Ухвала суду № 90404024, 15.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9829/20

Провадження № 2/755/4485/20

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

"15" липня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 22883141, 01044, вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ), третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 02883162, 02100, вул. Бажова, буд. 13/9, м. Київ) про визнання права власності на майно та встановлення факту постійного проживання, -

В С Т А Н О В И В :

13 липня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно та встановлення факту постійного проживання, яка наступного дня передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд:

1.Викликати та допитати свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

2.Витребувати з Десятої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

3.Витребувати з Десятої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

4.Встановити факт постійного проживання ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код платника податків НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 19 лютого 2008 року по 26 березня 2015 року час фактичного відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 ;

5.Визнати за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 як на нерухоме майно набуте в порядку спадкування за заповітом після смерті брата - ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 січня 2008 року родина позивача вирішила придбати житло, гроші на придбання якої були спільними заощадженнями, а тому квартиру АДРЕСА_1 оформили наступним чином: Ѕ частина квартири була оформлена на дружину брата позивача - ОСОБА_10 , Ѕ частина квартири була оформлена на тещу брата позивача - ОСОБА_8 . Після купівлі нерухомості брат позивача, ОСОБА_9 , із дружиною та тещею стали постійно проживати у вказаній квартирі, де фактично були зареєстровані тільки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 , фактично проживаючи у вказаній квартирі, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_10 , після смерті якої відкрилась спадщина на Ѕ частину квартири, яку ОСОБА_9 через певний період часу оформив. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , після смерті якої відкрилась спадщина на Ѕ частину квартиру. Шестимісячний строк після її смерті, відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, закінчився 27 вересня 2015 року. ОСОБА_9 , вважаючи, що він фактично прийняв спадщину як спадкоємець, який проживав з померлою та був членом її родини, не звертався з відповідною заявою про прийняття спадщини та не оформляв її до травня 2019 року. У травні 2019 року державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори було повідомлено ОСОБА_9 про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину квартири після смерті дружини - ОСОБА_10 , та відповідною постановою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину квартири після смерті тещі - ОСОБА_8 , оскільки він не був зареєстрований за адресою проживання у вказаній квартирі. З моменту заселення до квартири АДРЕСА_1 і до смерті тещі брата позивача - ОСОБА_8 пройшло 7 років та весь цей час вони проживали разом у вказаній квартирі, як теща та зять, мали спільний бюджет та були пов`язані спільним побутом. Також ОСОБА_9 продовжив проживати у вказаній квартирі у подальшому, та після смерті ОСОБА_8 вказане спадкове майно перейшло у фактичне володіння ОСОБА_9 , так як він фактично прийняв спадщину після смерті тещі. За життя ОСОБА_9 звертався до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі своєю тещею - ОСОБА_8 , однак після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , була відповідна ухвала у справі № 755/9344/19. Після смерті ОСОБА_9 спадкоємцями, в тому числі спадкоємцями, які б могли прийняти спадщину після смерті ОСОБА_9 , є виключно його рідна сестра, позивач - ОСОБА_1 , яка подала заяву про прийняття спадщини після смерті свого брата. Інших спадкоємців немає. Позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Щодо іншої частини квартири, то державним нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_11 , позивачу 18 червня 2020 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її брата, у зв`язку з неоформленням ОСОБА_9 182 частини вказаної квартири на себе за його життя після смерті його тещі - ОСОБА_8 . Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не може оформити спадщину на частину вказаного нерухомого майна, що є підставою для звернення до суду із позовом.

Вивчивши зміст позовної заяви, приходжу наступного.

Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

Підстави для повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.ст. 189, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суддя приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

За вимог п.7 ч.2 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд зазначає результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

У відповідності до вимог ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Частиною першою, п`ятою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, враховуючи заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи документи, суд вважає, що вимоги позивача про витребування доказів підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 7-10 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Керуючись ст. ст. 81, 84, 175, 177, 189-193, 261, 274, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 22883141, 01044, вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ), третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 02883162, 02100, вул. Бажова, буд. 13/9, м. Київ) про визнання права власності на майно та встановлення факту постійного проживання.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (вул. Сергієнка, 3, каб.39) на 14 вересня 2020 року на 10:00 год.

Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, які повинні відповідати вимогам частини третьої - шостої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня отримання позову та або відзиву.

Інші учасники справи мають право надати відповідь на письмові пояснення третьої особи до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Витребувати від Десятої київської державної нотаріальної контори наступні документи:

- належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначені докази мають бути подані до Дніпровського районного суду м. Києва (02105, м. Київ вул. І.Сергієнка, 3) протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі не можливості подання доказів, в тому числі в строк встановлений судом, повідомити про це суд, із зазначенням причин, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://court.gov.ua/sud2604.

Оскарження ухвали суду, окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: