Ухвала суду № 90401289, 10.07.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1666/14-ц Провадження № 8/304/1/2020

У Х В А Л А

10 липня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

його представника – адвоката Коваленка О.М.,

третьої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №304/1666/14-ц за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Тур`я-Пасіцька сільська рада Перечинського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , відділ Держгеокадастру у Перечинському районі, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -

В С Т А Н О В И В :

заявник звернулася до суду з вищезазначеною заявою, в якій просить скасувати частково рішення Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року у справі №304/1666/14-ц стосовно прийняття нового рішення, згідно якого позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Т.Пасіцької сільської ради Перечинського району, відділ Держкомзему у Перечинському районі, третьої особи ОСОБА_2 , про визнання недійсним державного акту направо власності на земельну ділянку задоволено та визнано недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 745054 від 19 січня 2010 року, кадастровий номер 2123285501:01:002:0065, виданого ОСОБА_3 . Посилається на те, що 19 липня 2016 року у справі № 304/1666/14-ц Перечинським районним судом було винесено рішення про задоволення її заяви про перегляд рішення Перечинського районного суду від 16 березня 2015 року з ново виявлених обставин та його скасовано. Прийнято нове рішення про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 745054 від 19 січня 2010 року. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня 2017 року вказане рішення залишено без змін. Так само 04 листопада 2019 року постанову про залишення без змін рішень першої та апеляційної інстанції виніс Верховний Суд. В той же час, апеляційний суд Закарпатської області розглядаючи її апеляційну скаргу призначав проведення земельної експертизи з питанням про те, чи не накладається креслення її державного акту на фактичне користування землею ОСОБА_1 біля будинку. Земельний експерт Колчар надав висновок, в якому зазначив, що її земля згідно Державного акту у трьох місцях накладається на фактичне користування землею ОСОБА_1 . Однак вона домоглася отримати справедливу судово-земельну експертизу у справі № 304/1348/16-ц, висновок якої також надсилала до Верховного Суду. Згідно такого висновку вона правомірно користується землею і її земля ніяк не накладається на землю ОСОБА_1 , навпаки – він захопив від неї та сільської ради землю. Про це вона повідомила Верховний Суд, який через велике навантаження у роботі не взяв до уваги те, що вони з ОСОБА_1 у справі № 304/1348/16 уклали мирову угоду, поверхово розглянув її касаційну скаргу, не скасував рішення суду та закрив провадження у справі (у постанові якої є багато помилок), надіслав її знову до Перечинського районного суду. Тому зараз вона звернулася до суду з даною заявою, яку подає на скасування рішення Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року з нововиявлених обставин на підставі висновку земельного експерта ОСОБА_4 від 04 жовтня 2018 року за № 0004/2018, в якому земельний експерт зробив висновок, що фактична площа земельної ділянки ОСОБА_1 , а саме 0,1431 га, не відповідає площі 0,14 га та конфігурації згідно рішення сільради 2007 року. А рішення Перечинським районним судом у 2015 та 2016 роках приймалися по фактичному користуванню землею ОСОБА_1 . Це і є нововиявлена обставина, про яку суд не знав і приймав рішення у 2015 та 2016 роках, і про яку не знали і вони, поки експерт не надав свій висновок.

На виконання ухвали про залишення даної заяви без руху, ОСОБА_3 зокрема подала додаткові пояснення по справі, в яких зазначила, що рішення Перечинського районного суду 2015 року, ухвала суду апеляційної інстанції та рішення Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року базувалося на призначеній апеляційним судом земельній експертизі судового експерта Колчара по фактичному користуванню землею, яку вона вважає незаконною. Вона подала позов (справа № 304/1348/19) про скасування рішення 2007 року, яким ОСОБА_1 було виділено у власність 0,14 га та поставила запитання перед іншим судовим експертом ОСОБА_4 з метою проведення експертизи не по фактичному землекористуванню ОСОБА_1 та її, а по кресленнях 1966 року і послідуючих рішень сільської ради щодо землі. Згідно висновку вказаного експерта її земля не накладається на землю фактичного користування землею ОСОБА_1 , йому сільською радою виділено у власність 0,14 га, а він користується 0,1431 га. Це і є нововиявлена обставина, на підставі якої суд повинен скасувати рішення Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року. Рішення Перечинського районного суду, яке вона хоче скасувати по нововиявлених обставинах було прийняте 19 липня 2016 року, а експерт ОСОБА_4 дав висновок у справі № 304/1348/16 – 04 жовтня 2018 року.

