Вирок № 90409103, 14.07.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6530/19

Провадження № 1-кп/487/345/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м. Миколаїв

Колегія суддів Заводського районного суду м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Сухаревич З.М., суддів - Притуляк І.О., Карташевої Т.В., за участю секретарів судових засідань Гулого С.В., Дорош В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019150030002293 від 09.06.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мурманськ Російської Федерації, громадянин України, має неповну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий 06.12.2013 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 29.12.2015 року умовно достроково на 9 місяців 19 днів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів - Прохорчук І.М., Белзи Ю.М.,

захисника - Абакумова С.М,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИЛА :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

09.06.2019 року в період часу з 02-30 год. до 03-07 год., більш точно часу в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_2 перебував у кімнаті квартири АДРЕСА_3 .

Знаходячись у вказаному місці у вказаний час, між ОСОБА_1 та цивільною дружиною ОСОБА_2 , на ґрунті ревнощів, розпочалася сварка, підставою для якої стала зрада.

В зазначений час ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу, на ґрунті ревнощів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, у вигляді смерті цивільної дружини ОСОБА_2 , вийшов з кімнати на направився до кухонного приміщення квартири, перед цим одягнувши резинові рукавиці синього кольору, з метою в подальшому уникнути кримінальної відповідальності.

Далі, перебуваючи у кухонному приміщенні квартири ОСОБА_1 зі столу взяв у ліву руку ніж, та повернувся у кімнату до цивільної дружини ОСОБА_2 з метою вчинення вбивства.

Перебуваючи у кімнаті вказаної квартири, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя цивільної дружини ОСОБА_2 , яка в той час лежала на ліжку, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, останній підійшов до краю ліжка та, тримаючи у лівій руці ніж, наніс цивільній дружині не менше 3-х (трьох) ударів в область життєво важливих органів, а саме в район шиї потерпілої та не менше 1-го (одного) удару в область правого плеча.

Тим самим потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран в скуловій області зправа, в лівій підщелеповій області, в області підборіддя з частковим пошкодженням щитовидного хряща, в області правого плеча.

В той же час ОСОБА_2 , усвідомлюючи реальність умислу ОСОБА_1 на умисне позбавлення її життя, почала кричати та звати на допомогу доньку ОСОБА_3 , яка почувши крики про допомогу разом з ОСОБА_4 забігли до кімнати, де знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , де побачили, що останній знаходиться з краю на ліжку, а потерпіла перебувала на ліжку та продовжувала кликати на допомогу.

В цей час ОСОБА_4 , схопивши ОСОБА_1 позаду, відштовхнув його до коридору квартири.

Таким чином ОСОБА_1 не виконав всі дії, які вважав необхідними для умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_5 , оскільки змушений був їх припинити, так як дії стали поміченими та припиненими свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Після чого потерпілу ОСОБА_2 було госпіталізовано до хірургічного відділення №2 Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги за адресою: м. Миколаїв, вул. Корабелів, 14-в.

Таким чином, своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.3 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України, а саме незакінчений замах на вбивство - умисне заподіяння смерті іншій людині, у вчиненні якого визнається винним.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину при викладених обставинах не визнав. Суду пояснив, що приблизно з грудня 2018 року він проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 в її квартирі. Перші чотири місяці жили добре, а потім дружина стала на декілька днів уходити з дому, казала, що була у подруги або їздила на дачу, але він терпів. Напередодні він побачив у ноутбуці листування потерпілої з іншим чоловіком. 08.06.2019 року його цивільна дружина ОСОБА_2 разом з подругою вживали алкогольні напої. Ввечері запросили і його, після чого вживали горілку втрьох. Потім подруга поїхала, та він ще випивав разом з потерпілою в їх кімнаті. Потерпіла сказала, що у неї є інший чоловік та що з понеділка вона збирається переїжджати до коханця. Він дуже кохав дружину, а тому і ревнував її. Після її слів про коханця, йому стало дуже боляче, та він вийшов на кухню щоб заспокоїтися, оскільки потемніло в очах. Коли і навіщо він одягнув рукавиці не пам`ятає. На кухні взяв ніж, повернувся до кімнати, де на ліжку на боку лежала потерпіла, та наніс їй удари ножем. Потерпіла стала кричати. Скільки наніс ударів не пам`ятає, як його виштовхали в коридор не пам`ятає. Знаходячись у коридорі подумав, що вбив кохану жінку, тому вирішив вбити і себе, наніс собі удар ножем у груди.

