Рішення № 90406523, 10.07.2020, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/208/20

Провадження №2/574/167/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради Буринського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ НОМЕР_1 0205884. Після смерті останньої спадщину прийняла її сестра ОСОБА_3 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем першої черги за законом, але юридично не оформила і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем за заповітом і отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Разом з тим, оформити свої спадкові права на право на земельну частку (пай) в нотаріальній конторі вона не може, оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був втрачений. Просила визнати за нею право на цю земельну частку (пай), розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості.

Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, про що повідомила суд письмовою заявою.

Представник відповідача Буринської міської ради про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзив на позовну заяву не надав. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у його відсутності за наявними доказами.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , яка мешкала в с.Суховерхівка, Буринського району, Сумської області, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності САПТЗТ «Червоногвардієць» розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке посвідчено сертифікатом серії СМ №0205884, яку прийняла сестра останньої ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.529, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем першої черги за законом, але юридично не оформила і померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою про вартість земельної частки (паю), довідкою Суховерхівського старостинського округу Буринської міської ради, довідкою відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області, повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.8-9,15,58-59,67-69).

Після смерті ОСОБА_3 також відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло в тому числі, право на вищевказану земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_2 , яку прийняла ОСОБА_1 - позивачка по справі фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.534, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем за заповітом і на частину спадкового майна отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копією заповіту, копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом, копією паспорта позивачки та копією спадкової справи (а.с.4-7,16,26-57).

Разом з тим, позивачка не спроможна отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса, оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був спадкодавцем втрачений, а дублікат отримати вона також не може, у зв`язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що вбачається з листа приватного нотаріуса Головенської Л.В. та листа відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с.10-11).

Однак право ОСОБА_2 на вказану земельну частку (пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України (1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії СМ №000019, який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Червоногвардієць» 20.07.1995 року і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №584, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений (а.с.12-14).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.529,534,548,549 ЦК Української РСР, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №66/94 від 10.11.1994 року, «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Буринської міської ради Буринського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , (зареєстрована за адресою: Сумська область, Буринський район, с.Жуківка), в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Суховерхівка, Буринського району, Сумської області ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай) розміром 3,21 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Червоногвардієць» та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0205884, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 18.03.1997 року за №584.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: