Рішення № 90411538, 15.07.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3109/20

Справа №760/30399/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді Усатової І.А.

при секретарі: Омелько Г.Т.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гюнсел» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої перевізником, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 04.11.2019 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Гюнсел» та просив стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 341,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 7 000,00 грн.

Вказує, що 08.05.2019, перебуваючи в м. Дніпро, слідував до свого постійного місця проживання в м. Київ.

Оскільки користується пільгами згідно п.7 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», звернувся у касу для отримання безкоштовного білету. У підтвердження вищезазначеного надав працівнику каси посвідчення НОМЕР_1 від 20.07.2016 та талони.

Вказує, що працівник каси відмовила позивачу у наданні безкоштовного білету, вказавши, що видача безкоштовних пільгових квитків на автобусні рейси ТОВ «Гюнсел» не передбачена.

Виходячи з того, що потрібно було їхати до Києва, він був вимушений позичити у своєї матері, яка є пенсіонеркою грошові кошти, і придбати білет, який коштує 315,00 грн.

Внаслідок неправомірних дій, з підстав ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначає, що йому спричинена відповідачем моральна шкода, яка становить 7000,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що працівники TOB «Гюнсел» неправомірно привласнили належні позивачу грошові кошти та порушили його права як споживача, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

04.11.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючій судді Усатовій І.А.

Ухвалою суду від 06.11.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

28.12.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ «Гюнсел» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 7000 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 341,00 грн. просить відмовити.

Зазначає, що за відсутності факту безпідставної відмови у пільговому перевезенні позивача, перевізник не вчиняв правопорушення діючого законодавства України щодо перевезення пільгової категорії громадян, та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ТОВ «Гюнсел» матеріальної шкоди є необґрунтованими, пред`явлені до неналежного відповідача та у даній справі та не підлягають задоволенню.

Вказує, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та з урахуванням відсутності вини відповідача, не підлягають задоволенню.

Оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Позивач, звертаючись до суду з позовом вказує, що звернувся до каси для отримання безкоштовного білету на проїзд автобусним транспортом за маршрутом Дніпро - Київ, оскільки користується пільгами згідно п. 7 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У підтвердження вищезазначеного надав працівнику каси посвідчення НОМЕР_1 від 20.07.2016 та талони, однак працівник каси відмовила йому у наданні безкоштовного білету, вказавши, що видача безкоштовних пільгових квитків на автобусні рейси ТОВ «Гюнсел» не передбачена, через що він придбав квиток на цей же рейс в цій же касі за повну вартість 315,00 грн., вказаними діями відповідач неправомірно привласнив належні позивачу грошові кошти та порушив його права як споживача.

На підтвердження зазначеного, позивачем долучено до позовної заяви квиток № 166222 від 08.05.2019 на маршрут Дніпро - Київ, де перевізником зазначено ТОВ «Гюнсел». (а.с.14)

Так, згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких доказів які б підтверджували позицію позивача суду не надано.

З відповідей Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.05.2018 № 1515/18/23-19 та Державної служби України з безпеки на транспорті № 3451/03/15-19 від 28.05.2019 (а.с. 7, 8) не вбачається будь-якого факту, що зазначений позивачем.

У даній відповіді № 1515/18/23-19 посилання на документування інспекторами за наслідками перевірки порушення вимог закону в діях відповідача, ніяк не пов`язане з вимогами позивача. А тому судом до уваги не приймається.

Квиток, що наявний в матеріалах справи немає ідентифікуючих ознак, а саме, що був придбаний позивачем та також не може бути доказом у справі.

Також, суд зазначає, що позивачем, в тому числі, не надано доказів звернення до касира з проханням про придбання пільгового квитка, і як і, власне, самої відмови у його продажі.

Інших будь-яких доказів, які б вказували на вину відповідача позивачем не надано.

Тобто, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки не вбачає порушень відповідачем прав позивача.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Гюнсел» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої перевізником.

Керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 15, 76,81, 89, 206, 258, 263, 264, 65, 273, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. А. Усатова