Не заперечував факту нанесення потерпілій ударів ножем, але заперечував наявність у нього умислу на вбивство потерпілої. Пояснив, що хотів лише порізати потерпілій обличчя, щоб вона не пішла від нього до коханця, але після другого удару потерпіла стала махати руками та кричати : «ОСОБА_3, ОСОБА_3», а тому можливо він промахнувся та наніс удар в шию.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Незважаючи на не визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України за вказаних вище обставин, його вина підтверджується доказами дослідженими під час судового розгляду, зокрема:

Показами потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні пояснила, що у соцмережі познайомилась з ОСОБА_1 та з грудня 2018 року вони стали проживати разом в її квартирі. Також в цій квартирі, у другій кімнаті проживала її донька ОСОБА_3 , а в третій кімнаті проживав квартирант ОСОБА_4 . Приблизно з січня 2019 року вона почала говорити ОСОБА_1 , щоб він виселявся з її квартири, так як не хотіла з ним жити, але він казав, що не піде від неї, оскільки кохає її. Напередодні (за добу до подій) вона сказала ОСОБА_6 шукати собі житло та з понеділка виселятися з її квартири. 08.06.2019 року вона з подругою розпивати алкогольні напої, ввечері розпивали втрьох з подругою та ОСОБА_1 . Коли подруга пішла, останню пляшку вона розпивала з ОСОБА_1 . Потім вона лягла у ліжко дивитися кіно по ноутбуку та заснула. Прокинулась вона від різкого болю в шиї з лівого боку, відчула гарячу кров та побачила над собою ОСОБА_1 . Вона почала кричати та звати дочку. ОСОБА_1 казав що знівечить її та наніс декілька ударів ножем. Потім в її кімнату забігли квартирант ОСОБА_4 та її дочка ОСОБА_3 та виштовхали ОСОБА_1 в коридор.

Показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що вдень 08.06.2019 року її мати - ОСОБА_2 з подругою у них в квартирі вживали алкогольні напої. Вночі, приблизно після другої години вона, знаходячись у своїй кімнаті, почула, що мати кличе її. Вона піднялась з ліжка, потім почула другий крик матері та побігла до її кімнати. Попереду неї у кімнату матері забіг квартирант ОСОБА_4 . Вона побачила, що мати лежить на ліжку, а над нею, спираючись на коліна стоїть співмешканець ОСОБА_1 . В цей час ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1 ззаду за плечі та виштовхав в коридор. ОСОБА_1 був у рукавицях та тримав в руках ніж. В коридорі ОСОБА_1 встромив ніж собі у груди. В кімнаті вона бачила в руках у ОСОБА_1 якийсь предмет, але те, що це був ніж, побачила лише в коридорі. Вона викликала швидку, ОСОБА_4 витягнув ніж з тіла ОСОБА_1 та поклав поруч. Потім вони допомагали її матері зупинити кров. У матері голова, шия та верхня частина тулуба були в крові. У матері було 1 поранення на руці та три в районі шиї. Вночі мати кричала (кликала її) голосно приблизно тричі.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України підтверджується доказами - фактичними даними, отриманими у передбаченому КПК України порядку, які містяться у речових доказах, показах, зафіксованих у процесуальних документах, висновках експертів та безпосередньо досліджених судом, зокрема:

-в рапорті старшого інспектора-чергового ЧЧ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області Гусак О.В. зафіксовано надходження 09.06.2019 року о 03-07 год. повідомлення зі служби 102 про те, що 09.06.2019 о 03-07 год. за адресою АДРЕСА_2 - вітчим вдарив мати ножем в шию.

