Ухвала суду № 90402018, 15.07.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

15.07.2020

ЄУН 337/2604/20

Провадження № 2/337/1358/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бредун Дмитро Сергійович, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ярошенка Олександра Олеговича про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Ярошенко О.О. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу за позовом про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач за позовом ОСОБА_2 неналежним чином сплачував аліменти, встановлені судовим рішенням, внаслідок чого протягом семи років, з 2010 по 2017 роки, утворилась заборгованість у розмірі 51 269,52 грн. В примусовому порядку стягнути заборгованість з ОСОБА_2 державний виконавець не зміг, оскільки останній не мав офіційного доходу, а також – об`єктів нерухомого майна у власності.

Проте, згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 14.02.2020 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері зареєстровано право спільної часткової власності на Ѕ квартири АДРЕСА_1 , яку відповідач разом зі своїм батьком мають намір продати, що може бути підтверджено сусідами, яким ОСОБА_2 повідомив про це та які бачили, як він вивозив меблі з квартири. У зв`язку з цим, представник позивача вважає, що у випадку продажу відповідачем вказаної квартири буде втрачено можливість примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості по аліментам та пені на загальну суму 108 399,10 грн.

Суддя, вивчивши заяву, дослідивши додані до неї документи в системному взаємозв`язку з заявленими позовними вимогами, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Водночас, як зазначено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, враховуючи відповідність заяви встановленим ст.149-151 ЦПК України вимогам, суть спірних правовідносин та зміст позовних вимог; зважаючи на дані, повідомлені та документально підтверджені представником позивача, в тому числі щодо належності майна відповідачеві та з метою підтвердження співмірності запропонованого способу забезпечення позову заявленим позовним вимогам – щодо його вартості, – приходжу до висновку про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може позбавити сторін права на ефективний судовий захист, відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя –

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ярошенка Олександра Олеговича про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 28,4 кв. м, житловою – 14,6 кв. м, право спільної часткової власності на яку 14.02.2020 зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.С. Бредун