Постанова № 90403068, 15.07.2020, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/680/20 Провадження № 3/710/375/20

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2020 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Новомиргородським РВ УМВС України в Кіровоградській області 24.10.2006 року, інші відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, за ч.1ст.184 КУпАП, суду не відомі.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.05.2020 ухилилася від передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в наслідок чого останній тривалий термін не проживає спільно з батьками та був безвісно відсутній станом на 30.05.2020.

Своїми діями ОСОБА_1 , вчинила правопорушення передбачене ч.1ст.184 КУпАП.

У суд ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Зважаючи на викладене та відповідно до правил ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе, справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП розглядати за її відсутності на підставі даних справи про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення стверджується матеріалами справи зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 257978 від 30.05.2020 року (а.с. 1), письмовим поясненням ОСОБА_2 (а.с.3), письмовим поясненням ОСОБА_3 (а.с.4), письмовим поясненням ОСОБА_1 (а.с.5), письмовим поясненням ОСОБА_4 (а.с.6).

Частиною 1 ст .184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ч.3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Статтею 1 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради Української РСР від 27.02.1991, визначено, що для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Згідно ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, всі держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Згідно зі статтею 6 СК України дитиною визнається особа до досягнення нею повноліття

Відповідно до ч.ч. 2,3, ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У п.п.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 ухилилась від передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній не проживає вдома тривалий час понад один місяць, тим самим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вина правопорушника доведена. Аналізуючи досліджені докази у сукупності у суду не має об`єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, судом не встановлено.

Таким чином, на підставі вказаних доказів вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, доказана повністю.

При накладенні адміністративного стягнення, згідно вимог ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, його ступінь вини, матеріальний стан, а тому вважає, що правопорушниці ОСОБА_1 , слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 , а також іншими особами нових правопорушень.

Оскільки ОСОБА_1 піддається адміністративному стягненню, суддя стягує з неї судовий збір в сумі 420,40 грн., відповідно до ст.401, ч. 5 ст.283 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.29 ЦК України, ст.ст.6,150, 160 Сімейного кодексу України, ст.ст. 33-35, 401, ч.1 ст.184, ст.ст. 252, 280, 283, 288 ст. 294, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, піддати адміністративному впливу та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., який стягнути в дохід держави за такими реквізитами ( по КЕКД 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції», отримувач УК у Шпол.р-н/Шполянський р-н/21081100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 38031276, МФО 899998, рахунок № UA 508999980313030106000023552).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушницею ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню із правопорушника у примусовому порядку у подвійному розмірі - в сумі 1700,00 грн., відповідно до ст.308 КУпАП.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Новомиргородським РВ УМВС України в Кіровоградській області 24.10.2006 року, не працює, інші відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст.184 КУпАП, суду не відомі, судовий збір в сумі 420,40 грн. на користь держави який має бути сплачений за такими реквізитами на користь держави за такими реквізитами (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106, код 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, бюджетний рахунок UA908999980313111256000026001).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.

Суддя Н.П. Побережна