-в рапорті старшого інспектора-чергового ЧЧ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області Гусак О.В. зафіксовано надходження 09.06.2019 року о 04-51 год. повідомлення зі служби 102 про те, що 09.06.2019 о 04-48 год. за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 доставлено до 2 хірургічного відділення ЛШМД з ножовим пораненням шиї, з пояснень - поранення наніс ОСОБА_1 09.06.2019 о 03-00 год.

-з протоколу огляду місця події від 09.06.2019 (дозвіл на проведення якого наданий заявою ОСОБА_3 від 09.06.2019 та затверджений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.06.19) з фото-таблицею вбачається, що в період часу з 04-04 год. по 04-54 год. проведено огляд приміщення квартири АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено з кімнати №1 простирадло переважно синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, два рушника білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, предмет схожий на ніж з дерев`яною рукояткою та лезом зі слідами речовини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору з підлоги кімнати №1; з кімнати №2 - простирадло фіолетового кольору зі слідами речовини бурого кольору, подушка зі слідами речовини бурого кольору, дві пляшки скляні з під горілки «П`яна хата».

-з протоколу огляду місця події від 09.06.2019, вбачається що проведено огляд приміщення приймального відділення ЛШМД за адресою м. Миколаїв, вул. Корабелів, 14, в ході якого оглянуто та вилучено: халат жіночій, який містить на собі сліди речовини бурого кольору та пошкодження у вигляді розрізу тканини; резинові рукавиці синього кольору в кількості 2 штук зі слідами речовини бурого кольору; шорти зеленого кольору чоловічі зі слідами речовини бурого кольору; рушник білого кольору зі слідами речовини бурого кольору;

-в медичній документації: супровідний листок №57, відповідно до якого ОСОБА_2 доставлено до ЛШМД 09.06.2019 о 03-40 год.; медичних картах стаціонарного хворого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , протоколах операцій, в яких зафіксовані тілесні ушкодження потерпілої та обвинуваченого.

-з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину вбачається, що ОСОБА_1 затриманий за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України, 09.06.2019 о 08-46 год. (час фактичного затримання), в ході особистого обшуку затриманого отримано змиви з долонь правої та лівої руки ОСОБА_1

-в протоколі проведення слідчого експерименту від 10.06.2019 та додатку до нього - відеозаписі його проведення зафіксовані покази підозрюваного ОСОБА_1 та відтворено його дії на місці події, з яких вбачається, що під час слідчого експерименту ОСОБА_1 надавав покази, аналогічні наданим в судовому засіданні, чітко відображено, що він наносив удари потерпілій в область шиї, вона кричала та захищалась, відбиваючись руками, потім його хтось витяг у коридор, де він наніс удар собі в груди.

-з протоколу отримання зразків для експертизи від 11.06.2019 вбачається факт відібрання у ОСОБА_1 зразків крові для проведення експертиз.

-з протоколу отримання зразків для експертизи від 12.06.2019 вбачається факт відібрання у ОСОБА_2 зразків крові для проведення експертиз.

-з висновку експерта №378-і від 18.06.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.06.19) вбачається, що кров ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

-з висновку експерта №379-і від 18.06.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.06.19) вбачається, що кров ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО.

- з висновку експерта №382-і від 10.07.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.06.19) вбачається, що кров ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО, кров ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО, на 3-х рушниках, подушці, підковдрі, простирадлі, 2-х фрагментах марлі зі змивами, наданих на експертизу, знайдена кров людини , при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи АВ, у тому числі від ОСОБА_2 . Дані серологічного дослідження не виключають можливості змішування крові в плямах на речових доказах та походження її від осіб в групову приналежність якого (яких)входять указані антигени, у тому числі від ОСОБА_2 та ОСОБА_1

-з висновку експерта №80/Ц від 26.06.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.06.19) вбачається, що на клинку ножа знайдено кров особи жіночої генетичної статі. При серологічному дослідженні виявлені антигени А і В системи АВО. Отже походження крові не виключається від жінки з групою АВ, в тому числі від потерпілої ОСОБА_2 , а від підозрюваного ОСОБА_1 - виключається. На руків`ї ножа знайдена кров людини. При серологічному дослідженні виявлені антигени А і В системи АВО, походження яких не виключається від особи з групою АВ, в тому числі від потерпілої ОСОБА_2 . В разі походження крові від двох і більше осіб не можна категорично виключити походження антигену А за рахунок домішку крові від підозрюваного ОСОБА_1

