня 2019 року, за допомогою обладнання та працівників ДП «Повіський експериментальний завод», у виробничих приміщеннях вказаного підприємства, розташованих за адресою: Сумська обл., Конотопський район, с. Попівка, вул. Братів Ковтунів, буд. 1, в порушення вимог регламентованих ТУ У 24.6-35059718-001:2009 «Розріджувач багатофункціональний», незаконно виготовили спирт етиловий у кількості 704,55 тон під виглядом виробництва продукції «Розріджувач багатофункціональний».

06.03.2018р. відомості про вказані злочини внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України під № 32018110000000020.

13.03.2020р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

В клопотанні слідчим, за погодженням з прокурором, постановлено питання про застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.

Під час судового розгляду прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник Клименко Е.Н. та підозрюваний ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки пред`явлена органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою та не підтверджується здобутими під час досудового розслідування доказами.

Крім того, захисник зазначив, що стороною обвинувачення не було надано вагомих доказів, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а наведені в клопотанні доводи є не більш ніж припущення.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважаю, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України, а саме: у незаконному виготовленні спирту етилового, що становить загрозу для життя і здоров`я людей, вчиненого організованою групою.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчим долучені до матеріалів клопотання зібрані під час досудового розслідування докази.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час судового розгляду клопотання, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органами досудового розслідування вилучені під час обшуків необхідні речі та документи, які мають значення в даному кримінальному провадженні, крім того, прокурором не надано слідчому судді доказів, що ОСОБА_1 вчиняв або може продовжити вчиняти активні дії, спрямовані на знищення вказаних речей та документів, або має до них доступ.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру пройшов незначний проміжок часу, та він має в наявності паспорт для виїзду за кордон, тому слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування від органів досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеним і існування ризику впливу на інших підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного технолога ДП «Попівський експериментальний завод», вчинив інкримінований йому злочин, та на даний час продовжує працювати на посаді головного технолога ДП «Попівський експериментальний завод», тому може і надалі підтримувати особисті зв`язки як із іншими підозрюваними, так із свідками у даному провадженні, які були підлеглими ОСОБА_1 та відповідно до своїх посадових обов`язків, безпосередньо підпорядковувалися йому, тому виходячи з його авторитетної репутації, може мати на них вплив.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

У практиці Європейського суду з прав людини визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, проте суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

Враховуючи, що слідчому судді прокурором не доведено наявність обставин, які вказують про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан (одружений, працює на посаді головного технолога ДП «Попівський експериментальний завод»), а також те, що він раніше не судимий, вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 43 000грн. та зобов`язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 покласти на нього наступні обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з працівниками ДП «Попівський експериментальний завод», поза межами процесуальних дій, здати на зберігання до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, які в сукупності з тим розміром застави, яка до ОСОБА_1 застосована, повинні достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити, у подальшому, його належну процесуальну поведінку у даному провадженні.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 184, 193-194, 196, 481, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Сергійка О.В. - задовольнити частково.

В задоволенні клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді застави та зобов`язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.

Розмір застави визначити у сумі 43 000 грн. (сорок три тисячі гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: НОМЕР_1; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто до 27.05.2020р., включно, наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи,

- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з працівниками ДП «Попівський експериментальний завод», поза межами процесуальних дій,

- здати на зберігання до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Київської області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: М.В. Вишняк