Рішення № 9041100, 18.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

18.02.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" лютого 2010 р.Справа № 21/32

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Коло - Маркет”,

вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021

Відповідач:Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа

ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 17500

Предмет спору: про стягнення заборгованості 2360,62 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Буцко П.І., юрисконсульт, довіреність № 10 від 05.01.2010 року.

Відповідач: не зявився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Коло - Маркет” подано позов до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2360,62 грн. (2168,68 грн. основного боргу, 159,51 грн. пені, 32,43 грн. трьох відсотків річних).

Розгляд справи було відкладено через неявку відповідача в судове засідання 09 лютого 2010 року.

Представником позивача подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 09 лютого 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання представника позивача про залучення документів до матеріалів справи підлягає задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

03 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Коло - Маркет” та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № 181, у відповідності до якого позивач зобовязався поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартості, на умовах, передбачених Договором.

Фактично, зазначений вище договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар, загальною вартістю 2168,68 грн. по видаткових накладних:

- № А-00000827 від 12.11.2008 року на суму 444,43 грн. /а.с. 9/;

- № А-00000828 від 12.11.2008 року на суму 71,00 грн. /а.с. 10/;

- № РН-0005871 від 19.02.2008 року на суму 1036,85 грн. /а.с. 11/;

- № РН-0005873 від 19.02.2008 року на суму 616,40 грн. /а.с. 12/.

У відповідності до п. 6.1. Договору № 181 від 03 січня 2008 року, відповідач зобовязався здійснювати оплату вартості товару протягом 8 (восьми) календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідачем, в порушення умов укладеного договору, вартість отриманого товару не оплачено. Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 32 від 18 лютого 2009 року з вимогою погашення заборгованості. Про отримання відповідачем 19.02.2009 року претензії свідчить повідомлення про вручення в матеріалах справи /а.с. 27/. Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість не погашено.

Таким чином, у відповідності до наданих документів та матеріалів справи, станом на дату подачі позовної заяви до суду, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 2168,68 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2168,68 грн. боргу за поставлений товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 159,51 грн. за період з 28.02.2008 року по 21.05.2009 року /розрахунок в матеріалах справи /а.с. 13//, нараховану у відповідності до п. 8.2. Договору № 181 від 03 січня 2008 року, згідно з яким, відповідач за порушення термінів перерахування платежів сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських відносин зобовязаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 159,51 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 32,43 грн. трьох відсотків річних за період з 28.02.2008 року по 21.05.2009 року /розрахунок в матеріалах справи /а.с. 13//.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити 3% річних від простроченої суми.

На підставі викладеного вище, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 32,43 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 17500, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, розрахункові відомості відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Коло - Маркет” (14021, м. Чернігів, вул. Широка, 2, код ЄДРПОУ 24838044, р/р 26003958721241 в АКБ „Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012) 2168,68 грн. основного боргу, 159,51 грн. пені, 32,43 грн. трьох відсотків річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.