-з висновку експерта №380-і від 05.07.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.06.19) вбачається, що кров ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО, кров ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО, на жіночому халаті, наданому на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи АВ, у тому числі від ОСОБА_2 . Дані серологічного дослідження не виключають можливості змішування крові в плямах на речовому доказі та походження її від осіб з групами крові А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А та АВ, у тому числі від ОСОБА_2 та ОСОБА_1

-з висновку експерта №381-і від 05.07.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.06.19) вбачається, що кров ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО, кров ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. На шортах та парі гумових рукавичок, наданих на експертизу, знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої, виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Походження крові не виключається від особи (осіб) групи АВ, у тому числі від ОСОБА_2 . Дані серологічного дослідження не виключають можливості змішування крові в плямах на речових доказах та походження її від осіб з групами крові А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А та АВ, у тому числі від ОСОБА_2 та ОСОБА_1

-з висновку експерта №85/Ц від 05.07.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.06.19) вбачається, що на змивах з правої та лівої рук ОСОБА_1 кров та епітеліальні клітини, придатні для цитологічного обліку, не виявлені

-з висновку експерта №590 від 09.08.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.07.19) вбачається, що у ОСОБА_2 мають місце тілесні пошкодження у вигляді колото-різаних ран в скуловій області зправа, в лівій підщелеповій області, в області підборіддя з частковим пошкодженням щитовидного хряща, в області правого плеча. Чотири рани вказаної локалізації по ступеню тяжкості (кожна) відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Вказані тілесні ушкодження спричинені колюче-ріжучим предметом по типу клинка ножа внаслідок чотирьох ударів, послідовність нанесення яких встановити не можливо. Тілесні ушкодження, що мають місце у ОСОБА_2 не носять ознак небезпеки для життя. Не виключено, що всі тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли бути спричинені незадовго до звернення в лікарню - 09.06.2019. Після отримання тілесних ушкоджень потерпіла могла пересуватись, говорити та інше до часу надходження в лікарню. Не виключено, що рана в області правого плеча могла утворитись під час самооборони.

-у протоколі проведення слідчого експерименту від 04.07.2019 та додатку до нього - відеозаписі його проведення, зафіксовані покази потерпілої ОСОБА_2 та відтворення дій учасників на місці події.

-у протоколі проведення слідчого експерименту від 04.07.2019 та додатку до нього - відеозаписі його проведення зафіксовані покази свідка ОСОБА_3 та відтворення дії учасників на місці події, з яких вбачається, що під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_3 надавала покази аналогічні наданим в судовому засіданні.

-у протоколі проведення слідчого експерименту від 04.07.2019 та додатку до нього - відеозаписі його проведення, зафіксовано за участю свідка ОСОБА_4 відтворення обставин події, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_4 на місці події - в квартирі АДРЕСА_3 , пояснив, що знаходячись в одній із кімнат вказаної квартири приблизно о 03-00 год. 09.06.2019, почув крик ОСОБА_7 : «ОСОБА_3, ОСОБА_3», забіг в її кімнату, відразу за ним до кімнати підбігла ОСОБА_3 , побачив, що ОСОБА_1 коліном стоїть на ліжку, на якому лежала ОСОБА_2 , схопив його за плечі та відштовхнув в коридор. Коли озирнувся, побачив, що ОСОБА_1 сидить на підлозі та у нього з грудей стирчав ніж. ОСОБА_3 викликала швидку. У потерпілої ОСОБА_2 були ушкодження на шиї.

-з висновку експерта №318 від 30.07.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.07.19) вбачається, ніж, який було вилучено 09.06.2019 під час огляду місця події, до холодної зброї не належить, у дослідницькій частині висновку зафіксовано загальну довжину ножа - 239 мм та найбільшу довжину клинка - 131 мм.