Представник Т.Пасіцької сільської ради Перечинського району подав суду відзив, в якому посилається на те, що ухвалою від 05 травня 2015 року апеляційним судом Закарпатської області у справі № 304/1666/14-ц (провадження № 8/304/3/2016) призначається судова земельно-технічна експертиза, метою якої було визначити чи порушує виготовлений ОСОБА_3 . Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,21 га, за адресою: АДРЕСА_1 , права суміжних землекористувачів. Експертом встановлено факт накладання земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 , згідно Державного акту на право власності, на земельну ділянку ОСОБА_1 у трьох місцях. Рішенням Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року вказаний Державний акт визнано недійсним; ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня 2017 року таке рішення суду першої інстанції залишено без змін. В той же час у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підставою перегляду заявником зазначено висновок експерта ОСОБА_4 від 04 жовтня 2018 року № 0004/2018 про те, що за даними обмірів площа фактичного землекористування ОСОБА_1 є не 0,14 га, а 0,1431 га. При розгляді справи судами було взято до уваги той факт, що виготовлений ОСОБА_3 державний акт порушує права ОСОБА_1 шляхом накладання на його земельну ділянку. Якщо ж припустити, що на даний час фактичне землекористування ОСОБА_1 більше, ніж 0,14 га (згідно рішення сесії), то збільшення, за рахунок суспільних земель ячейки № 175. На підставі викладеного вважає, що площа фактичного землекористування ОСОБА_1 не є істотною обставиною, а відтак підстав для перегляду рішення Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року по справі № 304/1666/14-ц немає.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Коваленко О.М. проти задоволення заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вкотре заперечили у повному обсязі, посилаючись на те, що така заява взагалі подана неналежною стороною, оскільки позивачем у справі був ОСОБА_1 , а відтак така не може вважатися обґрунтованою та є такою, що порушує права його довірителя та містить ознаки зловживання процесуальними правами. Крім цього зазначив, що експертиза, на яку заявник посилається як на нововиявлену обставину, не є такою, оскільки з її врахуванням судом вже приймалося остаточне рішення у іншій справі.

У судове засідання ні заявник, ні представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору не з`явилися, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. У поданому клопотанні про зупинення провадження у справі заявник ОСОБА_3 одночасно просила провести розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до такого висновку.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2015 року у справі № 304/1666/14-ц (провадження №2/304/56/2015) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області та відділу Держземагенства у Перечинському районі Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 745054 від 19 січня 2010 року задоволено. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 745054, площею 0,2100 га, кадастровий номер 2123285501:01:002:0065 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також встановлено, що рішенням цього ж суду від 19 липня 2016 року у справі №304/1666/14-ц (провадження № 8/304/3/2016) заяву ОСОБА_3 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, відділу Держземагенства у Перечинському районі Закарпатської області, третьої особи – ОСОБА_2 , про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку задоволено. Вказане рішення скасоване та прийнято нове, згідно якого позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, відділу Держземагенства у Перечинському районі Закарпатської області, третьої особи – ОСОБА_2 , про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку задоволено та визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 745054 від 19 січня 2010 року, кадастровий номер 2123285501:01:002:0065, виданий ОСОБА_3 , згідно якого остання є власником земельної ділянки площею 0,2100 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 липня 2016 року залишено без змін.

Так само постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня 2017 року залишено без змін. Поновлено виконання вказаних судових рішень.

ОСОБА_3 подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, тобто у зв`язку з істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була відомою особам, котрі є учасниками справи, на час розгляду такої справи.

Вважає такою обставиною висновок експерта № 0004/2018 судової будівельно-технічної експертизи, складений судовим експертом ОСОБА_4 04 жовтня 2018 року, з висновків якої зокрема вбачається, що виходячи з наведеного графічного матеріалу чітко видно, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 накладається на ячейку № 175, площа накладання становить 0,042 га, в той час як згідно наявних матеріалів такому не виділялася земельна ділянка з ячейки № 175 (а. с. 9-13). Вказаний висновок був наданий судовим експертом на виконання ухвали суду від 29 липня 2017 року у цивільній справі №304/1348/16-ц за позовом ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 та Т.Пасіцької сільської ради Перечинського району про часткове скасування рішень сесії сільської ради та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Т.Пасіцької сільської ради Перечинського району про визнання частково незаконним рішення сесії сільської ради, за наслідками розгляду якої сторонами було укладено мирову угоду, затверджену ухвалою суду від 23 січня 2019 року.

Як роз`яснено у пункті 3 Постанови Пенуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Заявником ОСОБА_3 , як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року, яке у свою чергу було також ухвалене за результатами розгляду її заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, подано копію висновку експерта № 0004/2018 від 04 жовтня 2018 року.

Вказує на те, що рішення Перечинського районного суду 2015 року, ухвала суду апеляційної інстанції та рішення Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року базувалося на призначеній апеляційним судом земельній експертизі судового експерта Колчара по фактичному користуванню землею, де експерт надав висновок, що зазначив, що її земля згідно Державного акту у трьох місцях накладається на фактичне користування землею ОСОБА_1 , яку вона у свою чергу вважає незаконною. Згідно ж висновку експерта №0004/2018 від 04 жовтня 2018 року її земля не накладається на землю фактичного користування землею ОСОБА_1 , йому сільською радою виділено у власність 0,14 га, а він користується 0,1431 га, що і є нововиявленою обставиною, на підставі якої вважає, що суд повинен скасувати рішення Перечинського районного суду від 19 липня 2016 року.

Тобто, з поданої заяви слідує, що заявник ОСОБА_3 посилається на нові докази, які з`явилися після ухвалення судового рішення у справі.

Суд при розгляді даної заяви також враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини в частині застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій Суд визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Зокрема в рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» (заява № 32053/13) вказано, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, а відтак підстави для перегляду рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 липня 2016 року відсутні.

З огляду на викладене у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити та залишити дане рішення в силі.

Керуючись ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 260, 263, 423, 429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Тур`я-Пасіцька сільська рада Перечинського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , відділ Держгеокадастру у Перечинському районі, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами — відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали, але не пізніше закінчення строку карантину. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Чепурнов В. О.