Рішення № 9040980, 16.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

16.02.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”11” лютого 2010 року справа № 11/43

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Брас-Плюс”,

юридична адреса: вул. Харківська, 2/7, м. Чернігів, 14000

поштова адреса: вул.. 50 років СРСР, 5, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Субєкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець

ОСОБА_1

АДРЕСА_1, 14000

Предмет спору: про визнання права власності

Суддя Бобров Ю.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Коровкевич П.Г., довіреність № 10/02 від 10.02.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 260 від 05.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Брас-плюс” подано позов до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання права власності на будівлі, які розташовані по АДРЕСА_3 позначені в інвентаризаційній справі № 14552, літерою Б?, а саме за номерами приміщення № 4-1-, загальною площею 15,5 м?, № 4-2, загальною площею 14,3 м??, № 4-3, загальною площею 0,6 м?, № 5-1, загальною площею 31,6 м?.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 11.01.2007р. між ним та відповідачем укладено договір здачі в операційну оренду нежитлового приміщення, за яким другому надавалось право оренди частини майна, що належить позивачу на праві власності, а саме, двох навісів загальною площею 72 м? (по 36 м? кожен) за адресою АДРЕСА_3. Протягом дії договору оренди відповідач здійснив корисні поліпшення названого майна, не повідомивши про це орендодавця, чим порушив та приписи ст. 778 Цивільного кодексу України. Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації було встановлено факт і відображено у інвентаризаційній справі, що площа яку займали обидва навіси з 72 м? зменшилася до 62 м?. Позивач зазначає, що відповідно до п. 7.4 договору оренди та ст. 332 Цивільного кодексу України особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ. Посилаючись на вищевказане, позивач просить визнати за ним право власності на самочинно перероблену відповідачем будівлю.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги визнає, зазначаючи, що відповідачем, дійсно, не були враховані положення п. 7.4 договору оренди від 11.01.2007р. Тому, позивач дійсно має право власності на будівлі, право власності на які просить визнати позивач.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ наступне.

Як свідчать матеріали справи, 18.04.2005р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Брас-плюс” (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець продав покупцю підвальне приміщення загальною площею 89,5 м?, дві капітальні будівлі навісу з заасфальтованим майданчиком площею 36 м? кожна, капітальну будівлі зовнішньоторговельного навісу 600 м?, які розташовані по АДРЕСА_3.

11.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Брас-плюс” (орендодавцем) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір здачі в операційну оренду нежитлового приміщення (далі Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в операційну оренду нежитлове приміщення навіси, загальною площею 72м? (по 36 м? кожен)(яке знаходиться у орендодавця на праві власності), що розташоване за адресою АДРЕСА_3 згідно з актом приймання-передачі майна в операційну оренду, що є невідємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору).

В п. 2 Договору зазначено, що майно передається в операційну оренду для здійснення господарської діяльності орендаря.

Відповідно до п. 6.1, Договір діє з 11.01.2007р. до 08.01.2008р.

Актом приймання-передачі майна з оперативної оренди від 11.01.2007р. позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування нежитлове приміщення навіси, загальною площею 72м?, що розташоване за адресою АДРЕСА_3

Порушуючи умови договору оренди, відповідач самовільно здійснив перебудову та перепланування навісів. Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації було встановлено даний факт і відображено у інвентаризаційній справі № 14552, при цьому площа, яку займали обидва навіси з 72 м?, зменшилася до 62 м?.

В акті прийомупередачі також зазначено, що орендарем самовільно здійснена перебудова та перепланування навісів, в звязку з чим загальна площа новостворених обєктів нерухомості зменшилася, у порівнянні із початковою орендованою площею. В наслідок самочинного будівництва (перепланування) створено будівлі, які розташовані по АДРЕСА_3 та позначені в інвентаризаційній справі № 14552, літерою Б?, а саме за номерами приміщення 4-1, загальною площею 15,5 м?, № 4-2, загальною площею 14,3 м??, № 4-3, загальною площею 0,6 м?, № 5-1, загальною площею 31,6 м?.

Листом - вимогою від 12.01.2010р. № 12-1 ФОП ОСОБА_1 повідомив ТОВ „Брас-Плюс” про здійснення ним корисних поліпшень орендованого нежитлового приміщення та просив відшкодувати йому суму коштів, витрачену на такі поліпшення.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що у випадку здійснення корисних поліпшень орендованого майна орендарем без згоди орендодавця, орендар не має права на відшкодування витрат здійснених на таке поліпшення, і такі поліпшення переходять у власність орендодавця безоплатно, в незалежності від того чи є вони віддільними від орендованого майна чи ні, чи внаслідок цих поліпшень створена нова річ. Для захисту свого права власності орендодавець має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на таке майно (нову річ), як рухоме так і нерухоме.

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які неможна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 332 ЦК України передбачені правові підстави набуття права власності на перероблену річ. Переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.01.2006р. є користувачем земельної ділянки загальною площею 0,2129 га, розташованої в АДРЕСА_3 Згідно п. 5, цей договір укладений на 5 років. Тобто, до 25.01.2011р.

Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що всі поліпшення, які зроблені відповідачем є власністю позивача. Крім того, зважаючи на те, що дані поліпшення не просто є невіддільними від орендованого майна, а фактично в процесі здійснення таких поліпшень створена нова річ, то право власності на таку річ належить позивачу.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Брас-плюс”, код ЄДРПОУ 32016053, право власності на будівлі, які розташовані по вул. 50 років СРСР, 5 у місті Чернігові, позначені в інвентаризаційній справі № 14552 літерою Б?, а саме за номерами приміщення № 4-1, загальною площею 15,5 м?, № 4-2, загальною площею 14,3 м??, № 4-3, загальною площею 0,6 м?, № 5-1, загальною площею 31,6 м?.

3. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (14000, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_2 в відділенні „Чернігівська дирекція АКБ „Форум”, МФО 322948, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Брас-плюс” (14000, м. Чернігів, вул. Харківська, 2/7, р/р 26000059993704 в Чернігівському РУ „Приватбанк”, МФО 353586, код 32016053) 434,56 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.02.2010р., на підставі ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 16.02.2010р.

Суддя Ю.М. Бобров