-з висновку судово-психіатричного експерта від 02.08.2019 (на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.06.19) встановлено, що ОСОБА_1 на момент інкримінованого делікту психічними захворюваннями не страждав, але знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на даний час психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, примусові заходи медичного характеру йому не показані.

Досліджені докази судом визнані належними та допустимими, оскільки отримані у порядку встановленому КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Підстав для визнання доказів недопустимими судом не встановлено.

Колегія суддів критично оцінює доводи обвинуваченого щодо відсутності умислу на вбивство потерпілої виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 КК та положень пп.4, 22 постанови Пленуму ВС від 7.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Фактично судом встановлено, що напередодні події між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_8 стався словесний конфлікт з приводу подальшого спільного сумісного проживання. 08.06.2019 потерпіла та обвинувачений вживали алкогольні напої. Наявність не вирішеного конфлікту між потерпілою та обвинуваченим, а також перебування їх у стані алкогольного сп`яніння стало поштовхом до застосування насильства.

Далі, коли потерпіла ОСОБА_2 лягла спати, ОСОБА_1 одягнув гумові рукавички, пішов на кухню, де взяв ніж, повернувся до кімнати та розпочав наносити потерпілій удари ножем. Для скоєння злочину обвинуваченим використано ніж з довжиною клинка - 131 мм (висновок експерта №318 від 30.07.2019), тобто знаряддя, що об`єктивно може спричинити смерть, а для приховування слідів злочину обвинуваченим заздалегідь були надягнути гумові рукавички. Удари ножем завдавались ним у життєво важливу ділянку тіла - шию, під час того, як потерпіла спала і не могла чинити опору.

Зі слів обвинуваченого, після другого удару потерпіла прокинулась, почала махати руками, кричати, кликати дочку на допомогу. Після цього, він наніс їй ще два удари, а потім його хтось виштовхав у коридор.

Встановлені судом обставини свідчать про наявність у ОСОБА_1 можливості припинити свої злочинні дії після нанесення першого або другого удару ножем, але продовження таких дій після того, як потерпіла почала чинити опір та звати на допомогу, в сукупності з характером та локалізацією спричинених поранень, доводять наявність у обвинуваченого прямого умислу саме на вбивство потерпілої ОСОБА_2 .

Також, суд критично оцінює доводи захисника щодо добровільного припинення обвинуваченим замаху на вбивство з посиланням на припинення обвинуваченим своїх дій до приходу свідків. В обґрунтування таких доводів, захисник посилається на покази обвинуваченого ОСОБА_1 , наданих під час проведення слідчого експерименту, а саме про те, що після останнього удару ножем обвинувачений встав з ліжка, тобто припинив свої дії, а лише потім його виштовхали в коридор.

Проте, такі покази в судовому засіданні спростовані показами свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що спочатку вона почула як мати декілька разів голосно її кликала, а потім, коли ОСОБА_9 та вона забігли в кімнату матері, то побачили, що ОСОБА_1 стояв над потерпілою, спираючись коліном на ліжко, ОСОБА_4 схопив обвинуваченого ззаду за плечі та виштовхав в коридор. Такі самі покази були надані свідком ОСОБА_3 при відтворенні обставин події під час проведення 04.07.2019 слідчого експерименту.

Крім того, аналогічні покази надав свідок ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту 04.07.2019, відеозапис якого було безпосередньо досліджено судом під час судового розгляду.

Такі покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є чіткими, послідовними та такими, що узгоджуються між собою, та узгоджуються з іншими дослідженими письмовими доказами, а тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів їх правдивість.

Натомість, покази потерпілої ОСОБА_2 , надані під час проведення слідчого експерименту в частині того, що вона сама відштовхнула ОСОБА_1 від себе, суд не приймає до уваги, оскільки стан потерпілої (раптове пробудження внаслідок ножового поранення, алкогольне сп`яніння) міг призвести до часткового спотворення сприйняття нею обставин події.

Крім того, суд звертає увагу, що вищевказані доводи захисника також спростовуються відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , в ході якого останній показав, що останній удар він наносив стоячи над потерпілою, а не встав з ліжка, припиняючи свої дії, після нанесення останнього удару, як про це зазначає захисник. В судовому засіданні обвинувачений взагалі пояснив, що не пам`ятає моменту нанесення ударів, а перебування його на момент скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння ставить під сумнів правильність сприйняття фактичних обставин і відтворення їх у пам`яті обвинуваченого. В той же час, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент скоєння злочину були тверезі, та їх покази визнані судом належними та допустимими доказами обставин злочину.

Таким чином, колегія суддів дійшла до переконання про те, що характер, послідовність і динамічність дій ОСОБА_1 , його поведінка до, під час і після вчинення злочину, локалізація тілесних ушкоджень у потерпілої та механізм їх спричинення, знаряддя злочину, відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК і свідчать про те, що ОСОБА_1 діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_2 , але не вчинив для цього усіх необхідних дій, з причин, що не залежали від його волі.

При обранні міри покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, враховує відсутність обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі не перебуває, не має на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працює, раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в Миколаївському ОНД з 2018 р. з діагнозом: РПП внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65,68 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, даних про його особу, конкретних обставин його вчинення, ступінь здійснення злочинного наміру та причин, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, наслідків вчиненого, колегія суддів вважає, що обвинуваченому повинно бути призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 115 КК України, з урахуванням приписів ч.3 ст. 68 КК України, що є необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів, та на думку суду відповідатиме меті кримінального покарання.

Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Оскільки, в ході судового розгляду доведена вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, суд вважає, що цивільний позов прокурора про відшкодування вартості лікування потерпілої ОСОБА_2 в хірургічному відділенні №2 КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в сумі 7217,93 грн. підлягає задоволенню, оскільки розмір таких витрат в судовому засіданні підтверджено відповідною довідкою №36 від 12.07.2019 року.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні обраний ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.06.2019, неодноразово продовжувався та відповідно до ухвали суду від 25.05.2020 року строк тримання під вартою спливає 23.07.2020 року. В зв`язку з викладеним, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання - сім років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання, тобто з 09.06.2019.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Мурманськ Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (ЄДРПОУ 05483090, місце розташування: м. Миколаїв, вул. Корабелів, буд. 14-В, р/р НОМЕР_2 АТ КБ «Приватбанк», МФО 326610, ЄДРПОУ 05483090) в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 - 7217,93 грн. (сім тисяч двісті сімнадцять гривень 93 коп.).

Речові докази:

-змиви з рук ОСОБА_1 , які зберігаються в експертних пакетах №7127901, №7127941; - пара гумових рукавичок, яка поміщена до експертного пакета №7127904; - зразок крові висушений на марлі підозрюваного ОСОБА_1 , зразок крові, висушений на марлі, потерпілої ОСОБА_2 , два фрагменти марлі зі змивами, які опечатані в паперові пакети з биркою Миколаївського обласного бюро судово-медичних експертиз, передані до камери зберігання речових доказів Заводського ВП ГУПУ в Миколаївській області - знищити;

-шорти, які поміщені до експертного пакета №7127903, передані до камери зберігання речових доказів Заводського ВП ГУПУ в Миколаївській області - повернути ОСОБА_1 ;

-жіночий халат, якій поміщено в поліетиленовий пакет зеленого кольору, опечатаний печаткою відділу судово-імунологічних досліджень Миколаївського ОБ СМЕ; - рушник, якій поміщено в поліетиленовий пакет зеленого кольору, опечатаний печаткою відділу судово-імунологічних досліджень Миколаївського ОБ СМЕ; - два рушники, які поміщено до експертного пакету №ЕХР 0420216; - подушку, яка поміщена до експертного пакету №ЕХР 0420176; - простирадло, яке поміщено до експертного пакету №ЕХР0420175; - підковдру, яку поміщено до експертного пакету №ЕХР 0420172, передані до камери зберігання речових доказів Заводського ВП ГУПУ в Миколаївській області - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: З.М. Сухаревич

Судді: І.О. Притуляк

Т.А. Карташева