Рішення № 9040394, 05.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" лютого 2010 р.                                                  Справа № 10/195/31

Позивача: Приватне підприємство Агрофірма „Насіння”,

вул. Любецька, 44/4, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сновське”, с. Медведівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15411

Предмет спору: про стягнення 10437,97грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Шерстюк Ж.В., довіреність № б/н від 18.01.10р.

Відповідач: Іваненко О.Ф., паспорт НК 776974 виданий Семенівським РВ УМВС України в Чернігівській області 01.03.2000р., наказ № 1 від 03.03.2000р., генеральний директор

Приватним підприємством агрофірмою „Насіння” подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сновське” про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 9669,67грн. та 3% річних в сумі 768,30грн., а всього на загальну суму 10437,97грн. Позовні вимоги обґрунтовуються несплатою відповідачем вартості товару, отриманого у позивача згідно накладної № 5/1 від 06.04.07р.

Представниками сторін подані письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмову заяву про припинення провадження в частині стягнення основної заборгованості в сумі 5580,00 грн., в зв’язку зі сплатою відповідачем суми основної заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 18.01.10р. в сумі 5580грн. та заяву про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних, в зв’язку з арифметичною помилкою в розрахунку заборгованості. Суд, перевіривши повноваження представника за довіреністю, прийняв заяви до розгляду по суті.

Згідно поданої заяви зменшення суми позовних вимог представник позивача просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 256,68 грн. та 3 % річних в сумі 95,40грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимог не визнав, зазначаючи, що сума основного боргу ним сплачена згідно платіжних доручень № 212 від 02.10.07р. на суму 5000,00 грн., № 137 від 23.06.08р. на суму 500,00 грн., № 3 від 18.01.10р. на суму 5580,00 грн., а проти стягнення інфляційних втрат та 3% річних заперечує.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Позивач, згідно накладної № 5/1 від 06.04.07р. продав відповідачу товар на загальну суму 11080грн., що підтверджується належно посвідченою копією зазначеної накладної та довіреності відповідача на отримання товару ЯМТ № 719769 від 06.04.07р. в матеріалах справи.

Оригінал накладної та довіреності були оглянуті судом в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Між сторонами правовідносини виникли на підставі двостороннього правочину, згідно з яким позивач - продавець передав, а відповідач - покупець прийняв товар позивача на загальну суму 11080грн. згідно накладної № 5/1 від 06.04.07р. в матеріалах справи.

Відповідач до початку судового розгляду за отриманий товар розрахувався частково в сумі 5500грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 212 від 02.10.07р. в сумі 5000грн. та № 137 від 23.06.08р. в сумі 500грн. в матеріалах справи. Таким чином, на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 5580грн.

В судовому засіданні представником позивача надано письмову заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 5580грн., в зв’язку з сплатою відповідачем зазначеної заборгованості, що підтверджується дорученням № 3 від 18.01.10р. в сумі 5580грн., в інший частині, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних, в зв’язку з арифметичною помилкою в розрахунку заборгованості, позовні вимоги просить задовольнити в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 256,68грн. та 3% річних в сумі 95,40грн.

Враховуючи те, що відповідачем після порушення провадження у справі погашена основна заборгованість в сумі 5580грн., суд доходить висновку про припинення провадження у справі за відсутності предмету спору в цій частині .

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем надсилалась вимога від 13.05.09р. про сплату боргу на суму 5580грн., яка була отримана відповідачем 14.05.09р., що підтверджується копією зворотного поштового повідомлення за № 533914 та фіскальним чеком від 13.05.09р. в матеріалах справи (а.с. 14-16).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивач, згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних, в зв’язку з арифметичною помилкою, просить стягнути з відповідача вартість товару з урахуванням індексу інфляції за період з червня по грудень включно в сумі 256,68 грн. та 3 % річних за період з 22.05.09р. по 15.12.09р. включно в сумі 95,40грн.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманої продукції, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 256,68грн. та 3% річних в сумі 95,40грн. такими, що підлягають задоволенню.

Також представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відшкодування 17,00грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи, які були витрачені позивачем на отримання довідки з ЄДР у державного реєстратора на виконання ухвали суду від 19.01.10р., про що надав доказ сплати –квитанцію від 03.02.10р. на суму 17,00грн. (а.с.40).

Суд вважає дані витрати судовими витратами, а саме іншими витратами, пов`язаними з розглядом справи, передбаченими ст.44 Господарського процесуального кодексу України, які також підлягають відшкодуванню позивачу в розмірі 17,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 5580грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сновське”(с. Медведівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15411, код 30849610, р/р 260056312 в ЧОД ВАТ Райффайзен банк Аваль, МФО 353348) на користь Приватного підприємства Агрофірми „Насіння” (вул. Любецька, 44/4, м. Чернігів, 14000, код 30449372, р/р 26001003935 в ЗАТ «Полікомбанк», м. Чернігів, МФО 353100) інфляційні втрати в сумі 256,68грн., 3% річних в сумі 95,40грн., 17,00грн. на відшкодування інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, 102,00грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Г. Мурашко

05.02.10